Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БО в галузях.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

3 Облік витрат на виробництво продукції.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві має забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг), трудових мат рільних та грошових витрат на виробництво продукції по підприємству в цілому за окремими його структурними підрозділами (бригадами, цехами, фермами тощо).

Облік витрат та виходу продукції здійснюється в розрізі окремих об'єктів (виробництв, видів або груп культур чи тварин) у розділі III Журналу 5.

Витрати відображаються за дебетом рахунка 23 «Виробництво». Сільськогосподарські підприємства в розрізі окремих виробництв можуть відкривати до рахунка 23 "Виробництво" окремі субрахунки:

  • 231 "Рослинництво";

  • 232 "Тваринництво";

  • 233 "Підсобні промислові виробництв".

До цих субрахунків можуть відкриватись і субрахунки другого порядку за видами і групами культур, худоби, підсобними виробництвами. Для обліку витрат допоміжних виробництв у господарстві відкривається субрахунок 234 «Допоміжні в виробництва», а кількість субрахунків другого порядку визначається кількістю допоміжних виробництв у ньому.

Оплата праці нараховується, виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів, і відноситься на відповідні об'єкти витрат з кредиту рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці».

Товарно-матеріальні цінності власного виробництва минулих років відносяться на витрати за їхньою первісною вартістю, а продукція власного виробництва поточного року - за плановою собівартістю з коригуванням її наприкінці року до рівня фактичних витрат, а покупні - за первісною вартістю з урахуванням таких методів її уточнення:

а) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

б) середньозваженої собівартості;

в) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

г) собівартості останніх за асом надходження запасів (ЛІФО);

д) нормативних затрат;

е) ціни продажу, що, як правило, характерно для використання товарів для виробничих потреб.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

У сільськогосподарських підприємствах для обліку запасів використовують субрахунок 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення». З кредиту цього субрахунку в дебет рахунків витрат списують вартість мінеральних добрив, отрутохімікатів, насіння і кормів (куплені та власного вирощування), що використовуються, для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

Малоцінні та швидкозношувані предмети списуються з балансу при передачі в експлуатацію; їх вилучають зі складу активів з наступною організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються на відповідні об'єкти обліку, виходячи з виконаного обсягу робіт та фактичної собівартості, яку визначають щомісяця (крім транспортних робіт тракторів і живої тяглової сили) за субрахунком рахунка 23 "Виробництво".

Прямі витрати на ремонт кожного складного об'єкта (трактора, машини та обладнання) групується в журналі обліку витрат ремонтної майстерні на аналітичних рахунках, відкритих за видами ремонтів (робіт), де роблять запаси на підставі відомостей дефектів машин, лімітно-забірних карток, накладних, нарядів та ін. Витрати на ремонт інших сільськогосподарських машин та роботи, пов'язані з виготовленням виробів та інвентарю, обліковують у розрізі видів (груп) робіт.

Собівартість закінчених робіт майстерні складається з прямих витрат на виконання робіт та суми цехових витрат у встановленому відсотку.

Витрати на експлуатацію вантажного автотранспорту групуються в накопичувальній відомості, записи в якій робляться на підставі дорожніх листів, товаротранспортних накладних тощо. Витрати відносяться на споживачів послуг автотранспорту, виходячи с обсягу виконаних робіт у точно-кілометрах та їхньої фактичної собівартості. При цьому витрати на перевезення людей та на роботу спеціальних машин списуються на відповідні об'єкти на підставі даних про кількість машино-годин (днів).

У разі ведення окремого обліку витрат на вантажні та пасажирські перевезення і на роботу спеціальних машин виникають цехові витрати автотранспорту, які розподіляються пропорційно до машино-днів роботи.

Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки ведуть протягом року на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Аналітичні рахунки відкривають у розрізі видів машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, грунтооборотні, посівні машини тощо). До складу витрат відносять оплату праці працівників, що займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати на ремонт тощо. Наприкінці року ці витрати відносять на окремі об'єкти витрат прямо (за спеціальними машинами) або розподіляють пропорційно до обсягів виконаних робіт у фізичних обсягах, а за тракторами - в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).