- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тематичний план
- •Загальні положення
- •Вступ Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Ліпіди, жиророзчинні пігменти»
- •1.4. Білки і нуклеїнові кислоти
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Білки і нуклеїнові кислоти»
- •1.5. Рослинні речовини вторинного походження Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему: «Ферменти – біологічні каталізатори»
- •Тема 2.2. Вітаміни. Інформація.
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Обмін вуглеводів. Інформація
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Бактеріохлоролфіл
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 3.1: хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна.
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Тема 3.2: біохімічні процеси при замісі тіста
- •Контрольні питання.
- •Тема 3.3: Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.4: біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.5: біохімічні процеси при впіканні хліба
- •3. Процеси, що обумовлюють колір скоринки хліба та впливають на смак і аромат виробів
- •Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
- •1 Ферментні препарати
- •Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба.
- •Контрольні запитання:
- •Тест на тему: «Основи біохімії хлібопекарського виробництва»
- •Тема 4: біохімія макаронного виробництва
- •2. Макаронні властивості борошна
- •4. Біохімічні процеси, що відбуваються під час замішування тіста.
- •Контрольні запитання :
- •Тема 5: біохімія кондитерського виробництва
- •1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
- •2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6: біохімія харчоконцентратного виробництва
- •Тема 6.1: особливості біохімії виробництва харчових концентратів План
- •Тема 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
- •1. Енергетична цінність хлібних виробів
- •2. Білкова цінність хлібних виробів
- •3. Вуглеводи хлібних виробів як джерело енергії та харчових волокон
- •4. Жири хлібних виробів
- •5. Органічні кислоти хлібних виробів
- •6. Вітамінна цінність хлібних виробів
- •7. Мінеральна цінність хлібних виробів
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
Питання для самоконтролю
Який процес називають фотосинтезом?
Охарактеризуйте роль хлорофіла в процесі фотосинтезу.
Як відбувається ситез сахарози,крохмаль в рослинних організмах?
2.4. Обмін органічних кислот у рослинних організмах
Інформація
Органічні кислоти аліфатичного ряду можуть накопичуватись у рослинах. Вони відіграють важливу роль у обміні речовин рослинних організмів.
Органічні кислоти утворюються в процесі дихання рослин і є продуктами неповного окиснення вуглеводів.
Разом з тим вони є вихідним структурним матеріалом для синтезу різних сполук - вуглеводів, амінокислот і жирів.
Прочитайте
Л-3, с. 246-261.
Зверніть увагу
Утворення і перетворення органічних кислот детально досліджено у мікроорганізмах - бактеріях і плісневих грибах. Це пояснюється тим, що органічні кислоти, які утворюються бактеріями і плісневими грибами відіграють важливу роль у різних галузях промисловості, зокрема в харчовій. Такими є лимонна, фумарова, глюконова, молочна, ітаконова і оцтова кислоти.
Лимонна кислота утворюється лише при доступі молекулярного кисню, отже, її утворення пов'язано з процесом дихання.
Найкращою речовиною для утворення лимонної кислоти є цукор. Але вона може утворюватись і з інших речовин, що є продуктами дисиміляції цукру, наприклад, із солей оцтової кислоти, етилового спирту. Також встановлено, що плісневий гриб перетворює аконітову кислоту в лимонну, ця реакція є зворотною.
Плісневі гриби можуть накопичувати значну кількість лимонної кислоти за рахунок фумарової, яблучної і бурштинової кислот. У той же час, встановлено, що плісневі гриби утворюють фумарову і бурштинову кислоту безпосередньо із цукру, а також із солей оцтової кислоти і спирту.
Під впливом ферментів плісневих грибів фумарова, яблучна і бурштинова кислоти можуть взаємно перетворюватись одна в одну.
Важливу роль у процесі утворення органічних кислот відіграє засвоєння плісневими грибами карбон диоксиду. Фумарова кислота утворюється внаслідок реакції ферментативного з'єднання карбон диоксиду піровиноградною кислотою:
С02 + СН3 — CO — СООН
Піровиноградна кислота
ноос — сн2 — со — соон
Щавлевооцтова кислота
Щавлевооцтова кислота дає потім яблучну кислоту НООС — СН2 — СН (ОН) — СООН, а яблучна кислота перетворюється у фумаролу
Щавлевооцтова кислота дає потім яблучну кислоту НООС — СН2 — СН (ОН) — СООН, а яблучна кислота перетворюється у фумарову кислоту НООС — СН = СН — СООН і бурштинову кислоту НООС — СН2 — СН2 — СООН.
Таким чином, ферментативне з'єднання карбон диоксиду піровиноградною кислотою є тією реакцією, завдяки якій утворюються чотирикарбонові кислоти (щавлевооцтова, яблучна, фумарова і бурштинова) із трикарбонової піровиноградної кислоти, яка утворилась на перших етапах дисиміляції гексоз.
Деякі бактерії і плісневі гриби окиснюють глюкозу в глюконову кислоту, яка далі може перетворюватись у лимонну кислоту.
Органічні кислоти (лимонна, яблучна і щавлева) можуть накопичуватись у вищих рослинах у значній кількості, але цей вміст не є статичним. У багатьох рослинах склад органічних кислот змінюється протягом доби, а також залежить від таких факторів як освітлення і температура: вранці листя мають кислий смак і містять багато органічних кислот, а ввечері вміст кислот різко зменшується, з'являється гіркий смак. Ці зміни пов'язані з фотосинтезом -зменшення вмісту органічних кислот супроводжується накопиченням крохмалю і навпаки. При температурі нижче 10°С кислоти накопичуються інтенсивніше, а при підвищенні температури до 25-30°С кількість їх різко зменшується.