Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БО в галузях.doc
Скачиваний:
75
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

2 Особливості обліку експлуатаційних витрат залізничних доріг та методика їх обліку.

Кожне лінійне підприємство державної адміністрації "Укрзалізниця" складає економічно обґрунтований кошторис витрат на виконання завдання перевезень або робіт. У ньому вирізняють такі елементи витрат: заробітна плата з нарахуванням на соціальні потреби, витрати палива, електроенергії, матеріалів, відрахування та ін. Кошторис витрат у всіх лінійних підприємствах, відділеннях та управліннях доріг складається з обґрунтуванням структури витрат за кожною статтею і групою згідно із номенклатурою витрат, яка відповідає основній функції та технологічному процесу підприємства певної галузі господарства (служби).

Як і в інших галузях, тут витрати підприємств також поділяють за економічним змістом на основні й накладні. Основні витрати з експлуатації залізничних доріг складаються з витрат, що безпосередньо пов'язані з виконанням процесу перевезень (або виробництва). Вони, у свою чергу, поділяються на дві групи:

  • витрати, які одночасно належать до певного виду робіт або операцій технологічного процесу, специфічного для локомотивних і вагонних депо, станцій шляхів та інших виробничих підрозділів і підприємств;

  • витрати, що одночасно належать до всіх видів робіт й операцій, наприклад, утримання і ремонт виробничих приміщень та обладнання, освітлення й опалення приміщень депо та ін. Такі витрати розподіляються умовно між усіма видами робіт та операцій, виконаних на підприємстві.

До накладних витрат належать: заробітна плата адміністративно-управлінського, рахунково-конторського і молодшого обслуговуючого персоналу, оплата простоїв, канцелярські витрати, витрати на поточний ремонт будівель та споруд, їх утримання і низка інших витрат. Ці витрати поділяються на загальновиробничі та адміністративні.

Накладні витрати становлять 10—13 %. Порядок відображення витрат на перевезення залізничним транспортом

у бухгалтерському обліку регламентується П(С)БО 16 "Витрати". Вирізняють такі основні групи витрат підприємств залізничного транспорту:

  • витрати на паливо та електроенергію;

  • витрати на матеріали та інші грошові витрати;

  • заробітна плата;

  • амортизаційні відрахування.

Частка витрат залізничних доріг на паливо та електроенергію в загальних витратах на перевезення становить майже 16 %. Тому дуже важливе значення має економне використання палива та енергії. Це досягається шляхом належної організації обліку всіх видів палива (від його зберігання до відпуску). Витрати на паливо для тепловозів і паровозів визначаються у таких показниках: тонно-кілометри брутто за видами руху (на проїзні роботи), локомотиво-кілометри одиночного пробігу та локомотиво-години роботи маневрових і вивізних локомотивів, з огляду на диференційовані норми витрат залежно від серії локомотива за поїзними дільницями, напрямами і видом поїздів.

Бухгалтерський облік палива ведеться на субрахунку 203 "Паливо" синтетичного рахунку 20 "Виробничі запаси". До нього, залежно від видів та сортів палива і з метою посилення контролю за їх витрачанням, пропонується від­кривати субрахунки другого та третього порядків, наприклад, 2031 "Нафтопродукти на складах", 20311 "Дизельне паливо", 20312 "Мазут" та ін., 2033 "Паливо в баках транспортних мір повної місткості", 20331 "Дизельне паливо", 20332 "Мазут" та ін.

За кредитом рахунку 203 субрахунків другого і третього порядків здійснюється списання різних видів палива у дебет рахунку 23 "Виробництво", субрахунок 231 "Основне виробництво", із підзвіту матеріально-відповідальних осіб на підставі відомостей обліку видачі нафтопродуктів, вимог, накладних, лімітно-забірних карт, проїзних документів машиністів локомотивів (маршрутів машиніста). Маршрут машиніста — це комплексний документ, згідно з яким не тільки нараховується заробітна плата машиністам, а й визначається обсяг виконаних робіт у тонно-кілометрах брутто і локомотиво-кілометрах. Обсяги виконаних робіт перемножуються на норми витрат палива й визначаються обсяги палива, що підлягають таксуванню і наступному списанню на експлуатаційні витрати.

Витрати електроенергії на дільницях з електричною тягою обліковують за допомогою лічильників електровозів з урахуванням додаткових витрат електроенергії на підстанціях колії. На кожен тонно-кілометр брутто встановлені норми в кіловат-годинах. Якщо фактичні витрати електроенергії перемножити на вартість однієї кіловат-години, то одержимо загальну суму витрат на електроенер­гію для тяги поїздів.

Витрати на електроенергію, в тому числі на оплату праці чергових електромонтерів, списують у дебет рахунку 23 "Виробництво" субрахунок 231 "Основне виробництво" із кредиту рахунків:

  • 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" — на основі рахунків за електроенергію;

  • 65 "Розрахунки за страхування" щодо субрахунків;

  • 66 "Розрахунки з оплати праці" — на суму заробітної плати з нарахуваннями на соціальні потреби для чергових електромонтерів та іншого обслуговуючого персоналу електроліній.

Витрати палива на інші виробничі потреби обліковують на рахунку 232 "Допоміжне виробництво" із кредиту рахунків 203, 63, 65, 66. Витрати палива на вуглепідйомні крани розраховують у кілограмах на одну годину роботи або простою крана. Норму витрат палива визначають з урахуванням коефіцієнта використання потужності крана.

Норма витрат палива на парові молоти, ковальські горни та нагрівальні печі встановлюється на одну годину їх роботи з урахуванням умов, в яких працює агрегат. Витрати на електроенергію для механічних цехів визначають з огляду на потужність електричних двигунів, час їх роботи, рівень використання потужності та ціну однієї кіловат-години.

Витрати на матеріали становлять 6—7 %, а інші грошові витрати — близько 5 % загальних витрат залізничних доріг. В основному вони складаються із таких витрат: на матеріали для поточного ремонту локомотивів, вагонів, залізничних шляхів; на прибирання снігу на станціях і перонах; на спецодяг і формені мундири; на придбання продуктів харчування і господарських товарів та інших витрат на охорону праці. Облік витрат на матеріали здійснюють на рахунках 20 "Виробничі запаси" відповідних субрахунків і 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". При цьому, на нашу думку, списання витрат на матеріали слід проводити на рахунок 23 "Виробництво" шляхом попереднього відображення їх на рахунках 911 "Загальновиробничі (загальнодільничі) витрати та 912 "Витрати з експлуатації рухомого складу".

Таке списання здійснюється залежно від характеру витрат. Тому важливим моментом є розробка методики визначення і розподілу витрат на матеріали та інші грошові витрати.

Найбільша сума витрат на матеріали (включаючи запасні частини) пов'язана з утриманням і поточним ремонтом рухомого складу. Ці витрати слід роз­раховувати для кожного окремого виду ремонту за збільшеними нормами, встановленими на одиницю пробігу рухомого складу: 1 тис. локомотиво-кілометрів, вагоно-кілометрів і поїздо-кілометрів. За потреби детальнішого розрахунку витрат на матеріали, запасні частини та грошові витрати застосовують метод планування та обліку за нормами на фізичну одиницю рухомого складу. Норми витрат встановлюються за важливими матеріалами та запасними частина­ми в натуральному вираженні з огляду на ціни та тарифи, які нині діють.

Частину витрат на матеріали і запасні частини пропонується визначати за збільшеними нормами, встановленими на одиницю або комплект технічних засобів. Наприклад, на поточний ремонт верхньої будови шляху норми встанов­люються на один кілометр шляху, один стрілочний перевід, один погонний метр штучних споруд шляху.

Окремим напрямом методики розрахунку витрат на матеріали є їх розрахунок за наявністю рухомого складу в робочому порядку. За такою методикою визначають витрати на мастильні матеріали для вагонів; на утримання, опалення, освітлення вагонів; на підготовку пасажирських вагонів до перевезень (матеріали для прибирання вагонів, паливо для підігрівання води та ін.).

Витрати на матеріали для ремонту будівель доцільно розраховувати з огляду на площу або кубатуру споруд, станцій, вантажних дворів, складів та ін. Витрати на утримання виробничих приміщень і душових (матеріали для очистки, дрібний інвентар, оплата дезінфекцій та ін.) рекомендується визначати за нормами грошових витрат у розрахунку на один квадратний метр корисної площі приміщень. Витрати на освітлення будівель, територій станцій і дворів визначають за кількістю освітлювальних точок, встановлених на цій площі.

Отже, методика визначення, розрахунку й обґрунтування витрат матеріалів та грошових коштів обирається з огляду на обсяг робіт або кількість ремонтних одиниць.

Частину витрат матеріалів і грошових коштів (витрати на погашення зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, оренду приміщень та ін.) не можливо розрахувати за названими вище способами методики. Тому такі витрати доцільно визначати, враховуючи звітні дані минулих років. Отже, облік витрат на матеріали та інші грошові витрати організовується за зробленими розрахунками та відхиленнями і змінами від цих норм. Слід зауважити, що частина матеріальних витрат на залізничному транспорті пов'язана із чисельністю робітників та обслуговуючого персоналу (придбання та ремонт спеціального та форменого одягу).

Спеціальний та формений одяг працівники залізничних доріг купують за власний рахунок з наступною поступовою виплатою. Для низки категорій працівників встановлена знижка. Сума знижки перераховується на рахунки 911, 912 із кредиту рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". На суму погашення вартості форменого одягу працівникам потрібно провести такі записи:

— на вартість виданого форменого одягу працівникам: Д-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами" — К-т 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

— на суму коштів, що надійшли від працівників за формений одяг: Д-т ЗО "Каса", 66 "Розрахунки з оплати праці" — К-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Витрати на виплату заробітної плати обліковуються на основі первинних документів: маршрут машиніста, наряд на виконання робіт, рапорт, табель виходу на роботу. Слід зазначити, що в експлуатації залізничних доріг найпоширенішими є відрядно-преміальна оплата праці, а також погодинно-преміальна й акордно-преміальна, які застосовуються відповідно до організації праці на тих або інших ділянках дороги.

У бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати працівникам залежно від їх категорій здійснюється за дебетом рахунків 23 "Виробництво", 911 "Загально-дільничні витрати", 912 "Витрати із експлуатації рухомого складу" із кредиту рахунку 661 "Розрахунки з оплати праці". Внески на соціальні потреби від суми заробітної плати нараховуються за дебетом цих самих рахунків з кредиту рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" щодо субрахунків.

Важливим елементом експлуатаційних витрат є амортизаційні відрахування. У зв'язку з технічною реконструкцією транспорту їх частина постійно збільшується і на сьогодні становить майже третину всіх витрат.

Нарахування амортизації здійснюється за методами, передбаченими П(С)БО 7 "Основні засоби" з огляду на облікову політику відділення дороги. На залізничному транспорті діють свої норми амортизації. Проводячи нарахування, дебетують рахунки 911, 912 і кредитують рахунок 131 "Знос основних засобів". Наприкінці звітного періоду всі витрати з експлуатації залізничного транспорту формуються на рахунку 23 "Виробництво" і списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт та послуг", з наступним віднесенням на фінансові результати (у дебет рахунку 791 "Результат основної діяльності")

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.