Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фин_учет_пособие.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
4.55 Mб
Скачать

Розділ 1. Фінансовий облік 1

1.1. Основи побудови фінансового обліку

Нормативні документи:

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 — ХIV від 16.07.1999р.;

План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України №137 від 28.05.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Міністерства фінансів України №163 від 07.07.1999р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Міністерства фінансів України №176 від 30.07.1999р.

Загальна характеристика бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік — процес виявлення, виміру, реєстрації, нагромадження, узагальнення, збереження і передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві дозволяє надавати користувачам повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансове положення, результати діяльності і рух коштів підприємства.

Бухгалтерський облік може бути двох видів — фінансовий і управлінський (внутрішньогосподарський).

Фінансовий облік охоплює облікову інформацію, що характеризує фінансовий і майновий стан підприємства, і призначений для зовнішніх користувачів. Він базується на положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, прийнятих в Україні, які не суперечать міжнародним стандартам та принципам.

Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації для внутрішнього використання, яка необхідна для прийняття управлінських рішень, контролю за господарською діяльністю підприємства.

Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що є обов’язковим для всіх підприємств;

- удосконалення бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

- регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, регулює питання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності шляхом затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також інших нормативно-правових актів по веденню бухгалтерського обліку.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України організує розробку і розгляд проектів національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів по веденню бухгалтерського обліку і складанню фінансової звітності.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 – ХIV від 16.07.1999р. визначені основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

Нормативні акти Кабінету Міністрів України та інших урядових органів встановлюють принципи, які необхідно використовувати при розробці положень (стандартів) бухгалтерського обліку та рекомендацій щодо організації ведення бухгалтерського обліку.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку з окремих тем та напрямків розкривають у вигляді понять і методів бухгалтерського обліку, правових норм, закріплених у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 – ХIV від 16.07.1999р.

Рекомендації з організації і ведення бухгалтерського обліку окремих видів активів, зобов’язань, інших господарських операцій розробляються з метою організації системи обліку з використанням прогресивних форм обліку та способів його ведення.

Порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності у банках встановлюється Національним банком України, а в бюджетних установах — Державним казначейством України.

Організація і ведення бухгалтерського обліку

На підприємстві бухгалтерський облік здійснюють безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві відносяться до компетенції його власника чи уповноваженого органа відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник чи уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996 – ХIV від 16.07.1999р. основними принципами бухгалтерського обліку і фінансової звітності є:

— обачність: застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань, витрат та завищенню оцінок активів і доходів підприємства;

— повне висвітлення: фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки господарських операцій, здатних вплинути на рішення, які приймаються на її основі;

— автономність: кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників, у зв’язку з чим особисте майно і зобов’язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства і бухгалтерському обліку;

— послідовність: постійне (щорічно) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

— безперервність: оцінка активів і зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далі;

— принцип нарахування і відповідність доходів і витрат: для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих доходів. При цьому доходи і витрати відбиваються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати коштів;

— превалювання сутності над формою: операції враховуються відповідно до їхньої сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми;

— історична (фактична) собівартість: активи оцінюють виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

— єдиний грошовий вимірник: вимір і узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

— періодичність: можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу (рік, квартал) з метою складання фінансової звітності.

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Облікова політика: принципи формування

Визначення терміну «облікова політика» дане в ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV і в п.3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87 (далі — П(С)БО 1): «Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і представлення фінансової звітності».

В обліковій політиці підприємства повинні бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» для складання фінансової звітності в обліковій політиці підприємства необхідно визначити межу істотності, яка для кожного підприємства може бути різною залежно від обсягів його продаж і складати, наприклад, 100, 500, 1000 грн.

Крім того, в обліковій політиці підприємства повинні бути відтворені:

1) метод вибуття запасів (із встановлених П(С)БО 9), а саме:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних витрат;

- ціни продажу.

Слід також визначити, що для підприємства буде вважатися одиницею запасів:

1) їхнє найменування або однорідна група (вид);

2) методи визначення величини резерву сумнівних боргів. В обліковій політиці треба встановити, який метод розрахунку величини резерву сумнівних боргів буде використовуватися на підприємстві;

3) метод амортизації основних засобів, тобто один з наступних методів:

- прямолінійний;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний;

- виробничий;

- метод нарахування амортизації основних засобів, передбачений податковим законодавством;

4) величина вартісного критерію приналежності матеріального активу до малоцінного необоротного (згідно п.5.1 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Крім того, необхідно вибрати метод нарахування амортизації по малоцінних необоротних активах, а саме:

- прямолінійного списання;

- виробничий;

- нарахування амортизації основних засобів, передбачений податковим законодавством;

- нарахування амортизації в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його амортизованої вартості і залишок 50 відсотків амор-

тизованої вартості в місяці його вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

- нарахування амортизації в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості;

5) методи амортизації і діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів. Згідно з п.27 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»;

6) методи оцінки ступеня завершеності операції по наданню послуг, які згідно П(С)БО 15 «Доход» здійснюються шляхом:

- вивчення виконаних робіт;

- визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, що повинні бути надані;

- визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній вартості таких витрат;

7) порядок формування резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів;

8) застосування (або незастосування) бухгалтерських рахунків класу 8 для узагальнення інформації про витрати по елементах.

Дотримуючись принципів бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності, а саме принципу послідовності, підприємствам необхідно забезпечувати постійне (щорічно) застосування обраної ними облікової політики. Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених п.9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», а саме:

- якщо змінюються статутні вимоги;

- якщо змінюються вимоги органа, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- якщо зміни облікової політики забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики її встановлення для:

- подій або операцій, що відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, що не відбувалися раніше.

Якщо ж суму коректування нерозподіленого прибутку на початок звітного року не можна визначити вірогідно, то облікова політика поширюється тільки на події та операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики.

Облікова політика підприємства і її зміни повинні бути розкриті в примітках до фінансових звітів. Ця вимога ще раз вказує на важливість формування облікової політики, тому що примітки є одним з елементів фінансової звітності підприємства.

У примітках до фінансової звітності підприємство повинне висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

- принципів оцінки статей звітності;

- методів обліку по окремих статтях звітності.

Запитання для контролю засвоєння знань

  1. Яка мета бухгалтерського обліку?

  2. На яких принципах базується бухгалтерський облік?

  3. Як організований бухгалтерський облік в Україні?

  4. Які існують форми державного регулювання бухгалтерського обліку?

  5. Які органи здійснюють державне регулювання бухгалтерського обліку?

  6. Які принципи бухгалтерського обліку забезпечують його якість?

  7. Що є об’єктом бухгалтерського обліку?

  8. Що таке облікова політика?

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.