chitannya_3kl конспекти

ЦІКАВА КНИГА ПРИРОДИ

УРОК 19

Тема. Поетичні картини ранньої і пізньої осені.

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «Скільки барв кру- гом розлито...», К. Перелісна «Золота осінь», Я. Щоголів «Осінь».

Мета. Узагальнити знання учнів про зміни в природі восени; вчити визначати тему і настрій твору; передавати під час читання настрій твору і почуття поета; удосконалювати уміння порівнювати вірші; розвивати образне мислення і мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання: Ілюстрації і малюнки з зображенням ранньої, золотої і пізньої осені.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвитокнавичокчитаннязаскладовимитабли- цями

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

—Сьогодні ми починаємо нову тему: «Цікава книга природи».

—Як ви гадаєте, про що йтиметься в творах, які ми будемо вивчати?

ІV. Підготовка до засвоєння знань

1. Читання вступної статті до теми.

—Що є сторінками у книзі природи?

—На що потрібно звернути увагу, читаючи твори цієї теми?

2. Відгадування загадок.

52

Невидимка ходить в гаї, Всі дерева роздягає.

(Осінь)

Ця пора року надихала багатьох поетів і письмен- ників на створення чудових творів. Ось послухайте, як пише про осінь Наталя Забіла.

...Дні йдуть — і золота пшениця Додолу хилить колоски.

А дівчина — вже молодиця! — Виходить в поле залюбки. Турбот і справ у неї досить, В роботі їй не заважай:

Це працьовита й щедра Осінь Збирає добрий урожай.

Ще й помахне пташкам привітно: «До вирію летіти час!» І жовте листя непомітно

Здерев зриває раз у раз.

—Як ви гадаєте, чи любила поетеса осінь, коли змогла написати такі слова?

—Відгадайте ще одну загадку.

Живе собі дядько понад триста днів І є в того дядька дванадцять синів:

Що троє синочків насуплені — страх! —

Усивих кожухах, у білих шапках. Один — із веселих бешкетних синків Латки на одежі із різних шматків...

П’ятірко — вродливі в зелених сукманках,

Вшовкових своїх сорочках-вишиванках. А троє синків найбагатше убрані: Жилети на них золоті та багряні.

Що це таке?

Дванадцять то...(місяців) — знаєш їм лік. А батько в них — ...(рік).

—Якими показані в загадці осінні місяці?

—А чи знаєте ви їх назви?

—Послухайте уважно і відгадайте, про який осінній місяць йдеться. А на дошці знайдіть ілюстрацію, яка відповідає опису місяця.

Усерпанку павутини

Білі ниточки снуються,

53

У ранкову пору в’ються. В лісі верес розкриває Свої келишки бузкові, І багрянець покриває Пишні грона калинові.

(Вересень).

Листя жовте та червоне Легко з дерева злітає, Мов метелик, на долоні З тихим шелестом сідає.

(Жовтень)

Зникли біленькі хмаринки, Небо не синє, свинцеве, Зрідка снують сніжинки В це переддення грудневе.

(Листопад)

—Отже ви побачили, що осінь може бути різною — рання осінь, золота, пізня. І ми багато ще про неї ді- знаємось із творів українських поетів і письменників.

V. ОпрацюваннявіршаВ. Сухомлинського«Скільки барв кругом розлито...»

1.Виразне читання вірша вчителем.

—Які барви побачив поет навкруги?

2.Повторне читання учнями.

—Хто розлив барви навкруги?

—Якою називає поет осінь?

—З чим порівнює рідний край?

—Що таке писанка?

—Який це колір — охра?

—Що значить «вміти бачить»?

3.Виразне читання вірша.

—Подумайте, які почуття хотів передати поет?

—Прочитайте виразно вірш.

VІ. Опрацювання вірша К. Перелісної «Золота осінь»

—Коли починається золота осінь?

—Спробуйте її описати.

—А тепер послухайте, як це робить К. Перелісна.

54

1. Виразне читання вірша вчителем.

—З яким почуттям автор говорить про осінь?

—Чому ти так думаєш?

2.Вибіркове читання.

—Знайдіть слова, вжиті у зменшено-пестливій формі.

—Прочитайте прикметники, які добирає автор до слів листочки, килим, віти, небо, осінь.

3.Робота над виразним читанням вірша.

—Поміркуйте, у якому темпі і з якою силою голосу треба читати вірш.

—Попрацюйте в парах над виразним читанням.

VІІ. Опрацювання вірша Я. Щоголіва «Осінь»

1. Читання вірша вчителем.

—Яку пору осені описує автор? Чому ви так думає-

те?

2. Мовчазне читання учнями.

3. Аналіз змісту вірша.

—Які почуття викликає у вас вірш?

—Яке речення в цьому вірші справило на вас най- сильніше враження? Чому?

—Які слова добирає автор, описуючи картини осін- ньої природи? З’єднайте слова в колонках.

4. Словесне малювання картин природи.

— Уявіть, що ви — художник. Прочитайте кожну строфу вірша і розкажіть, яку картину ви б намалю- вали.

5. Виразне читання вірша (з попередньою підготов- кою).

VІІІ. Порівняння віршів Я. Щоголіва і К. Переліс- ної

—Що спільного в обох віршах?

—Чим вони відрізняються?

—Чи схожий настрій, виражений у віршах?

55

ІХ. Підсумок уроку

—Вірші яких поетів читали на уроці?

—Яку пору осені в них описано?

—Які почуття передають автори у своїх віршах?

—А тепер запам’ятайте деякі народні прикмети.

Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше

прийде зима.

Лягає горілиць опалий лист — на теплу зиму й до- брий врожай наступного року.

На рослинах багато павутиння — на тривалу теплу погоду.

Яка погода в листопаді, така і в квітні.

На дубі та горобині багато плодів — на сувору зиму.

УРОК 20

Тема. Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко.

Матеріал до уроку. Л. Костенко «Вже брами літа замикає осінь», «Соловейко застудився», «Шипшина важко віддає плоди».

Мета. Розширювати знання учнів про творчість поетеси; розви- вати образне мислення, уяву дітей; збагачувати мовлення образними висловами; виховувати ставлення до природи, як до найважливішої цінності.

Обладнання: Ілюстрації з осінніми пейзажами, портрет Ліни Костенко, збірка її віршів «Бузиновий цар».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Вправи на розвиток техніки читання за складовою таблицею.

2.Робота з чистомовками.

Де-де-де — дощ іде. Но-но-но — стало холодно.

Ять-ять-ять — журавлі летять. Сінь-сінь-сінь — вже настала осінь. 3. Робота з прислів’ями.

56

Не чекай від осені сонця. Осінь іде, за собою дощ веде. Осінь сумна, а весело жити.

— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх значення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні ми продовжуємо гортати цікаві сторінки книги природи. На цьому уроці ми будемо працювати над віршами особливо гарними, неповторно-чарівними. Кожне слово в цих поезіях виблискує своєрідним само- цвітом, бо це вірші... Ліни Костенко! У них змальовано не просто природу, а її стан восени. Наше завдання: на- вчитися виразно читати ці вірші, відтворювати почуття, які вони містять, побачити красу поетичних висловів, якими відтворено стан природи.

ІV. Розповідь учителя про поетесу

—Ліна Костенко — наша сучасниця. Вона народи- лася в 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині в учи- тельській сім’ї. Батько Ліни знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі.

Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря...» — ска- зала поетеса про ті тяжкі роки. В Києві Ліна закінчила середню школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п’ятдесятих роках з відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, дру- кувати — з шістнадцяти років. Багато збірок віршів поетеси вийшло в світ. Для дітей Ліна Костенко видала збірку віршів «Бузиновий цар». Ось вона перед вами. (Вчитель демонструє збірку). А за історичний роман

увіршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповтор- ність» письменниці було присуджено Державну премію ім. Т. Г. Шевченка. (За матеріалами книги Я. Козлюк, Г. Одинцової «Розповіді про письменників»).

—Згадайте, в другому класі ми вже знайомилися

звіршами Ліни Костенко. Читали про переляканого

57

зайчика («Березовий листочок»), про грибочка-маркі- за («Ліс на світанку»),про гусей («Берізки по коліна

уводі»).

—Вірші Ліни Костенко зачудовують своєю чарівніс- тю. Послухайте лише 2 вірша про осінь і скажіть, що вам найбільше в них сподобалось.

Здивовані квіти

Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» Сю ніч квітка питала квітку:

— Що ж це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, А сьогодні вже восени!

Осінні хмари сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли, Червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гуси,

Ая слонам привіт передаю.

V.Опрацювання вірша Л. Костенко «Вже брами літа замикає осінь»

1.Виразне читання вірша вчителем.

—Яким настроєм пройнятий вірш? 2. Словникова робота.

—Прочитайте слова. Давайте разом з’ясуємо зна- чення незрозумілих слів.

—Назвіть багатозначне слово. Які значення воно

має?

3. Аналіз змісту вірша.

—Давайте будемо читати вірш по одному рядочку

іпояснюватимемо зміст цих висловів.

Які картини при цьому постають у вашій уяві? 4. Мовчазне читання. Робота з ілюстрацією.

— Прочитайте вірш мовчки.

58

—Роздивіться ілюстрацію. Що художник намалював не так, як у вірші?

—Що б ви ще додали до малюнка?

5.Робота над виразністю читання.

—Який настрій викликає вірш?

—В якому темпі та з якою силою голосу потрібно його читати?

—Підготуйтеся до виразного читання.

Виразне читання кількома учнями.

VІ. Опрацювання вірша Л. Костенко «Соловейко застудився»

Первинне читання учителем.

—Від чого застудився соловейко?

—Чи знаєте ви, що соловейко перестає співати після того, як пшениця випустить колос? Саме після збору урожаю і починаються дощі, а солов’ї збираються ви- рушати у вирій.

—Прочитайте вірш мовчки.

—Які слова і вирази вжито в переносному значенні?

—Знайдіть у вірші слова, що римуються.

—Прочитайте вірш виразно.

VІІ. Опрацювання вірша Л. Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

1. Читання вірша вчителем.

—Які почуття викликав у вас цей вірш? 2. Мовчазне читання. Аналіз змісту вірша.

—Чому так схвильовано, слізно шипшина зверта- ється до людини?

—Чи згодні ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси? У яких рядках висловлено цю думку? З яким почуттям їх треба читати?

—Прочитайте виразно вірш.

—Уявіть, що може статися, якщо людина не послу- хається шипшини? Висловіть свої міркування. (Взимку пташка загине від голоду. Влітку нікому буде захистити шипшину від комах. Вони знищать кущ. Восени людина не збере плодів).

59

— То який висновок можете зробити? Як треба ста- витись до природи?

VІІІ. Порівняння віршів

—Порівняйте вірші, написані Ліною Костенко. Чим вони подібні? З чого видно, що поетеса сприймає при- роду як живу істоту?

—Що об’єднує вірші Ліни Костенко, які ви читали

в2 класі із щойно прочитаними?

ІХ. Підсумок уроку

Відгадайте загадки і скажіть, в яких віршах Ліни Костенко зустрічалися відгадки. Можливо, хтось зможе процитувати рядки з цих віршів.

Майстер цей з’явився рано, На даху намудрував І без цегли, і без крана Дім собі побудував.

(Чорногуз)

В мене є великий хист, Я співаю як артист. Спів мій радісний усюди

Люблять слухати всі люди.

(Соловей)

Червоний горішок, Повно в нім крупочок, А наверху — чубочок.

(Шипшина)

—Чого нас вчать вірші Ліни Костенко?

—Як треба ставитись до природи?

УРОК 21

Тема. Хто танцює і грає восени?

Матеріал до уроку. К. Перелісна «Осінні танці», М. Сингаїв- ський «Осіння гра».

Мета. Розширити уявлення про красу природи восени; показати, як білки готуються до зими; розвивати образне мислення, уяву; удосконалювати вміння виразно читати, розповідати за малюнками; виховувати спостережливість, допитливість, любов до природи.

Обладнання. Малюнок білки.

60

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на розвиток навичок читання

1.Робота із складовими таблицями.

2.Читання речень з дошки.

— Прочитайте речення, роз’єднуючи слова, і дізна- єтесь про осінні прикмети.

Журавлілетятьнизькоішвидко, мовчки — скороприй- депоганапогода.

Високолетятьгуси — чекайтривалоїосені. Білкависокомоститьгніздо — натеплузиму, низь-

ко — налюту.

ІII. Опрацювання вірша К. Перелісної «Осінні тан-

—Прочитайте слова.

—Що об’єднує слова кожної колонки? 2. Мовчазне читання вірша учнями.

—Який вірш — сумний чи веселий? З яким настро- єм його треба читати? Які рядки прочитаєте наспівно? Які — у швидкому темпі?

—Приготуйтесь до виразного читання.

3. Виразне читання вірша.

4. Робота з ілюстрацією.

—В яку пору осені відбуваються події?

—Чи доводилося вам спостерігати осінні танці лис- топаду?

—Яким ви уявляєте вітер?

—Який настрій передає малюнок?

—Що б ви могли ще домалювати?

ІV. Опрацювання оповідання М. Сингаївського «Осіння гра»

61