chitannya_3kl конспекти
.pdf— То ж сьогодні ми присвячуємо урок саме україн- ським народним пісням.
ІV. Опрацювання пісні «Ходить гарбуз по городу»
1. Читання вступної статті «Народні пісні» на стор. 76
2. Слухання пісні у запису. Перевірка первинного сприймання.
—Хто є дійовими особами пісні?
3.Словникова робота.
—Прочитайте слова та їх пояснення.
Свояки — родичі Бараболя — картопля Піддержав — підтримав Перістий — рябий
4.Мовчазне читання пісні учнями.
5.Опрацювання змісту пісні з елементами вибірко- вого читання.
—Чому дійові особи виявилися родичами?
—Я буду показувати картку з зображенням овоча, ви будете читати про нього рядки з пісні.
—Які інтонації переважають у розмові овочів?
—Що в цій пісні нагадує казку?
6.Виразне читання пісні в особах.
7.Робота над ілюстрацією.
—Розгляньте малюнок. Чи упізнали ви «гарбузових родичів»?
—Хто на малюнку є, про кого не йшлося у вірші?
—А кого ще треба намалювати?
—Який настрій передано на малюнку?
8.Гра «Знайди риму».
V. Опрацювання української народної пісні «Три товариші»
1.Мовчазне читання пісні учнями.
2.Опрацювання змісту.
—Назвіть дійових осіб пісні.
—Чому ці слова написані з великої букви?
—Які ознаки характеризують кожного з товари-
шів?
92
—Чому живі істоти по-різному радіють Сонцю, Мі- сяцю, Дощику?
—Чи можна сказати, хто з них більше потрібний?
—Що казкового в цій пісні?
3.Читання пісні в особах.
4.Відгадування загадки на с. 79.
VІ. Підсумок уроку
—До якого жанру усної народної творчості належать твори, які ми читали на уроці?
—Що вам найбільше сподобалось в піснях?
—За бажанням вивчіть напам’ять пісню «Ходить гарбуз по городу».
УРОК 33
Тема. Народ вчить, як на світі жить. Узагальнення за розді- лом.
Матеріал до уроку. Прислів’я і приказки, скоромовки, за- гадки.
Мета. Збагатити знання дітей про малі жанри усної народної творчості, з’ясувати їх характерні особливості; розвивати образність і точність мовлення; виховувати шанобливе став- лення до усної народної творчості; перевірити і узагальнити знання учнів з розділу «Усна народна творчість».
Обладнання: Сюжетні малюнки, «Словникова скарбничка»,
І ч. (Уп. О. Ісаєнко), конверти з прислів’ями розрізани- ми на окремі слова, картки із скоромовками, предметні малюнки.
Хід уроку І. Організація класу до уроку
ІІ. Вправи на розвиток техніки читання за складо- вими таблицями
ІІІ. Опрацювання прислів’їв і приказок
1. Словникова робота.
— Попрацюйте зі «Словниковою скарбничкою». В роз- ділі «Словник літературознавчих термінів» знайдіть тлумачення слів прислів’я, приказка.
93
(Прислів’я — короткий, часто віршований крилатий народний вислів, в якому у високохудожній формі ви- ражено повчальний життєвий досвід і мудрість мас.
Приказка — стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я, іноді ж це укорочене прислів’я, але без властивого йому повчального значення).
2. Вступне слово вчителя.
—Уже самі слова прислів’я, приказка вказують на те, що вони вживаються при слові, при мові, для підкреслення основної думки.
Прислів’я і приказки виникли дуже давно, ще до ви- найдення письма. Вони передавалися із уст в уста, з по- коління в покоління. В цих коротких влучних висловах народ дає оцінку різним подіям, рисам людського харак- теру, життєвим ситуаціям. Адже недарма кажуть:
Прислів’я вчить, як на світі жить.
Прислів’я нам допомагають, хоч інколи гіркі бува- ють.
Прислів’я сказав — дорогу показав, приказку ска- зав — душу розрадив.
Наше завдання сьогодні — уважно прислухатись до на- родної мудрості в прислів’ях і приказках, зрозуміти її.
3. Читання прислів’їв в підручнику. — Прочитайте прислів’я в підручнику. Зверніть увагу, прислів’я скла- дається з двох частин. Поміркуйте, з якою інтонацією потрібно читати ці вислови?
—Доберіть до кожної групи прислів’їв узагальнюючі назви.
4. Робота над змістом прислів’їв.
—Прочитайте прислів’я про знання. Які з них вжиті
впрямому, а які в переносному значенні?
—З чим порівнюють знання? А діло?
—Поясніть, як ви розумієте значення кожного при- слів’я.
(Аналогічно проводиться робота з прислів’ями інших двох груп.)
5. Гра «Знайди прислів’я».
—Хто швидше знайде прислів’я із словами діло,
горобець, спати, розум, терпіння, друг, дерево, лід, відріж?
94
6. Мовно-логічне завдання.
— З’єднайте частини прислів’їв і поясніть їх зна-
чення. |
|
|
Друга шукай |
• |
• того й перемога |
Чия відвага |
• |
• а невчення — тьма |
Хто не працює |
• |
• а знайдеш тримай |
Вчення світ |
• |
• то поле смутніє |
Як листя жовтіє |
• |
• той не їсть |
—Яким творам, вивченим в 3 класі, відповідають ці прислів’я?
7. Колективна робота.
—Роздивіться сюжетні малюнки на дошці. Доберіть до них прислів’я. Поясніть свій вибір.
8. Робота в парах.
Кожна пара отримує конверт з прислів’ям, розрізаним на окремі слова.
Завдання: скласти прислів’я з частинок, пояснити його значення.
9. Гра «Вгадай прислів’я».
—Прочитайте прислів’я, записані на дошці, пере- ставляючи склади і букви.
ріньКо чаннянав кийгір, та лідп гойо лодсокий. КаБджіл лама, а й ат цюпрає.
На нійчор млізе лийбі ліхб дитьро.
ІV. Робота над скоромовками
1. Словникова робота.
—Попрацюйте із «Словниковою скринькою». Відшу- кайте в розділі «Словник літературознавчих термінів» значення слова скоромовка.
(«Скоромовка, або спотиканка — жанр народної твор- чості: жартівливий вислів, спеціально скомпонований
зважких для вимови слів, якими часто розважаються діти, намагаючись швидко їх вимовити».)
2. Колективна робота з підручником.
—Прочитайте скоромовки.
—Яка буква найчастіше повторюється в кожній скоромовці?
—Які слова в останній скоромовці пишуться однаково, але розрізняються наголосом? Поясніть їх значення.
95
—Повправляйтеся в швидкому безпомилковому чи- танні скоромовок.
3.Робота в парах.
Кожна пара отримує картку зі скоромовкою. Після підготовки проводиться конкурс на кращого читця.
4.Складання скоромовок за аналогією.
—Спробуйте скласти свої скоромовки, користуючись поданими словами, що римуються:
1.Наташка — ромашка.
2.Маринка — сторінка.
3.Вовчик — хлопчик.
—Зверніть увагу на те, щоб у скоромовках якийсь звук повторювався якомога частіше.
Наша Наташка шукала ромашку. Наша Маринка гортала сторінки. Ваш Вовчик — уважний хлопчик.
V.Робота над загадками
1. Робота над тлумаченням слова загадка.
—Подумайте, від якого слова походить слово за-
гадка?
—Які ще споріднені слова можете назвати?
—Прочитайте пояснення в підручнику.
2.Колективна робота. Читання і відгадування за- гадок в підручнику.
Діти повинні пояснити, які слова допомогли їм зна- йти відгадку.
— Проаналізуйте, як побудовані загадки.
— З яких речень вони складаються?
— Чи є у загадках слова, що римуються?
3.Складання загадок.
Читання інструкції в підручнику. Колективне складання загадки про лимон.
Він жовтенький, дуже кислий, Пити чай із ним корисно.
Далі діти працюють в парах, складаючи загадку за отриманим предметним малюнком.
VІ. Підсумок уроку. Самостійна робота за с. 84
96
VІІ. Перевірна робота за розділом (письмова)
1.Які жанри включає усна народна творчість? (1 бал).
2.До якого жанру відноситься твір «Три товариші?» (1 бал).
3.Назвіть головних дійових осіб казки «Кобиляча голова» (1 бал).
4.З’єднайте частини прислів’їв (2 бали).
Треба нахилитися, |
• |
• а неправда потопає. |
Хто людям добра бажає |
• |
• за рік не доженеш. |
Правда з моря виринає, |
• |
• щоб з криниці води напитися |
На годину спізнився, |
• |
• той собі має |
5.Назвіть головні риси характеру Кирила Кожум’яки
(2 бали).
6.Складіть план до казки «Кривенька качечка»
(3 бали).
7.Запишіть з пам’яті дві загадки (2 бали).
ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ
УРОК 34
Тема. Поміркуємо над казкою.
Матеріал до уроку. І. Коломієць «Кажу, кажу казку...» А. Ді- маров «Для чого людині серце».
Мета. Ознайомити учнів з ознаками жанру літературної казки; формувати уміння визначати головну думку твору; вчити читати діалоги, передаючи різні почуття; виховувати до- броту, чуйність, вміння співчувати.
Хід уроку І. Організація класу до уроку
ІІ. Робота із складовими таблицями
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми почнемо знайомство з літературними казками. На відміну від народних літературні казки мають автора. Вони теж бувають чарівні, побутові і про тварин. До якої групи належить казка А. Дімарова, ви зможете визначити самі. Але перш, ніж читати казку, послухайте приповідку Т. Коломієць.
ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Кажу, кажу казку...»
1. Виразне читання вчителем.
—На що схожий цей вірш? (Часто схоже починаються народні казки).
—Чи зрозуміле вам значення слів козубок (кошик),
частувати (пригощати), міркує (думає)?
—З якою інтонацією потрібно читати цей вірш? Хто на вашу думку може промовляти ці слова?
98
—Приготуйтеся виразно прочитати цей вірш. Виразне читання вірша учнями.
V.Опрацювання казки А. Дімарова «Для чого лю- дині серце»
1.Робота над заголовком казки.
—Прочитайте заголовок. З якою інтонацією потріб- но читати це речення? Спробуйте прочитати його і як розповідне і як питальне.
—Як ви гадаєте, а для чого людині потрібне серце?
2.Первинне читання. Перевірка сприймання.
—Про кого ця казка?
—Що отримав дерев’яний чоловічок?
—Кому він віддав своє серце?
3.Словникова робота.
—Прочитайте слова. Доберіть до них відповідні тлумачення.
Плем’я |
Без сторонньої допомоги |
Дошкулити |
Ті, які ледве горять, тліють |
Рèнуться |
Декілька осіб, що живуть разом |
Безпорадно |
Заважати, заморозити |
Завдячує |
Повинен бути вдячним |
Жевріючі |
Кинуться, побіжать |
—Повправляйтесь в правильному читанні слів пер- шої колонки.
4. Читання учнями казки «ланцюжком».
5. Аналіз змісту твору.
—Де відбувалися описані події?
—Хто головний герой казки?
—Чому дерев’яні чоловічки не мали ніяких по- чуттів?
—Які слова дівчинки зацікавили чоловічка?
—Куди привела дівчинка дерев’яного чоловічка?
—Як ви розумієте слова лікаря про те, що люди мають різні серця?
—Яке серце отримав дерев’яний чоловічок?
—Як змінилося після цього його життя?
—Що могло статися з хлопчиком в лісі, якби йому не допоміг чоловічок?
—Що зробив чоловічок, щоб врятувати хлопчика?
99
6. Вибіркове читання.
—Прочитайте, як жило плем’я чоловіків у лісі?
—Чим була здивована дівчинка?
—Прочитайте, що говорить автор про лікаря.
—Як почував себе чоловічок із серцем у грудях?
—Про що турбувався чоловічок, коли побачив хлоп- чика, що замерзав.
7.Робота з ілюстраціями.
—Розгляньте малюнки. Які уривки з казки проілю- стровано?
8.Робота над виразним читанням діалогів.
—Прочитайте виразно діалог дівчинки і чоловіч-
ка.
—Передайте голосом здивування, цікавість, схвилю- вання.
—Прочитайте діалог лікаря і дерев’яного чоловіч-
ка.
9.Стислий переказ частини казки.
—Перекажіть ту частину казки, яка вам найбільше сподобалась.
10.Визначення головної думки казки.
—Якими були останні слова чоловічка?
—Як тепер ви можете відповісти на питання «Для чого людині серце»?
—Складіть з розсипанки прислів’я. Чи можна ска- зати що воно виражає головну думку казки?
ввік |
не прохолоне |
Раз |
добром |
|
|
налите |
серце |
(Раз добром налите серце ввік не прохолоне).
VІ. Підсумок уроку
—До якого жанру належить твір, який ми сьогодні вивчали?
—Чого учить ця казка?
100
—Який був би кінець казки, якби чоловічок вибрав якесь інше серце?
—Яке ви хотіли б мати серце?
—Яким серце не повинно бути?
УРОК 35
Тема. Там, де правда, — гори вогонь, де неправда, — спали вогонь.
Матеріал до уроку. «Закляття золота й вогню» (за О. Зимою), І частина
Мета. Продовжувати роботу над літературними казками; удоско- налювати вміння працювати з текстом; знаходити описи дійових осіб, висловлювати цінні судження; розвивати на- вички виразного читання; виховувати любов до природи; почуття справедливості.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
ІІ. Вправи на розвиток техніки читання за складо- вими таблицями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
—Чи можете ви уявити собі життя без птахів? Яким би був ліс без цих чудових співаків? Напевне, у такому лісі було б сумно і страшно. А чи існував би тоді ліс взагалі? Адже птахи — це найперші помічники у бо- ротьбі зі шкідниками дерев.
—Роздивіться малюнок на с. 90—91. Яких із зображе- них птахів ви знаєте? А яке чудове яскраве забарвлення
уцих птахів! Олександр Маландій навіть написав про це вірш.
Пташиний одяг
Погляньте: скільки різних барв Пташиний одяг увібрав!
Бува ж: які у пташки барви — Таке й імення підібрали. Рябіє — рябчик в сірій свитці;
При синіх шарфах — то синиці. Вбрання барвисте в голубів;
101