Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
cтор. 67-86 Функції поняття.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
163.33 Кб
Скачать

80

Поняття

Поняття – форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках.

  • Найелементарніша структурна одиниця мислення;

  • Уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет;

  • Логічна форма думки, думка про предмет;

  • Результат глибокого пізнання предметів або явищ.

Ознакою

називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим-то різняться.

Пізнавальна – здійснюється на підставі логічної операції, як використання понять.

Комунікативна – тісно зв`язана з пізнавальною, тобто це засіб спілкування.

Істотні зв`язки котрі відображають природу предмета, його сутність і відрізняють від усіх інших предметів.

Неістотні ознаки.

Наявність або відсутність котрих приводить до зміни природи предмета чи явища.

Функції поняття

Структура поняття

Зміст – сукупність суттєвих ознак предметів, які в ньому мисляться.

Родові признаки.

Загальні і суттєві для всієї предметної області.

Елемент обсягу поняття – це предмети, що входять до обсягу поняття.

Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

Обсяг – множина, клас мислимих у ньому предметів, або охоплюємі їм предмети, думки.

Предмети, входящі в обсяг поняття – клас, або множина.

Складається із підкласів або підмножини.

Універсальний клас включає усю сукупність предметів досліджуємої області.

Одиничний клас – складається з одного предмета.

  • Ч

    Пустий клас – не містить ні одного предмета.

    им бідніший зміст поняття(тобто чим абстрактніше

поняття, чим менше в ньому міститься ознак) тим ширшим

(а отже, невизначенішим) є його обсяг.

  • Чим багатший зміст поняття, тимс вужчим і визначенішим

є його обсяг.

Логічні способи утворення понять

Утворення поняття включає в себе безліч логічних прийомів.

Аналіз – це мислений розклад предметів на його ознаки.

Синтез – це мислення з`єднання ознак предмету в одне ціле.

Порівняння – це мислене зіставлення одного предмету з іншим, виявлення спільних та відмінних ознак у тому чи іншому відношенні.

Абстрагування – це уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення відомості інших властивостей.

Узагальнення – це логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального через об`єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.

Види понять

За обсягом

(множина, клас мислимих у понятті предметів, які становлять його зміст).

Одиничні

Поняття, обсяг якого складається з одного предмета. Приклад: «Аристотель».

Загальні

Поняття, обсяг якого складається більш ніж одного предмета.

Приклад: «держава», «тісто».

Нульові (пусті)

Поняття з нульовим обсягом, тобто вони не мають жодного елемента.

Приклад: «вічний двигун», «русалка».

Види понять

Залежно від типу елементів

обсягу понять

Конкретні

Поняття, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів.

Приклад: «комп`ютер».

Абстрактні

Поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними.

Приклад: «талановитість»

Залежно від характеру елементів обсягу понять

Збірні

Поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Приклад: «сузір`я».

Незбірні

Поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети.

Приклад: «планета Сонячної системи».

Види понять

Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас.

Позитивні

Поняття, у змісті яких фіксують наявність певних ознак.

Приклад: «добрий».

Негативні

Поняття, у змісті яких фіксують відсутність певних ознак.

Приклад: «недобрий».

Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями.

Відносні

Поняття, що відображає предмети існування яких мислиме без існування деяких інших предметів. Приклад: «сестра», «сусід».

Безвідносні

Поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов`язується необхідне існування будь-яких інших предметів.

Приклад: «дерево», «книга».

язується

язується необхідне існуван

Порівнянні поняття

Сумісні

Поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їхні обсяги повністю або частково зберігаються.

Приклад: «дерево», «береза»

Несумісні

Поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їхні обсяги не перетинаються.

Приклад: «добрий», «злий».

Відношення між поняттями і змістом

Порівняні

Поняття, які мають спільні родові ознаки.

Приклад: «людина», «вчитель».

Непорівняні

Поняття, які не мають яких-небудь спільних, загальних родових ознак.

Приклад: «рослина», «політика».

Типи відношення між сумісними поняттями

Тотожні (рівнозначні)

Відношення, яке існує між поняттями, що мають різний зміст, але їхні обсяги повністю збігаються.

Приклад:

А – Т.Г. Шевченко

В – автор «Кобзаря»

Відношення підпорядкування

Два поняття, обсяг одного з яких входить до обсягу другого, а обсяг другого – лише частково до обсягу першого.

Приклад:

А – «тварина»

В – «слон»

Відношення перетину

(перехресні)

Обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.

Приклад:

А – «студент»

В – «спортсмен»

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]