chitannya_3kl конспекти

УРОК 119

Тема. Пробуємо складати рими.

Матеріал до уроку. Олена Пчілка «Весняні квіти», завдання на с. 136 «Продовжити ланцюжки римованих слів.»

Мета. Вчити добирати у віршах рими; розвивати навички вираз- ного читання; викликати інтерес до віршування, спонукати дітей до творчості; виховувати любов до природи.

Обладнання. «Словникова скарбничка», ч. І, уп. О. Ісаєнко, ілюстрації з зображенням весняних квітів, картки для роботи в парах.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відгадайте загадки.

Тане сніжок, зеленіє лужок, День прибуває — коли це буває?

(Весною)

Вона прокинулась, умилась, Зітхнула теплим паром, Відразу квітами укрилась Й травички ніжним шаром.

(Земля весною)

—А чи помітили ви, як легко дихається весною?

Ачим пахне весна?

—Доберіть до слова весна прикметники.

—Ось послухайте як говорять про весну українські поети.

Надійшла весна прекрасна Многоцвітна, тепла, ясна...

(І. Франко)

І красна, і ясна Молоденька весна...

(О. Кониський)

Ми любимо весну,

Зелену, чудесну...

(М. Стельмах)

252

—А от в «Словниковій скарбничці» до слова весна дібрано більше 120 означень. Знайдіть і прочитайте їх

урозділі «Словник епітетів».

—Які з них вам найбільше сподобались?

—Складіть речення, використовуючи ці прикмет- ники.

—Доберіть «Весняні» слова і запишіть їх на пелюст- ках квіточки.

ень

(Квітень, березень, зелень, Великдень, травень).

—А які весняні квіти ви знаєте?

—Зробіть підписи під ілюстраціями на дошці.

ІV. Робота з підручником

1. Робота з ілюстрацією на стор. 136.

— Розкажіть, що зображено на малюнку. Викорис- товуйте слова-ознаки та порівняння.

2. Опрацювання вірша Олени Пчілки «Весняні кві- ти».

253

Вірш читає учитель вголос. Діти колективно доби- рають пропущені слова.

Читання вірша учнями «Ланцюжком» (по два ря- дочки).

—Хто послав наказ на землю?

—Як називає поетеса весну?

—Які квіти вітали весну?

—Які прикметники поетеса дібрала до назв кожної квітки?

—Назвіть рими у вірші.

—Прочитайте вірш виразно. Яким тоном треба його читати?

3. Словесне малювання.

—Розкажіть як би ви намалювали Весну-чарівницю? Які кольори переважали б на вашому малюнку?

4. Добір ланцюжків римованих слів (с.136).

5. Складання речень зі словами, що римуються.

V.Творче завдання. Робота в парах

Кожна пара отримує картку, за якою потрібно скласти

віршик. Проводиться конкурс на кращий віршований твір.

Зразок картки.

... ... настала.

... ... стало.

... прилітають,

... співають.

VІ. Підсумок уроку

—Чи сподобалось вам добирати рими? А складати віршики?

—Спробуйте свої сили в поезії. Можливо, це буде перший крок майбутнього поета?

УРОК 120

Тема. Ілюструємо прочитане.

Матеріал до уроку. М. Познанська «Захід сонця», Л. Компа- нієць «Очерет».

Мета. Учити розуміти красу ліричних пейзажів, викликати бажання їх ілюструвати, відтворити в малюнках побачене

254

автором. Розвивати фантазію, уяву, образне бачення. Ви- ховувати естетичні смаки.

Обладнання. Фарби, альбоми.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку ІІ. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

— Відгадайте загадку.

Синє море хитається, Жовтий заєць купається

(Сонце в небі)

—Які слова підказали вам відгадку?

—А чи завжди небо буває синім, а сонце жовти-

ми?

—Відгадайте ще одну загадку.

Що сходить без насіння?

(Сонце)

—Чи бачили ви коли-небудь схід сонця? А захід?

—Якого кольору тоді було небо? А сонце? А земля?

ІV. Опрацювання вірша М. Познанської «Захід сонця»

—Послухайте, як описує захід сонця у своєму вірші Марія Познанська. Спробуйте уявити цю картину.

1. Читання вірша учителем.

—Як змінилося все навколо?

2.Читання вірша учнями мовчки.

3.Відповіді на запитання.

—Яким було небо?

—З чим порівнює авторка захід сонця?

—Як змінилися квіти?

—Знайдіть у вірші синоніми, споріднені слова.

—Які слова вжито в переносному значенні?

—Знайдіть у вірші рими.

255

4. Словесне малювання.

—Опишіть, яку картину ви уявляєте, прочитавши цей вірш?

V.Опрацювання вірша Л. Компанієць «Очерет»

1.Читання вірша вчителем.

—Яку пору дня описано у вірші?

2.Самостійне читання вірша учнями.

3.Відповіді на запитання.

—Де поетеса спостерігала світанок?

—Як вона описує природу на світанку?

—Які слова вона підібрала для опису сонця?

—Які рядки описують тишу?

—Хто її порушив?

—З яких слів видно, що поетеса жалкує за ти- шею?

—Які слова вжито в переносному значенні?

4.Робота над виразним читанням вірша.

5.Словесне малювання.

—Опишіть картину, яку ви уявляєте читаючи вірш.

VІ. Малювання ілюстрацій до віршів фарбами

— А тепер спробуйте передати за допомогою фарб ті картини, які ви уявляли, читаючи вірші.

І варіант малює ілюстрацію до вірша М. Познанської «Захід сонця».

ІІ варіант ілюструє вірш Л. Компанієць «Очерет».

VІІ. Підсумок уроку

—Вірші яких авторів читали на уроці?

—Що в них найбільше вам сподобалось? Виставка ілюстрацій, їх обговорення.

УРОК 121

Тема. Творіть свої фантазії.

Матеріал до уроку. В. Войтович «Жирафа», В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом».

Мета. Спонукати дітей до творчості, викликати бажання бути творцями, використовувати виражальні можливості мови,

256

працювати над технікою читання. Виховувати цікавість до довкілля.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«— Ходімо, діти до школи, — сказав загадковим голо- сом учитель і... попрямував у сад. — Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею. Скинемо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо...»

—Так зустрічав своїх учнів на порозі школи Василь Олександрович Сухомлинський, відомий педагог і пись- менник. Учитель з великої букви. Його школу так і називали: Школа під Голубим Небом.

—Послухайте, як про цю школу писав сам В. Су- хомлинський.

ІV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Школа під Голубим Небом»

1. Первинне читання.

—Де зустрічалися учні Школи під Голубим Не-

бом?

2. Самостійне читання твору учнями.

3. Опрацювання змісту оповідання.

—Коли діяла ця незвичайна школа?

—Де збиралися діти?

—Що вони спостерігали?

—Чим здавалося їм все, що вони бачили?

—Ким ставали діти у ці прекрасні вечори?

—Як ви гадаєте, про що вони могли складати вірші

іказки?

—Від чийого імені ведеться розповідь?

—Хто був разом з дітьми під дубом?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

—Прочитайте речення про те, що бачили діти.

—Прочитайте речення про те, що почули діти.

257

— Прочитайте речення, що відповідають схемам.

. . . . . . .

. . . . . . . . . .

5. Виразне читання оповідання.

— Прочитайте оповідання так, щоб відчувався на- стрій автора.

6. Творче завдання. Робота в групах.

— Складіть невеличку казочку. І група — про зірочку.

ІІ група — про столітній дуб.

ІІІ група — про цвіркуна.

ІV група — про таємничі звуки в саду.

V.Опрацювання вірша Василя Войтовича «Жирафа»

1.Підготовка до сприйняття твору.

— Про яку тварину ми будемо читати зараз, ви ді- знаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Дуже довга в неї шия І смугаста, як у змія. Через це через паркан Заглядає, ніби кран.

(Жирафа)

2. Читання вірша вчителем.

— Як пояснює автор, звідки взялась жирафа? 3. Словникова робота.

Пояснення значень слів надмірно (забагато), ма- нірна (неприродна), невдаха (нещаслива).

4.Вправи на розвиток швидкості читання.

— Знайдіть у вірші рими.

— Знайдіть у вірші синоніми, споріднені слова.

5.Виразне читання вірша учнями.

6.Творче завдання.

— Спробуйте пофантазувати про те, як виникла жирафа.

VІ. Підсумок уроку

— Який вид роботи на уроці вам сподобався більш за все?

258

УРОК 122

Тема. Казки учнів Павлиської школи.

Матеріал до уроку. Владислав Курка «Росинки-перлинки», Іван Пономарьов «Як горобчик у вирій літав».

Мета. Ознайомити учнів із зразками творчості дітей Павлиської школи, розкрити красу використаних ними художніх за- собів. Розвивати навички читання і зв’язного мовлення. Спонукати дітей до словесної творчості, виховувати любов до слова.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

— Відгадайте загадки.

Зоря-зоряниця, Молода дівиця, Гуляти ходила, Сльозу зронила, Місяць бачив – Не підняв, Сонце побачило – Підняло.

(Роса)

Маленький, сіренький На соняшник сів, Надзьобався добре Й далі полетів.

(Горобчик)

—А чи знаєте ви де береться роса? А чому горобчик не літає у вирій?

—Про це у своїх казках розкажуть вам учні Пав- лиської школи. Хоч давно вже немає Василя Олексан- дровича Сухомлинського, та його учні в школі, якою він керував, продовжують складати казки.

ІV. ОпрацюванняказкиВладиславаКурки«Росин- ки-перлинки»

1. Первинне читання.

— Хто загубив росинки-перлинки? 2. Читання казки учнями вголос.

259

3. Аналіз змісту казки.

—Хто розповів цю пригоду у казці?

—Де було сонечко?

—Як воно веселилося?

—Що трапилося?

—Що робить кожного дня сонечко? 4. Вибіркове читання.

—Прочитайте зачин казки.

—Знайдіть кінцівку казки.

—Прочитайте, як вбралося сонечко.

—Прочитайте речення з якого ми починаємо розуміти, що цей твір – казка.

V.Опрацювання казки Івана Пономарьова «Як горобчик у вирій літав»

1. Самостійне читання казки учнями.

2. Перевірка розуміння прочитаного. Тестування.

1.Горобчика звали а) Цвіріньком; б) Чивом.

2.Горобчик почув розмову а) гусей; б) качок.

3.Він цікавився а) чи далеко летіти; б) чи є там мухи.

4.Горобчик летів у ключі а) першим; б) останнім.

5.Що завадило Чиву полетіти у вирій? а) сильний вітер; б) дощ.

6.Відтоді горобчик шукає поживу а) в лісі; б) біля людських осель.

3. Читання казки в особах.

VІ. Творче завдання

—Чи сподобалися вам казки учнів Павлиської школи?

—А чи не виникло у вас бажання створити свою казку?

Учні працюють в групах, складають казки, користу- ючись картками з опорними словами.

Картка 1. Місяць і зорі.

Сонце зайшло, вийшли погуляти, розбіглися, кликав,

260