- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тематичний план
- •Загальні положення
- •Вступ Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Ліпіди, жиророзчинні пігменти»
- •1.4. Білки і нуклеїнові кислоти
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Білки і нуклеїнові кислоти»
- •1.5. Рослинні речовини вторинного походження Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему: «Ферменти – біологічні каталізатори»
- •Тема 2.2. Вітаміни. Інформація.
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Обмін вуглеводів. Інформація
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Бактеріохлоролфіл
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 3.1: хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна.
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Тема 3.2: біохімічні процеси при замісі тіста
- •Контрольні питання.
- •Тема 3.3: Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.4: біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.5: біохімічні процеси при впіканні хліба
- •3. Процеси, що обумовлюють колір скоринки хліба та впливають на смак і аромат виробів
- •Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
- •1 Ферментні препарати
- •Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба.
- •Контрольні запитання:
- •Тест на тему: «Основи біохімії хлібопекарського виробництва»
- •Тема 4: біохімія макаронного виробництва
- •2. Макаронні властивості борошна
- •4. Біохімічні процеси, що відбуваються під час замішування тіста.
- •Контрольні запитання :
- •Тема 5: біохімія кондитерського виробництва
- •1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
- •2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6: біохімія харчоконцентратного виробництва
- •Тема 6.1: особливості біохімії виробництва харчових концентратів План
- •Тема 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
- •1. Енергетична цінність хлібних виробів
- •2. Білкова цінність хлібних виробів
- •3. Вуглеводи хлібних виробів як джерело енергії та харчових волокон
- •4. Жири хлібних виробів
- •5. Органічні кислоти хлібних виробів
- •6. Вітамінна цінність хлібних виробів
- •7. Мінеральна цінність хлібних виробів
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
Запам’ятайте
Дисиміляція вуглеводів в організмі відбувається анаеробно, тобто шляхом бродіння або аеробним шляхом, тобто завдяки процесу дихання.
Найважливішими процесами бродіння є: спиртове, молочнокисле, маслянокисле бродіння.
Зверніть увагу
Дисиміляція органічних речовин у процесі дихання чи бродіння є не тільки джерелом енергії для даного організму, але й джерелом різних сполук, які утворюються як проміжні продукти бродіння чи дихання і використовуються організмом для численних синтетичних реакцій.
Спиртове бродіня лежить в основі ряду харчових виробництв (виробництво вина, пива, спирту, хліба).
Під час спиртового бродіння, яке здійснюється ферментативними системами клітин дріжджів, гексози розпадаються до етанолу та СО2:
С2Н12О6 2 С2Н5ОН + 2 СО2
Анаеробне (без кисню) перетворення гексоз супроводжується вивільненням енергії (234 кДж/моль).
Найбільш легко зброджується лактоза і фруктоза. Із дисахаридів найкращим субстратом спиртового бродіння є сахароза і мальтоза, але вони зброджуються лише після попереднього гідролізу до моносахаридів.
Під дією молочнокислих бактерій відбувається молочнокисле бродіння. При якому з однієї молекули гестози утворюється дві молекули молочної кислоти і вівільняється енергія (218 кДж):
С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
Молочнокисле бродіння має важливе значення при виробництві молочнокислих продуктів, приготуванні квасу, хлібних заквасок і рідких дріжджів для хлібопечення, при квашенні капусти, огірків, при силосуванні кормів.
Молочнокислі бактерії поділяють на дві групи:
гомоферментативні, які зброджують гексози до молочної кислоти;
гетеро ферментативні, які крім молочної кислоти утворюють інші продукти, зокрема оцтову кислоту і етиловий спирт.
Маслянокислі бактерії викликають маслянокисле бродіння, сумарне рівняння якого має вигляд:
С2Н12О6 2СН3 – СН2– СН2– СООН +2СО2
Побічними продуктами цього процесу є етиловий спирт, молочна та оцтова кислоти.
Баланс хімічних перетворень, що відбувається при аеробному диханні може бути виражено таким рівнянням:
С2Н12О6 + 6О2 = 6Н2О + 6СО2
Процес супроводжується виділенням енергії (2870 кДж).
Одним із найважливіших факторів, що впливає на інтенсивність дихання, є вологість даного об’єкта.
Наприклад, зерно проса з вологістю 14-15,5% дихає в 2-4 рази інтенсивніше, ніж зерно сухе, що має вологість меншу, ніж 14%; сире зерно (з вологістю, що перевищує 17%) дихає в 20-30 разів інтенсивніше сухого. Тому сухе зерно добре зберігається і не підлягає самозігріванню, в той час як зерно вологе дихає інтенсивно, може дуже швидко зігрітись і зіпсуватись. Зерно пшениці, жита, а також насіння бобових культур (за винятком сої) починають різко підвищувати інтенсивність дихання після того як вологість насіння перевищить 14-15%.
На першій стадії аеробного і анаеробного розпаду вуглеводів утворюються фосфатні естери гексоз.
Наступний етап дисиміляції вуглеводів полягає в розриві карбонового ланцюга фруктозодифосфату і утворенні двох молекул фосфотріоз. Цю реакцію каталізує фермент альдолаза. Утворюється 3-фосфогліцериновий альдегід і фосфодіоксиацетон, які можуть взаємоперетворюватиьсь під дією ферменту триозофосфат-ізомерази.
Далі в процесі бродіння чи дихання перетворюється 3-фосфогліцериновий альдегід. Він під дією ферментів перетворюється в 2-фосфогліцеринову кислоту, яка дає нестійку фосфоенолпіровиноградну кислоту, що переходить у стійку кето форму піровиноградної кислоти СН3 – СО – СООН.
При спиртовому бродінні (анаеробне дихання рослин) піровиноградна кислота під дією ферменту піруватдекарбоксилази розподіляється на карбон диоксид і оцтовий альдегід:
СН3 – СО – СООН СО2 + СН3 – СНО
Далі оцтовий альдегід під дією ферменту алкогольдегідрогенази відновлюється до етилового спирту:
СН3 – СНО + НАД Н2 СН3 – СН2ОН + НАД
При молочнокислому бродінні піровиноградна кислота відновлюється у присутності ферменту лактатдегідрогенази в молочну кислоту:
СН3 – СО – СООН + 2Н СН3 – СО(ОН) – СООН
Повне окиснення піровиноградної кислоти, яке відбувається при аеробному диханні, йде через ряд проміжних етапів, що каталізуються відповідними ферментами.
Піровиноградна кислота конденсується з молекулою карбон ддиоксиду і утворює щавелевооцтову кислоту. Інша молекула піровиноградної кислоти утворює молекулу карбон діоксилутьі молекулу оцтової кислоти.