- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тематичний план
- •Загальні положення
- •Вступ Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Ліпіди, жиророзчинні пігменти»
- •1.4. Білки і нуклеїнові кислоти
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Білки і нуклеїнові кислоти»
- •1.5. Рослинні речовини вторинного походження Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему: «Ферменти – біологічні каталізатори»
- •Тема 2.2. Вітаміни. Інформація.
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Обмін вуглеводів. Інформація
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Бактеріохлоролфіл
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 3.1: хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна.
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Тема 3.2: біохімічні процеси при замісі тіста
- •Контрольні питання.
- •Тема 3.3: Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.4: біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.5: біохімічні процеси при впіканні хліба
- •3. Процеси, що обумовлюють колір скоринки хліба та впливають на смак і аромат виробів
- •Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
- •1 Ферментні препарати
- •Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба.
- •Контрольні запитання:
- •Тест на тему: «Основи біохімії хлібопекарського виробництва»
- •Тема 4: біохімія макаронного виробництва
- •2. Макаронні властивості борошна
- •4. Біохімічні процеси, що відбуваються під час замішування тіста.
- •Контрольні запитання :
- •Тема 5: біохімія кондитерського виробництва
- •1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
- •2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6: біохімія харчоконцентратного виробництва
- •Тема 6.1: особливості біохімії виробництва харчових концентратів План
- •Тема 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
- •1. Енергетична цінність хлібних виробів
- •2. Білкова цінність хлібних виробів
- •3. Вуглеводи хлібних виробів як джерело енергії та харчових волокон
- •4. Жири хлібних виробів
- •5. Органічні кислоти хлібних виробів
- •6. Вітамінна цінність хлібних виробів
- •7. Мінеральна цінність хлібних виробів
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
Вступ Інформація
Біологічна хімія (біохімія) – наука про хімічний склад, властивості, обмін речовин і енергії в живих організмах, тобто наука про хімію життя.
Головним завданням біохімії є вивчення складу живих організмів, структури речовини, з яких вони побудовані, послідовності та взаємозв’язку реакцій хімічних перетворень, що характерні для живого організму і відрізняють його від неживого.
Дослідження хімічного складу живих організмів та з’ясування їх структури є предметом статистичної біохімії.
Вивчення процесів хімічних перетворень, що є складовими компонентами тканин організму, надходження їх в організм та перетворення в клітинах – завдання динамічної біохімії. Обмін речовин за різних функціональних станів організму – предмет функціональної біохімії.
Багато фізико-хімічних закономірностей біохімічних процесів є спільними для всіх живих організмів і є предметом загальної біохімії.
Прочитайте
Л – 2, с.4-22; Л – 3, с.5-10.
Зверніть увагу
Біологічна хімія пов’язана з іншими біологічними науками (анатомія, гістологія, цитологія, фізіологія), із загальною та органічною хімією. Вона є розділом органічної хімії.
Залежно від об’єктів дослідження розрізняють біохімію людини та тварин, рослин, мікроорганізмів і вірусів.
За напрямом досліджень виділяють:
технічну біохімію, яка розробляє біохімічні основи різних галузей промисловості (хлібопечення, виноробства, виробництва м’яса, молока, чаю, тютюну тощо);
медичну біохімію, що вивчає обмін речовин і енергії в організмі людини та тварин;
еволюційну біохімію, яка аналізує хімічний склад і шляхи перетворень речовин різних видів та груп живих організмів у еволюційному аспекті.
Залежно від рівня біохімічних дослідження, класу хімічних речовин або тканин розрізняють молекулярну та квантову біохімію, біоорганічну й біонеорганічну хімію, ензимологію, біохімічну генетику, радіаційну та космічну біохімію, біохімію нервової системи, м’язів тощо.
Отже, на сучасному етапі розвитку область, яку охоплює класична біохімія, розширилася, що межі, які відокремлюють цю науку від інших хімічних, фізичних і біологічних дисциплін, поступово стираються.
Історію розвитку біохімії можна поділити на чотири періоди.
Перший період охоплює проміжок від стародавніх часів та до середньовіччя до епохи Відродження (ХV ст. ). У цей час коли людство емпірично користувалося біохімічними процесами. Підтвердженням цього є знання технології виготовлення хліба, сиру, пива, вина, тютюну, чаю тощо.
Другий період, який почався в епоху Відродження й тривав до другої половини ХІХ ст.., характеризувався бурхливим накопичення знань з хімії взагалі та хімії живої матерії зокрема. До цього періоду належать роботи М.В. Ломоносова, Ю. Лібіха, Й. Берцеліуса, О.М. Бутлерова. Ф. Валера, М. Заніна, А. Кольбе, М. Бертло.
Третій період розпочався з другої половини ХІХ ст.. і ознаменувався відокремленням біохімії в самостійну науку.
Цей період характеризується значними успіхами в розвитк динамічної біохімії (праці І.М. Сеченова, І.П. Павлова, О.М. Баха, В.І. Палладіна, К.А. Тімірязєва, Д.Н. Пряникова, С.П. Костчева, Е. Фішера, О.Я Данілєвського, Л. Ластера, Х. Кребса).
У 1925 році у Харкові, О.В. Палладін заснував науково-дослідницький інститут (нині інститут біохімії ім.. О.В. Палладіна АН України в Києві).
Таким чином третій період був періодом становлення та розвитку біохімії.
Четвертий період в історії біохімії бере свій початок у 40-50-х роках ХХ ст.. і і характеризується активним використанням фізико-хімічних і математичних методів у біохімічних дослідженнях: вивчення основних життєвих процесів – молекулярних основ збереження та передачі генетичної інформації, механізмів біосинтезу білків, розшифруванням структури окремих білків, здійсненням їх синтезу та біосинтезу з використанням методів генної інженерії, а також вивченням структури та функції біомембран.
Біохімія відіграє важливу роль в удосконаленні технологічних процесів харчової промисловості та створенні нових схем і принципів переробки харчоваї сировини рослинного походження.
Суттєву роль біохімічні процеси відіграють у таких галузях промисловості як борошномельна, хлібопекарська, вітамінна, консервна, виноробна, пивоварна тощо.
Технологічний процес різних виробництв базується на схожих біохімічних процесах. Завдання технолога полягає в тому, щоб спрямувати біохімічні процеси в потрібному напрямі та забезпечити отримання високоякісної продукції.