chitannya_3kl конспекти

6. Робота над ілюстрацією.

— Зіставте малюнок із змістом вірша. Що ви помі- тили?

7. Читання вірша за особами.

VІ. Підсумок уроку

—З творчістю якого поета ви сьогодні ознайоми- лися?

—Що ви про нього запам’ятали?

—Який з віршів вам сподобався більше? Чим саме?

УРОК 76

Тема. Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе. Матеріал до уроку. Д. Павличко «Птиця», «Мрія».

Мета. Розкрити красу дитячих людяних вчинків. Удосконалю- вати уміння інтонувати вірші відповідно до зображених почуттів, визначати головну думку. Виховувати людяність, любов до природи.

Обладнання: Малюнки із зображенням різних птахів.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на розвиток техніки читання

1.Робота зі складовими таблицями.

2.Робота з деформованими текстами.

В...р...ст....й, д...т...н...., й п...м’...т....й — Б...тьк...вщ...н... ...т...н....йкр...щ....й кр....й! (Виростай, дитино, й пам’ятай — Батьківщина — то найкращий край!) Од сав, їмо днірі, тазверюся я — Шийменнай у шійна м’їсі:

їтьСто ан ліузссі калиня ямо — Ен байзруте її!

(До вас, мої рідні, звертаюся я — найменший у нашій сім’ї:

Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її!)

— Чи відомий вам автор цих слів? (Дмитро Павличко).

182

— З яких віршів взято ці рядки? («Де найкраще місце на землі», «Звернення»).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

— Ми продовжимо сьогодні знайомство з творчістю поета Д. Павличка. Впевнимося в тому, що поет любив природу і докладемо зусиль до того, щоб стати справ- жніми друзями всьому живому.

ІV. Опрацювання вірша Д. Павличка «Птиця»

1. Вступна бесіда.

—Подивіться на малюнки птахів на дошці. Яких з них ви знаєте?

—Які з цих птахів свійські, а які дикі?

—Де вони живуть?

—Як ви думаєте, чи не краще було б диким птахам жити в неволі, в клітці? Чому?

—Подумайте, що могла б сказати пташка в клітці, якби вміла розмовляти?

—А ось, як про це розповів Д. Павличко.

2. Читання вірша вчителем.

—Про що просила пташка у хлопчика?

3.Самостійне читання вірша учнями.

—Як побудовано вірш? (У формі діалога).

4.Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

—Як хлопчик умовляв пташку? Що він їй обіцяв?

—Як тримав хлопчик пташку?

—Що говорила пташка хлопчику про волю?

—У яких рядках найвиразніше передано її прагнен- ня до волі?

—Чи зрозумів хлопчик пташку? Що він вирішив зробити?

—У яких рядках вірша висловлено головну дум-

ку?

5.Читання вірша за особами.

—З яким почуттям треба читати слова пташки?

—Як змінювалась інтонація слів хлопчика під час розмови з пташкою?

6.Вправи на розвиток техніки читання.

183

—Прочитайте питальні речення.

—Прочитайте у вірші тільки дієслова.

Гра «Знайди риму». Один учень називає слово, інші відшукують у вірші для нього риму.

V.Опрацювання вірша Д. Павличка «Мрія»

1. Вступна бесіда.

—Чи є у вас заповітна мрія? Розкажіть, про що ви мрієте.

—А тепер прочитайте, про що мріє хлопчик з вірша Д. Павличка.

2. Самостійне читання вірша учнями. Відповіді на запитання.

—Яку мрію мав хлопчик?

—Для чого він хотів прибити колесо на хаті?

—Чи знаєте ви де гніздяться лелеки?

—Як ви розумієте вираз «клекітну сім’ю»?

—Як іще називають лелек? (Бузько, бусол, чорногуз).

—Чи знаєте ви, що в давнину вважали, що лелеки приносять немовлят? Діти, які хотіли мати братика чи сестричку, зверталися до лелек:

Бузьку, бузьку! Принеси Маруську.

Та гарненьку, та пухкеньку, Не крикливу — спокійненьку.

3. Виразне читання вірша.

— Прочитайте вірш замріяно, у повільному темпі.

VІ. Підсумок уроку

—З творчістю якого письменника ви ознайоми- лись?

—Що ви можете розказати про нього?

—Які вірші Д. Павличка вам відомі?

—Відгадайте, з яких творів ці рядки?

«Маленька машина, але не дуже скора, мчала до- рогою через ліс».

«Де, ти, киценько, була?» «Нехай мені щоночі сниться, що я літаю, наче

птах».

«Лети! Співай у небі гомінкому».

184

УРОКИ 77–78

Тема. Краса живе для всіх.

Матеріал до уроку. Анатолій Костецький (про нього), А. Кос- тецький «Імена», «Не хочу!»

Мета. Зацікавити дітей словами-назвами, їх етимологією. Озна- йомити з життєвим і творчим шляхом А. Костецького. Роз- вивати творчі здібності учнів, вміння передавати почуття через виразне читання, збагачувати образне мовлення. Виховувати гуманні почуття, любов до природи.

Обладнання: Портрет письменника. Предметні малюнки.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

—Сьогодні ми будемо вивчати твори відомого укра- їнського дитячого поета, який живе і працює у Києві. Поета, який при додаванні, відніманні і множенні отримує в результаті «зелений, співучий, заквітчаний сад, який вважає, що найкраща іграшка та, «яку зробив ти сам», а ще, що «в світі усе починається з мами».

—Якщо ви досі не здогадалися, про кого йдеться, розшифруйте переплутанку.

й

ІV. Слово про поета

1. Розповідь учителя.

—Анатолій Костецький народився в 1948 році

вКиєві в сім’ї учителів. З трьох років мати брала його з собою на уроки. Тому хлопчик дуже рано навчився

185

читати і вже в школі почав писати вірші. В п’ятому класі Анатолій одержав диплом за свої вірші, присвя- чені Т. Г. Шевченку. Друкуватися А. Костецький почав в 20 років. Відомий письменник Михайло Стельмах допоміг молодому поету зрозуміти, що саме дитяча література — його покликання.

—Зараз Анатолій Костецький живе в Києві, продо- вжує писати віршовані і прозові твори для дітей, пише сценарії до свят в початковій школі.

2.Читання учнями статті «Анатолій Костецький».

3.Бесіда за прочитаним.

—Де народився письменник?

—Що згадує про своє дитинство А. Костецький?

—Де він любив бувати?

—Хто головні герої віршів А. Костецького?

—Про що говорить поет у своїх віршах?

V. Опрацювання вірша А. Костецького «Імена»

1.Словникова робота.

—Прочитайте слова в колонках. Звертайте увагу на наголос.

—Чи можете ви пояснити значення слів першої колонки?

2.Читання вірша вчителем.

—Чи зрозуміли ви тепер значення цих слів?

3.Читання вірша «ланцюжком» (по одній строфі).

4.Аналіз змісту вірша.

—Як ви гадаєте, хто головний герой вірша?

—Чого найбільше хотів хлопчик?

—Поміркуйте, за якими ознаками хлопчик добирав свої імена?

—Які почуття він вкладає в нові імена?

—За чим жалкує герой вірша?

5.Виразне читання вірша учнями.

—Прочитайте вірш, виділяючи голосом придумані автором назви.

186

6. Творче завдання.

— Спробуйте дібрати свої назви зображеним на карт- ках предметам. Складіть з новими словами речення.

VІ. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу!» 1. Виразне читання вірша вчителем.

—Які почуття викликав у вас вірш? 2. Словникова робота.

—Спробуйте пояснити значення слів барвистим,

тріпоче, не ображу, тремка, живинка.

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

4. Аналіз змісту вірша.

—Що автор просить оберігати?

—З чим порівнює метелика?

—Чому не хоче рвати квітку?

—Як ви розумієте слова тремка живинка?

—Від чого застерігає поет?

5. Вибіркове читання.

—Прочитайте виділені рядки. Що автор хотів сказати цими словами?

—Прочитайте дієслова з часткою не. Чому їх так багато?

6. Виразне читання вірша учнями.

—Прочитайте вірш, виділяючи голосом дієслова.

VІІ. Підсумок уроку

—З творчістю якого поета ви ознайомились?

—Що ви про нього можете сказати?

—Чого учать його вірші?

УРОК 79

Тема. Ой, не просто отак ходити в гості! Матеріал до уроку. А. Костецький «У гостях».

Мета. З’ясувати, що таке справжня гостинність та її етичні норми. Формувати етику поведінки. Розвивати мовлення, нави- чки виразного читання гумористичних творів. Виховувати культуру поведінки.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

187

ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда.

—Чи любите ви ходити в гості?

—А приймати гостей?

—А чи знаєте ви, як поводити себе в гостях?

—А як повинен поводитись хазяїн?

2.Роз’яснення етимології слова гість.

—Слово гість дуже давнє. В латинській мові воно означало чужоземець. Саме чужинець, заїжджий ку- пець міг привезти цікаві новини, розповісти про щось нечуване. Тому на гостей завжди чекали, привітно зустрічали їх, пригощали.

ІV. Повідомлення теми уроку

—Прочитайте вірш А. Костецького «У гостях», ска- жіть, чи так ви приймаєте у себе гостей, як головна героїня?

V.Опрацювання вірша А. Костецького «У гостях»

1. Читання вірша вчителем.

—До кого прийшли гості?

2. Словникова робота. Запрîшені Бруднèти Народження Вітàльня Кришталåва Не мàцайте Спрàвжня Щодуху Відповідàльна Варто

—Прочитайте слова в колонках. Повправляйтесь в їх правильному читанні.

—До слів другої колонки доберіть близькі за зна- ченням слова.

3.Самостійне читання вірша учнями.

4.Робота над змістом вірша.

—Коли були запрошені діти до Віті?

—Хто їх зустрічав?

—А хто повинен зустрічати гостей?

—Якою за віком була Вітіна сестричка?

188

—З яким настроєм прийшли діти на день наро- дження?

—Як зустрічала їх дівчинка? Що вона говорила гостям?

—Чому вони «помчали геть щодуху»?

—А вам сподобалася б така гостинність?

—Чому у вірші слово гостинність взято в лапки?

—А як ви розумієте гостинність?

5. Вибіркове читання.

—Яке було перше питання дівчинки?

—Що вона сказала про подарунки?

—Які зауваження дівчинка робила гостям?

—Що гості говорили про її «гостинність»?

—Знайдіть у вірші епізод до якого намальована ілюстрація.

6.Робота над виразним читанням вірша.

—Як треба читати першу і останню строфи вірша?

—Яка інтонація переважатиме під час читання слів Вітіної сестрички?

VІ. Підсумок уроку

—Продовжте речення: Цей вірш не лише смішний,

ай...(повчальний.)

—Чого учить цей вірш?

—Чи зрозуміли ви, як треба приймати гостей, щоб вони не тікали від вас?

—Запам’ятайте, що говорить про гостинність на- родний етикет.

Будьте, як вдома, а поводьтесь, як у гостях. Веселий гість — дому радість.

Чим хто має — тим гостей приймає. Гість у дім — радість в нім.

УРОК 80

Тема. Усе, що згубили, шукайте й знаходьте. Матеріал до уроку. А. Костецький «Бюро знахідок».

Мета. Удосконалювати навички виразного читання віршованих творів. Формувати уміння визначати важливі питання тво- ру та підтверджувати їх словами з тексту. Розвивати уяву, фантазію. Сприяти морально-етичному вихованню дітей.

189

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями

ІІІ. Доповнення знань про творчість А. Костець- кого

—Творчість якого письменника ми зараз вивчає-

мо?

—Що ви про нього знаєте?

—У творчому доробку письменника понад 50 книг. Це і віршовані і прозові твори — переважно казко- ві повісті, дитячі фантастично-пригодницькі повісті.

Ужодного з поетів ви не знайдете стільки шкільних сюжетів, скільки їх в книжках Анатолія Григоровича Костецького. Його вірші перекладено російською, біло- руською, молдавською, туркменською, чуваською, угор- ською, німецькою, естонською та іншими мовами. Так в естонській читанці є вірш Костецького. А його «Казку про сім неділь на тиждень» в перекладі читають шко- лярам і зараз зі сцени місцевої філармонії в Естонії.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

— Якщо ви розшифруєте написи в чарівних годин- никах, то зможете прочитати рядки з віршів А. Кос- тецького. (Читати треба через певний інтервал).

190

—З яких віршів ці слова?

—А розшифрувавши наступну назву, ви дізнаєтесь назву ще одного вірша, який ми будемо читати на уроці.

5 4 1 3 7 6 9 8 11 12 10 2

з о б р а н і х о к 9 ю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

V.Опрацювання вірша А. Костецького «Бюро зна- хідок»

1. Робота над заголовком.

—Чи знаєте ви, що означає слово бюро? (Назва установи, або її відділу).

—А чим можуть займатися в бюро знахідок? (При- ймати або видавати загублені речі).

—Що може загубити людина?

—А тепер послухайте вірш А. Костецького і скажіть, які названі речі зберігалися в бюро знахідок?

2.Читання вірша вчителем.

3.Словникова робота.

—Прочитайте колонки слів.

—Чим відрізняються пари слів в першій колонці?

—Від слів другої колонки утворіть прикметники.

—До слів третьої колонки доберіть синоніми.

4. Читання «ланцюжком».

191