chitannya_3kl конспекти

УРОК 4

Тема. Хоч маленьке, зате важливеньке.

Матеріал до уроку. «Мова» І. Січовик.

Мета. Розширювати знання про роль мови в житті народу, про значення слів у мові; розвивати вміння правильно чита- ти, аналізувати слова (з коренем -мов-), робити висновки; удосконалювати навички правильного, виразного читання; виховувати бажання знати і вивчати рідну мову.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвиток навичок читання за складовими та- блицями

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Опрацювання тексту І. Січовика «Мова». 1. Словникова робота.

— Прочитайте колонки слів.

— Значення яких слів вам незрозуміле? 2. Самостійне читання тексту учнями.

3. Перевірка розуміння прочитаного. Тестування.

1.Де зустрілися Дороговказ і Мова? а) на дорозі; б) в саду; в) в книжці.

2.Про що попросив Дороговказ? а) зайти до нього в гості; б) поступитися дорогою; в) подружитися.

3.Про що розповіла Мова? а) про своїх рідних; б) про погоду;

в) про те, як треба себе поводити.

12

4. Читання тексту «ланцюжком».

5. Бесіда за змістом прочитаного.

—Що думав про себе Дороговказ?

—А що сказала про себе мова?

—Чи вдалося Мові довести свою правоту? 6. Вибіркове читання.

—Що попросив Дороговказ?

—Що сказала Мова про важливість слів?

—Яких «родичів» має Дороговказ?

—Коли народилася Мова і чому її так назвали?

—Яких «родичів» назвала Мова?

—Знайдіть крилаті вислови та примовки у тексті. 7. Робота над спільнокореневими словами.

—Попрацюйте в парах. Складіть речення зі слова- ми-«родичами» Мови.

—Значення яких слів вам незрозуміле?

8. Читання тексту в особах.

—Подумайте, яким тоном слід читати слова Дорого- вказа, а яким — слова Мови?

9. Поміркуймо разом!

—Чому всі слова, незалежно від їхньої довжини, рівні? Наведіть приклади.

—Що у прочитаному тексті схоже на казку, а що

єсправжнім?

V.Підсумок уроку

—Про що ви довідались на уроці?

—Ви ще раз впевнилися в багатстві і красі нашої мови. Тож любіть її, вивчайте, як закликає вас поет.

Рідна мова

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові не згасне священний вогонь, як вперше промовлене слово на мові народу свого.

13

Як сонця безсмертного коло, що креслить у небі путі, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті.

Ми з нею віднині усюди, усе в ній, що треба нам, є, а хто свою мову забуде, той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова, що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова, живе український народ.

В. Сосюра

УРОК 5

Тема. Поет Дмитро Білоус і його вірші про чари рідної мови. Матеріал до уроку. «Кожну літеру ціни», «Зарубай собі на

носі» Д. Білоус.

Мета. Ознайомити учнів з творчістю поета Д. Білоуса; розвива- ти інтерес до мовних явищ, збагачувати словник новими словами, фразеологічними висловами; виховувати любов до української мови.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвиток техніки читання за складовими та- блицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розгадайте криптограму.

ае Д л

ви

Ки

ов

14

— Це назва однієї із збірок віршів відомого укра- їнського поета Д. Білоуса. Сьогодні ми ближче озна- йомимось з його творчістю.

IV. Розповідь учителя про поета

— Дмитро Григорович Білоус народився в селі Кур- манах на Сумщині. Як згадує сам Дмитро Григорович «сімеєчка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається... Було нас одинадця- теро дітей. Я був десятою дитиною, якраз «лялькою в ко- лисці», коли старші вже парубкували й дівували».

Навчався Дмитро Білоус в 7-й Харківській школі, вступив до Харківського університету. Навчання пере- рвала війна. Дмитро Григорович добровільно пішов на фронт, воював, був тяжко поранений. Після війни закінчував навчання у Київському університеті.

Дмитро Білоус написав багато книжок для дітей і про дітей. Та найбільшу славу принесла йому збірка віршів «Диво калинове». В 1990 р. ця книжка була відзначена Національною державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Ось що розповідає сам письменник. «Тепер мене часом питають: як виникла назва «Диво калинове»? А виникла вона з пісенності нашого слова. Спочатку на- писався вірш про рідну мову. Коли писав його, перед очима стояла червона калина, яку мати посадила під вікном і вишила на рушнику. Звідси рядки: «Ти наше диво калинове, кохана материнська мово». Коли згодом перечитував написане, знову згадалися солов’ї на ка- лині, калинові мости. Постав образ калинового дива, і я подумав: оце ж і є назва книжки !..»

V. Опрацювання вірша Д. Білоуса «Кожну літеру ціни»

1. Первинне читання вірша вчителем.

—Чому треба зважати на кожну букву в слові?

—Поясніть значення виділених слів. Складіть з ними речення. Доберіть до цих слів близькі за значенням.

2. Робота над виразним читанням вірша.

—Попрацюйте в парах. Продемонструйте сусідові по парті виразне читання вірша. Зверніть увагу на роз-

15

ділові знаки, подумайте, де слід робити паузи. Після підготовки декілька учнів читають вірш.

3. Мовно-логічні вправи.

—Наведіть свої приклади слів, у яких заміна букви змінює значення слова.

—Розгадайте метаграми.

Хвилі в морі підіймає, Виє, дерево ламає.

А як букву К додати, Буде в полі виростати.

(Буря — Буряк).

Люблять нас усі збирати Після дощику в ліску, А як букву Г відняти, Будем плавати в ставку.

(Гриби — риби).

ЗЛ — стрибають,

ЗШ — люди одягають,

ЗП — зошити сховають,

ЗТ — на ноги взувають.

(Лапки, шапки, папки, тапки).

ЗІ — пухнаста і прудка,

ЗУ — рум’яна і хрустка.

(Білка — булка).

ЗИ — можу я з труби валити, А з І — в мені ти зможеш жити.

(Дим — дім).

ЗВ — росте на голові,

ЗК — ростиме із землі.

(Волосся — колосся)

ЗП — нас гріє щозими,

ЗН — лягаєм спати ми.

(Піч — ніч),

ЗН — буває він кирпатий,

ЗЛ — ми йдем туди гуляти.

(Ніс — ліс)

VІ. Опрацювання вірша Д. Білоуса «Зарубай на носі»

— Дитячі твори Д. Білоуса гумористичні, пізнавальні, інформативні. Таким є вірш «Зарубай на носі».

16

1. Робота над заголовком вірша.

—Як ви гадаєте, що означають слова «Зарубай на носі». Чи можна їх сприймати в прямому значенні?

2. Словникова робота.

—Прочитайте слова.

—Назвіть слова, в яких наголос падає на перший склад, на останній.

—Значення яких слів вам незрозуміле?

3. Первинне читання вірша учителем.

—Чи зрозуміли ви тепер, що означає вислів «зарубай на носі»? Що раніше називали носами?

4. Читання «ланцюжком» по строфі.

5. Вибіркове читання.

—За що Гриця насварила мама?

—Що вона сказала синові?

—Як хлопчик знайшов розгадку?

—Що раніше називалося носами?

—Розгляньте малюнок. Прочитайте уривок з вірша, що може бути підписом до цієї ілюстрації.

6. Робота над виразними читанням вірша.

—Знайдіть у вірші питальні речення. З якою інто- нацією слід їх читати.

—Знайдіть окличні речення. З якою інтонацією будете читати їх?

—Попрацюйте в парах. Продемонструйте своє ви- разне читання вірша сусідові по парті.

Виразне читання вірша вголос кількома учнями. 7. Робота з фразеологізмами.

—Чи знаєте ви ще цікаві вислови із словами ніс?

—Спробуйте пояснити інші вирази.

Не сунь носа до чужого проса. Вище ніс!

Водити за ніс. Задирати носа.

І носом не поведе.

17

Комар носа не підточить. Утерти ніс.

Повісити ніс. Клювати носом. Залишився з носом.

Не бачить далі свого носа. З гулькин ніс.

VІІ. Підсумок уроку

—Що нового дізнались на уроці?

—З творчістю якого поета ознайомились? Що ви про нього дізнались?

—Які влучні вислови запам’ятали?

УРОК 6

Тема. Урок позакласного читання. «Знайомі незнайомці».

УРОК 7

Тема. Привчайтесь працювати із словниками.

Матеріал до уроку. Д. Білоус «Буває, що слово відоме давно...», О. Савченко «Привчайтеся працювати із словниками».

Мета. Розширити знання учнів про словники, походження слів; збагачувати мовлення новими словами; розвивати пам’ять, дослідницькі вміння, вміння правильного свідомого читан- ня; виховувати прагнення до нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на розвиток техніки читання. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

—Прочитайте прислів’я, записані на дошці. Книгу читають не очима, а розумом.

Зручаїв — ріки, з книжок — знання. Книги — ключ до знань.

—Поясніть значення цих висловів.

—Сьогодні ми поговоримо про книги, які дійсно

єключем до знань, скарбницею слів. Це — словники.

18

ІV. Інформація для учнів

1. Розповідь учителя.

—Словник — це зібрання слів, розміщених переваж- но в алфавітному порядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом на іншу мову. Саме слово словник з’явилося у нашій мові в кінці ХVІІІ століття. Науку про словники називають лексикографією.

—Словники допомагають нам не тільки правильно писати слова, довідуватись про їх значення, пояснюва- ти походження слів, а й розширюють кругозір, дають різноманітну інформацію з різних галузей науки, тех- ніки, мистецтва, розвивають культуру мовлення. Тому їх справедливо називають ще мовними скарбницями. Зі словниками постійно працюють вчені, письменники, журналісти, вчителі, студенти, школярі.

2. Робота з таблицею «Словники»

—Словники бувають різних видів і виконують різні функції. Роздивіться таблицю, запам’ятайте, які бувають види словників.

Словники

19

V.ОпрацюваннявіршаД. Білоуса«Буває, щослово відоме давно...»

1.Читання учителем більшого за обсягом уривку з вірша Д. Білоуса «Тлумачний словник».

Буває, що слово відоме давно,

Азнає не кожен, що значить воно.

Ітут у пригоді стає визначник Скарбів наших мовних — Тлумачний словник.

...Ану, зустрічав ти, наприклад слова: красуля, красоля? Словник розгорни — і зразу побачиш, що значать вони:

красуля — красуня, красоля — цвіток.

Ітут же: краснуха — хвороба діток. Оце ж і тлумачний словник! Зрозумів?

Ає словники ще — походження слів.

—Про які словники говорить автор вірша? 2. Читання уривка в підручнику.

—Де треба шукати значення слова?

20

—Як називає автор тлумачний словник? (Визначник) Чому?

—Прочитайте вірш виразно, дотримуючись всіх роз- ділових знаків.

VІ. ОпрацюваннятекстуО. Савченко«Привчайтеся працювати із словниками»

1. Робота із заголовком.

—Прочитайте назву тексту.

—До чого вона закликає?

—Яким за метою висловлювання є це речення?

—Як би, на вашу думку, воно звучало, коли б було розповідним, питальним?

2. Словникова робота.

—Прочитайте колонки слів.

—Значення яких слів вам незрозуміле?

—Прочитайте слова, що є назвами видів словників.

—Прочитайте найдовші слова.

—З яких слів складається слово клиноподібний?

3.Первинне читання тексту.

—Про які словники говорилось в тексті?

4.Читання «ланцюжком».

5.Вибіркове читання.

—Що таке словник?

—Що значить тлумачити?

—Як розкривається значення слів в тематичному словнику?

—Про що розповідає етимологічний словник?

—Що являло собою знамено у давні часи?

—Що означає слово прапор?

VІІ. Практична робота зі словниками

1. Читання пам’ятки для учня.

— У вас на партах пам’ятки для учня. Прочитай- те їх.

21