- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •Робоча програма
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Основні класи неорганічних сполук основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Термохімія та термохімічні розрахунки основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Ентропія, енергія гіббса та напрямленість процесів основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Визначити можливість перебігу реакції
- •Визначити, за якої температури настане рівновага в системі
- •Контрольні завдання
- •Хімічна кінетика основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Визначити швидкість реакції
- •Контрольні завдання
- •Хімічна рівновага основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •II модуль розчини. Концентрації розчинів основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Властивості розчинів неелектролітів. Основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Електролітична дисоціація ступінь та константа дисоціації основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Іонний добуток води. Водневий показник основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Іонна рівновага в гетерогенних системах добуток розчинності основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Реакції в розчинах електролітів основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Гідроліз солей основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Колоїдні розчини основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Будова атома основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •III модуль окисно-відновні реакції основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Гальванічні елементи основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Корозія металів основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Электроліз розплавів і водних розчинів електролітів основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Твердість води основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Приклад 2. Визначення маси солі, розчиненої в певному об’ємі води, за величиною твердості води.
- •Контрольні завдання
- •Карбонатна рівновага. Форми існування со2 у воді. Основні поняття та визначення
- •Приклади виконання завдань
- •Контрольні завдання
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додаток абудова речовини а1.Будова атома
- •А2.Періодична система елементів д. І.Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •Головна підгрупа Побічна група
- •Двох періодів.
- •Відносні електронегативності елементів(за шкалою Полінга)
- •А3. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •2 Відштовхування rзв.Е, кДж/моль
- •Елементів д.І.Менделєєва
- •Навчальне видання
Приклади виконання завдань
Приклад 1. Визначення маси одного з елементів складної речовини за відомою формулою сполуки.
Визначити масу Al, яку можна отримати з 1 кг каоліну . Яка доля від загальної маси припадає на вміст алюмінію?
Розв’язання. З формули каоліну видно, що до складу 1 моль входять 2 моль атомів Al. Оскільки кількість речовини і масапов’язані формулою, деМ – молярна маса речовини, то знаходимо:
(г/моль);
· г/моль·1 моль=258 г;
г/моль;
Для визначення маси Al, яку можна отримати з 1 кг каоліну, складаємо пропорцію:
258 г містять 54 г Al
1000 г -“- -“- х г Al
Отже
Для визначення долі Al в каоліні складаємо пропорцію за формулою каоліну:
маса моль 258 г становить 100%
маса Al в моль каоліну 54 г становить y %.
Звідси .
Приклад 2. Визначення маси та об’єму реагуючих речовин і продуктів реакції за рівнянням реакції.
Ефективним методом видалення з води кисню є обробка її гідразином N2H4. Реакція відбувається за рівнянням:
.
Скільки грамів N2H4 треба взяти, щоб утворилося 50 г Н2О? Який об’єм (н.у.) азоту при цьому виділиться?
Розв’язання. Як видно з рівняння реакції з 1 моль N2H4 утворюється 1 моль N2 і 2 моль Н2О.
Кількість речовини і масаm пов’язані між собою формулою:
,
де М - молярна маса речовини, .
Далі знаходимо:
;
;
;
.
Для визначення маси N2H4, потрібної для утворення 50 г води, складаємо пропорцію за рівнянням реакції:
32 г N2H4 утворюють 36 г Н2О
х г N2H4 -“- 50 г Н2О
Звідси N2H4.
Для визначення об’єму азоту, який утворюється разом з 50 г Н2О виходимо з молярного об’єму газу за нормальних умов (н.у.):
;
Далі складаємо пропорцію за рівнянням реакції:
22,4л N2 утворюються разом з 36 г Н2О
y л N2 -“- 50 г Н2О
Отже y = .
Приклад 3. Розрахунки за рівнянням Менделєєва-Клапейрона.
Визначити об’єм , який займає водень масою 0.357 г при температурі 270С та тиску 1,5·105 Па?
Розв’язання. Об’єм водню можна визначити користуючись рівнянням Менделєєва-Клапейрона:
,
де: Р – тиск, Па; V – об’єм газу, м3; m – маса газу, г; Т – температура, К; R – універсальна газова стала, ; М – молярна маса газу, г/ моль.
=2 г/моль, Т=27+273=300К.
Об’єм газу дорівнює:
Приклад 4. Обчислити молярну масу газу, якщо за нормальних умов маса 0,112 л цього газу дорівнює 0.22 г.
Розв’язання. Нормальні умови: 00С, або 273К; тиск 1,013·105 Па.
Молярну масу газу можна визначити, користуючись рівнянням Менделєєва-Клапейрона:
,
де Р – тиск, Па; V – об’єм газу, м3;
m – маса газу, г;
Т – температура, К;
R – універсальна газова стала, ;
М – молярна маса газу, г/ моль. Т=273К.
Молярна маса газу дорівнює:
Приклад 5. Визначення молярної маси еквівалента реагуючої речовини.
Визначити молярну масу еквівалента Феруму, якщо при взаємодії 5,6 г заліза з сіркою утворюється 8,8 г ферум сульфіду. Молярна маса еквівалента Сульфуру дорівнює 16 г/моль.
Розв’язання. З умов задачі виходить, що з 8,8 г ферум сульфіду 5,6 г - маса Феруму, а 8,8 г – 5,6 г = 3,2 г – маса Сульфуру.
На основі закону еквівалентів маси реагуючих речовин пропорційні молярним масам їхніх еквівалентів, тобто
Звідси .
Відповідь. Молярна маса еквівалента Феруму дорівнює 28 г/моль.
Приклад 6. Визначення маси реагуючої речовини.
Визначити масу натрій гідрогенсульфату , що утворюється при нейтралізації сульфатною кислотою розчину, який містить 8 г NaOH.
Розв’язання. Знаходимо молярну масу еквівалента натрій гідроксиду:
.
Знаходимо молярну масу еквівалента утвореної солі:
Згідно закону еквівалентів .
Відповідь. Маса натрій гідрогенсульфату дорівнює 24 г.
Приклад 7. Визначення об’єму реагуючої речовини.
Визначити об’єм водню (н.у.), який виділяється при взаємодії 1,75 г металу з кислотою, якщо молярна маса еквівалента металу дорівнює 28 г/моль.
Розв’язання. Згідно із законом еквівалентів речовини реагують і утворюються в еквівалентних кількостях, тобто
,
де - кількість молів еквівалентів металу та водню відповідно.
Оскільки кількість речовини v пов’язана з масою речовини m та об’ємом газу V співвідношеннями
то закон еквівалентів для даної реакції набуває вигляду
Звідси виражаємо об’єм Н2
Знаходимо молярний об’єм еквіваленту водню, враховуючи, що 1 моль Н2 містить 2 моль еквівалентів Н2 (ЕН = Н) і, як наслідок,
.
Отже .
Відповідь. Об’єм водню, що виділяється, дорівнює 0,7 л.