chitannya_3kl конспекти

1. Актуалізація опорних знань. Загадка.

Червонясту шубу має, По деревах все стрибає, Хоч сама мала на зріст, Та великий в неї хвіст, Як намисто оченята...

Хто це? Можете вгадати?

(Білка)

—Які слова в загадці допомогли вам відгадати її?

—Розкажіть, що вам відомо про це звірятко?

—Послухайте, як розказує про білочку вже відома вам поетеса Ліна Костенко.

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі Сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться. Дятел тукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця Або хитрий бурундук.

—Про що турбувалась білочка? Чи не даремно? (Лисиця не їсть грибів)

—А тепер послухайте, як розповідає про життя біло- чок Микола Сингаївський.

2. Первинне читання.

—Що нового ви дізналися з оповідання?

3. Словникова робота.

62

— Доберіть до слів однієї колонки пояснення з іншої.

4.Читання «ланцюжком».

5.Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— Де живе білка?

— Які клопоти має білка восени?

— Прочитайте дієслова, що характеризують її при- готування до зими.

— Як змінюється вигляд білки взимку?

— Як поводиться білка взимку?

— Знайдіть в тексті уривок, зображений на малюнку? Прочитайте його, передаючи темп руху білки.

— Прочитайте рядки, що римуються.

6.Вибірковий переказ.

—Перекажіть ту частину тексту, де описано, як білочка готується до зими.

V.Підсумок уроку

—Хто восени танцює?

—Хто восени грається?

—Чи тільки іграми зайнята білочка?

—Доберіть якомога більше прикметників, що харак- теризують білочку.

УРОК 22

Тема. Чи розуміємо ми природу?

Матеріал до уроку. Г. Черінь «Чи ми з природою єдині...», І. Драч «В товаристві джмеля», Д. Білоус «Пісенька про куличка», К. Перелісна «Песик і хлопці».

Мета. Формувати вміння аналізувати віршовані твори; розвивати образне бачення поетичних картин; уміння простежувати взаємозв’язок людини з природою; знаходити спільне і від-

63

мінне у його зображенні в різних віршах, удосконалювати вміння знаходити рими; виховувати любов до природи.

Обладнання: «Словникова скарбничка» ІІ частина (уп.

О. Ісаєнко)

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на вдосконалення навичок читання

1.Читання за складовими таблицями.

2.Складання з розсипанки прислів’їв.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

—Світ навколо нас — це світ природи з безмеж- ним багатством явищ, з невичерпною красою. Загли- блюючись у цей світ, вбираючи його звуки, запахи, барви, спостерігаючи різні явища природи, людина стає кращою і добрішою. Природа щедра до нас. Усе, що ми маємо — від неї. Тож відплатіть їй своєю добротою, увагою, чесним поводженням і вона буде щедрішою.

—Саме про дружбу людини з природою ми будемо читати у віршах Г. Черінь, І. Драча, Д. Білоуса і К. Пе- релісної.

ІV. Опрацювання вірша Г. Черінь «Чи ми з при- родою єдині...»

Самостійне читання.

—Про що запитує автор?

—До чого закликає?

—Що може статися, якщо люди не будуть берегти «кожну річку і горбок»?

—Які почуття передає цей вірш?

64

—Передайте цю занепокоєність і рішучість, виразно читаючи вірш.

V. Опрацювання вірша І. Драча «В товаристві джмеля»

1.Робота над заголовком.

—Що означає слово товариство?

—Лише прочитавши зголовок, чи можна визначити ставлення автора до джмеля? Ким він його вважає для себе? (Товаришем)?

2.Виразне читання вчителем. Перевірка первинного сприймання.

—Що трапилося із джмелем? Як повівся автор?

—Які почуття поета виражені у вірші?

3.Словникова робота.

—Прочитайте слова в колонках.

—До яких частин мови відносяться слова кожної колонки?

—Знайдіть два слова, протилежні за значенням (осоння — затінок).

—Прочитайте після вірша пояснення значень деяких

слів.

4. Аналіз вірша за частинами.

—Прочитайте першу частинку. Що сталося з джме- ликом? Якими словами показує автор його слабкість?

—Прочитайте другу частину. Як автор описує джме- ля? Що поет зробив, щоб врятувати його? Як став по- чуватися джмелик?

—Прочитайте останню частину. Який настрій вона виражає? Який став джміль у полудень?

—Які думки навіяло поетові перетворення джмеля? Як ви їх розумієте?

5. Підготовка до виразного читання.

—Підготуйтеся виразно прочитати вірш. Зверніть увагу на початок і закінчення речень. Яку інтонацію підказують розділові знаки?

6. Виразне читання вірша кількома учнями.

65

VІ. Опрацювання вірша Д. Білоуса «Пісенька про куличка»

—За якими творами знайомий вам Д. Білоус? 1. Самостійне читання.

—Між ким у вірші відбувається розмова?

Зчого видно, що поет прихильно ставиться до ку- личка, що він добре знає цього птаха? Пригадайте, як називається вірш такої форми.

2. Читання вірша по строфі. Аналіз змісту.

—На берегах яких рік водяться кулички?

—Де вивівся куличок?

—Чим він харчується? Чи відлітає у теплі краї?

—Де зимує куличок?

—Куди прилітає пташка з теплих країв?

—Знайдіть у вірші рими до слова куличок

—Який рядок весь час повторюється у вірші?

3.Робота над виразним читанням.

—Прочитайте вірш уголос, передаючи інтонацію запитання, відповіді, звертання.

VІІ. Опрацювання вірша К. Перелісної «Песик і хлопці»

1. Словникова робота.

—Попрацюйте із «Словниковою скарбничкою» (ІІ час- тина). В тлумачному словнику знайдіть значення слів

левада, баштан.

2.Читання вірша вчителем.

—Де побував песик разом з хлопцями?

3.Мовчазне читання. Аналіз прочитаного.

—З чого видно, що песик і хлопці добре розуміють один одного?

—Що б ви сказали про песика — який він?

—А про хлопців?

4.Робота з ілюстрацією.

—Порівняйте малюнок і текст вірша. Які відмінності ви помітили?

5.Робота над виразним читанням.

—З яким настроєм, у якому темпі треба читати вірш?

VІІІ. Порівняння віршів

66

—Порівняйте прочитані вірші. Що в них спільного?

—Як ставляться герої цих віршів до природи?

ІХ. Підсумок уроку

—Чи сподобалися вам вірші?

—Чого можна навчитися у героїв цих творів?

УРОК 23

Тема. Ліс, як рідний дім.

Матеріал до уроку. О. Донченко «Лісовою стежкою».

Мета. Удосконалювати вміння знаходити в тексті описи, розду- ми; характеризувати головну героїню з опорою на текст і малюнок; удосконалювати вміння складати план і стисло переказувати прочитане; розвивати фантазію і мовлення дітей; виховувати любов до природи.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвитокнавичокчитаннязаскладовимитабли- цями

ІІІ. Опрацювання оповідання О. Донченка «Лісо- вою стежкою»

1. Словникова робота.

Пояснення значень окремих слів. Учні вводять їх у словосполучення.

Картата — з малюнком у клітинку. Засмагле — загоріле. Кирпатенький — задертий угору. Хрускати — тріщати, ламатися. Палахкотять — червоніють, горять.

Навпростець — прямо, найкоротшою дорогою.

2.Первинне читання.

3.Перевірка первинного сприйняття.

— Як звали дівчинку?

— Звідки вона поверталася?

— Де зупинилася?

— Чому здивувалася?

4.Робота над першою частиною.

67

—Прочитайте першу частину мовчки.

—В якому місяці відбувалися події твору?

—Скільки років було Улянці?

—Що несла дівчинка?

—Як вона йшла? Яка в неї була хода?

—Прочитайте опис дівчинки.

—Спробуйте за опорними словами самостійно опи- сати Улянку.

Кофтина Брови Спідниця Обличчя Хустинка Очі

Підборіддя

Ніс

5.Читання другої частини «ланцюжком». Робота над змістом другої частини.

Знайдіть в цій частині опис Улянки. Прочитайте. Чи такою зображено Улянку на малюнку?

—Зверніть увагу: щоб підкреслити лісову тишу, О. Донченко описує, як дівчинка почула дзюркотіння струмка. Прочитайте це речення.

—Знайдіть у тексті описи струмка і кладки.

6.Робота над змістом третьої частини.

Мовчазне читання.

—Що помітила Улянка в лісі? Як вона називала берізки і ліс?

—Прочитайте речення, які показують, що дівчинка дуже любила ліс. Передайте голосом захоплення ді- вчинки?

—Приготуйтеся до виразного читання третьої час- тини.

7.Колективне складання плану оповідання. Діти перечитують мовчки всі частини, визначають у кожній головне, пропонують свої заголовки до частин, вибира- ють найкращий. План записується на дошці.

8.Усний переказ оповідання кількома учнями.

9.Творче завдання.

—Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання?

10.Гра «Впізнай за прикметником».

Один з учнів називає прикметник з тексту, інші по- винні знайти іменник до нього.

68

VІ. Підсумок уроку

—Яке оповідання ми сьогодні читали?

—Чого воно нас навчає?

—Я думаю, що і ви, як Улянка, зможете зрозуміти чарівність природи, навчитися милуватися нею, а зна- чить, і берегти її.

УРОК 24

Тема. Урок позакласного читання. «Чудесне — поруч».

УРОК 25

Тема. Пригода з друзями — дослідниками. Матеріал до уроку. О. Буцень «Наше відкриття».

Мета. Розвивати уміння характеризувати дійових осіб; знаходити у тексті описи, роздуми, припущення; вчити розповідати за малюнками; розвивати почуття гумору.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на розвиток навичок читання

1. Робота із складовими таблицями.

2. Загадки діда-буквоїда.

нал

нал

нал

нал

нал

(Фінал, канал, сигнал, журнал, пенал)

69

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відгадавши загадку, зможете прочитати криптограму.

—Саме про мурашник і його мешканців ми будемо сьогодні читати.

—А що ви знаєте про цих комах?

Додатковий матеріал

За день гніздо мурашок знищує до 100 тис. шкідни- ків. До того ж ці трудівники розносять насіння трав і квітів. Риючи підземні ходи, вони рихлять ґрунт, перемішують його, збагачують органічними добривами. Відкривають доступ повітря до коренів. Присутність у лісі мурашок — запорука його здоров’я.

(За Миколою Міщенком)

ІV. Опрацювання оповідання О. Буценя «Наше від-

—Прочитайте колонки слів, мовчки, напівголосно, вголос.

—Значення яких слів не зрозуміле?

—Прочитайте вислови в третій колонці. Спробуйте пояснити їх значення, або замінити близькими за зна- ченням словами.

2. Первинне читання.

—Що знайшли хлопчики в лісі?

70

— Що їх здивувало?

3. Читання тексту «ланцюжком».

4. Гра «Розвідники».

—Знайдіть і прочитайте речення, в яких зустріча- ються слова чи вислови, записані в колонках.

5.Робота над змістом оповідання.

—Що кортіло хлопцям зробити?

—Куди пішов увесь загін?

—Що побачили хлопчики?

—Що вони почули?

—Що витерпіли хлопці «заради науки»?

—Що за «дощ» спостерігали хлопці?

—Яке відкриття вони зробили?

—А чи доводилось вам робити які-небудь відкриття?

—Про що думали хлопці перед сном?

—Які риси характеру виявили юні дослідники?

6.Вибіркове читання.

—Знайдіть у тексті описи мурашника.

—Прочитайте, яке припущення висловили хлопці, коли знайшли мурашник?

—Яке припущення вони висловили, коли побачили падаючих мурашок?

—Прочитайте роздуми Максимка про мурашину мову.

—Прочитайте уривок, в якому Максимко пояснює їхнє відкриття.

7.Читання за особами уривку оповідання (від слів

—Ну, гаразд,— кажу йому...» до «...зараз всі входи за- криють — вечір заходить»).

З якою інтонацією розмовляли хлопчики? Зверніть увагу на розділові знаки.

8.Робота з ілюстраціями.

—Роздивіться малюнки до тексту.

—Якими зображені на них хлопчики?

—Що незвичайного ви помітили на першому ма- люнку?

9.Творча робота.

—Спробуйте придумати продовження оповідання.

V. Підсумок уроку

71