chitannya_3kl конспекти

Ужовтобрюшки — жовта блуза;

Обручки чорні — в чорногуза; Сорочка до ладу нівроку,

Убілобокої сороки...

Свій колір личить кожній птасі...

Ізвуться ж гарно — різномасті!»

—Сьогодні ми будемо читати казку О. Зими, де дійовими особами є птахи. Але не тільки про птахів ця казка, вона ще й про добро і справедливість, які покарали зло, жадібність і неправду.

ІV. Опрацювання першої частини казки

—Прочитайте слова в колонках декілька разів.

—Прочитайте пояснення слів вільшаник і зманеть- ся у підручнику на с. 93.

—До інших слів трьох колонок спробуйте дібрати близькі за значенням слова (хатка, натоптував, за- клинання, посумнів, комахи, сумно, інструмент, туги, сіті, мало, подвір’я, неприємність, край лісу, шум, за- тихли).

—Що означають слова четвертої колонки.

2. Первинне читання.

—Де відбувалися події казки? Хто її дійові особи?

3.Мовчазне читання учнями.

4.Опрацювання змісту казки з елементами вибір- кового читання.

—Хто поселився на узліссі?

—Яку хату побудував чоловік?

—Як він виглядав?

—Чим займався цей чоловік? Прочитайте.

—Навіщо він це робив?

—Що помітив одуд Ходитут?

—Кого він покликав?

102

—Прочитайте розмову одуда з дятлом.

—Прочитайте, які пташки злетілися на галявину?

—Хто повідомив птахам про птахолова?

—Прочитайте слова дрозда?

—Що вирішила Велика Рада?

—Знайдіть в тексті слова, що утворилися з двох (птахолов, Ходитут, Дуплотес, мухоловка, горихвістка, сорокопуд, дубоноси, в дитсадку).

5.Читання казки вголос «ланцюжком».

6.Читання за особами уривку про Велику Раду птахів.

V. Опрацювання другої частини казки

1.Словникова робота.

—Прочитайте слова в колонках. Доберіть до них синоніми (смола, навкруги, шкідник, прислухається, набридливий, димар, щілини, права рука, заклинання, червоного кольору, жадібна людина, образа, хижий птах, затих, грався).

2.Первинне читання.

3.Читання вголос учнями «ланцюжком».

4.Робота над змістом з елементами вибіркового чи- тання.

—Що почали робити птахи у лісі?

—Про що дізнався Ходитут?

—Прочитайте опис птахолова. Чи відчувається в ньо- му ставлення автора до цього героя?

—Прочитайте, що розказав птахолов про своє за- няття.

—Чи правду він говорив?

—Про що домовилися одуд Ходитут і птахолов?

—Як був покараний птахолов?

5.Характеристика головних героїв.

—Розкажіть, хто з персонажів казки позитивний,

ахто негативний герой?

103

—Яким був одуд Ходитут?

—А що можете сказати про птахолова?

6. Виразне читання учнями розмови одуда і птахо- лова.

— Подумайте, яким тоном ви будете читати слова кожного з персонажів?

VІ. Підсумок уроку

—До якого жанру належить твір, який ми сьогодні читали?

—Чого навчає ця казка?

УРОК 36

Тема. Урок позакласного читання. «Чарівної казки дивосвіт.»

УРОК 37

Тема. Доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки загребущі. Матеріал до уроку. В. Скомаровський «Чому в морі вода со-

лона».

Мета. Формувати вміння працювати з текстом; визначати голо- вних дійових осіб і характеризувати їх; розвивати нави- чки читання віршованих творів, уміння читати в особах, передавати почуття мовців, висловлювати своє ставлення до прочитаного; виховувати негативне ставлення до за- здрощів і жадібності.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Робота із складовими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

—Чи бували ви коли-небудь на морі? Яке воно?

—А яка у морі вода?

—Послухайте народну усмішку.

Чом багато води у морі?

Погнав чоловік до моря напувати волів.

Не п’ють воли води, а він усе приверта їх до неї, а далі й каже:

— Що таке, чом вони не п’ють? Здається, вже й пора б. Ех, лиш сам нап’юся.

104

Ухопив раз — солона; хлиснув удруге — мов і со- лона, і гірка.

—Е, — каже чоловік, тим же її й багато, що її ніхто не п’є!

Зайняв волів від моря і погнав у друге місце на- пувати.

—Чи від того води у морі багато, що її ніхто не п’є?

—А чи знаєте ви, чому вода в морі солона?

—Про це ми дізнаємося, прочитавши казку Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона».

ІV. Опрацювання казки В. Скомаровського «Чому

—Прочитайте слова в колонках.

—До слів перших двох колонок доберіть синоніми. (Підпорки, гроші, ласкава, роз’їдали, поспішав, шматок полотна, камінь, досить, незвичайна, дістала).

—Значення слів третьої колонки прочитайте на дошці.

Баклан — водоплавний морський птах. Баркас — велике судно з веслами. Фелюга — невеличке парусне судно. Барак — тимчасове житло з дерева. Злидні — бідність.

Сваволя — несправедливість.

2. Первинне читання вчителем.

—Чому море стало солоним?

3. Самостійне мовчазне читання учнями.

4. Робота над змістом казки. Вибіркове читання.

—Як починається казка? Що вам нагадують ці слова?

—Якими були сини у батька?

—Чим вони відрізнялися?

—Що сталося з батьками?

105

—Як повівся старший брат?

—Прочитайте, яке життя було у меншого брата?

—Що знайшов менший брат? Прочитайте в тексті пояснення слова жорна.

—Чому він не зрадів знахідці?

—Як допомогли юнакові жорна?

—Що почував старший брат, коли дізнався, що менший розбагатів?

—Що він вигадав?

—Прочитайте рядки, де пояснюється, чому вода

уморі солона.

5. Характеристика головних героїв.

—Яким змальовано у казці старшого брата?

—Які риси були головними у його ставленні до життя?

—Знайдіть у тексті підтвердження кожній рисі вдачі старшого брата: злості, заздрощам, жадібності.

—А які риси притаманні молодшому братові?

—Знайдіть підтвердження цьому в тексті.

6.Вправи на розвиток швидкості читання.

Гра «Знайди речення».

Вчитель читає початок речення, діти знаходять і чи- тають його продовження.

7. Виразне читання всього тексту (по 2 строфи).

—Зверніть увагу на тон, яким будете читати слова кожного з братів.

V.Підсумок уроку

—Що засуджує казка?

—Пригадайте інші казки, в яких засуджується за- здрість і жадібність.

—Складіть з розсипанки прислів’я. Чи виражає воно головну думку казки?

залізо заздрісний Заздрощів

роз’їдає

іржа

від

(Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає).

106

УРОК 38

Тема. Як з’явилися квіти незабудки.

Матеріал до уроку. Ігор Калинець «Про що розповіли неза- будки».

Мета. Закріплювати знання про особливості чарівних казок; учити визначати головну дійову особу, характеризувати її; розвивати навички читання, вміння передавати почут- тя мовців та своє ставлення до прочитаного; виховувати любов до природи.

Обладнання: Малюнки квітів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ. Вправи на розвиток техніки читання за складо- вими таблицями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

—Чи любите ви квіти?

—А хто колись вирощував квіти сам? Що для цього потрібно зробити?

—Послухайте вірш Наталі Забіли «Квіти».

Під віконцями на сонці

Увесняному саду

Уземельку, як в постельку, Я насіннячко кладу.

Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі до землі, Щоб на грядках

Узернятках

Кріпли паростки малі. Прийде літо, будуть квіти, Будуть в мене восени У віночку на голівці Чорнобривці запашні.

—Назва яких квітів прозвучала у вірші?

—Знайдіть їх серед малюнків на дошці.

—Відгадайте загадки і знайдіть ці квіти на малюн-

ках.

Вона цвіте в травневі дні Між великим листом

107

Виснуть квіточки дрібні Запашним намистом.

(Конвалія).

Йшов я лугом по стежинці, Бачив сонце на травинці. Не пекло воно мені, Бо в нього білі промені.

(Ромашка).

Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло

(Кульбаба).

Весна війнула все крилом, Пташки співають голосно, А на узліссі за селом З’явились перші...

(Проліски).

—Де ростуть ці квіти?

—А чи знаєте ви садові квіти?

—Відгадайте анаграми. Покажіть квіти на малюн-

ках.

панТюль, янтрода, страай, олусдігла, занхритема, воніяпі, ціночорбрив, жинажор.

—Мабуть немає жодної людини, яка б не любила квітів. Квітам присвячено багато віршів. А Ігор Кали- нець навіть написав про них казку.

ІV. Опрацювання казки І. Калинця «Про що розпо- віли незабудки»

1. Робота над заголовком.

—З якою інтонацією треба читати це речення?

—Прочитайте його з розповідною інтонацією і з питальною.

—Чи може підказати нам заголовок, до якого жанру належить твір? (Це — казка, бо тільки в казці квіти можуть розмовляти).

2. Словникова робота.

—З’єднайте слова з їх тлумаченням.

108

3.Первинне читання.

4.Перевірка первинного сприйняття.

Діти позначають відповіді знаками «+» або «–». Дівчинка приїхала до бабусі? (+)

Дівчинка забувала поливати квіти? (–) Чи пам’ятала дівчинка назви квітів? (–) В лісі вона побачила тюльпани? (–)

Чи допомогли дівчинці незабудки? (+) 5. Читання казки учнями мовчки.

6. Вибіркове читання.

—Прочитайте зачин казки.

—Прочитайте, як доглядала дівчинка за квітами.

—Яка біда була у дівчинки?

—Про що говорила чарівниця з квітами?

—Що подумала дівчинка, побачивши бабусю?

—Як допомогли дівчинці Незабудки? Чому їх назва написана з великої букви?

—Прочитайте слова, які дівчинка проказувала, як тільки щось забувала.

—Прочитайте кінцівку казки.

7. Характеристика головної дійової особи.

—Назвіть дійових осіб казки.

—Хто з них є головним героєм?

—Якою була дівчинка? Знайдіть підтвердження своїм словам в казці.

8. Читання казки в особах.

—Скільки повинно бути читців?

V. Підсумок уроку

—Яку казку читали на уроці?

—Що у казці є чарівним?

—Чого учить ця казка?

—Як треба поводитись з рослинами?

—Тож запам’ятайте:

109

В квітковій країні будь гостем бажаним, Ти в ній і кохання, і радість знайдеш. Але ж це тоді, як ти сам бездоганний — Нікому ніколи життя не псуєш!

УРОК 39

Тема. Пригоди хлопчика Веснянки. Підсумок за розділом «Лі- тературні казки».

Матеріал до уроку. Всеволод Нестайко «В Палаці Чарівних Казок». (Уривок з повісті-казки «В Країні Сонячних Зайчиків»). Питання до розділу на с. 110 «Пригадайте, поміркуйте».

Мета. Розширювати знання про літературні чарівні казки, озна- йомити з терміном «повість-казка»; ознайомити з діяльністю дитячого письменника В. Нестайка; узагальнити знання про жанрові особливості літературних казок; розвивати пам’ять, уяву, уміння сприймати гумор, складати план; виховувати бажання стати активними читачами.

Обладнання: Малюнки казкових героїв, портрет письмен-

ника В. Нестайка.

Хід уроку І. Організація класу до уроку

ІІ. Робота зі складовими таблицями

ІІІ. Актуалізація опорних знань

—Чи любите ви казки?

—Назвіть свої улюблені народні казки.

—А які літературні казки ви читали?

—Назвіть своїх улюблених казкових героїв. Чим вони вам сподобалися?

—Уявіть собі, що всі ці герої зібралися в одному місті. Чим би вони займалися?

—Відомий дитячий письменник Всеволод Нестайко зміг зібрати всіх героїв в Палаці Чарівних Казок. Це уривок з повісті-казки «В Країні Сонячних Зайчиків».

ІV. Словопрописьменника. (Заматеріаламистатті А. Костецького «Сонячна країна добра», журнал «Початкова школа» № 2, 2000 р.)

110

—Всеволод Зіновійович Нестайко, мабуть, уже наро- дився казкарем, бо з дитинства постійно вигадував щось таке химерно-хитромудре, що від подиву робили великі очі не лише його друзі-ровесники, а й рідні та вчителі.

Аколи Всеволод Зіновійович підріс, то почав пи- сати для дітей цікаві казки. За них йому присуджено літературну премію ім. Лесі Українки, багато інших премій і відзнак. Його твори перекладено багатьма мовами інших країн.

Аот історія написання повісті-казки про сонячних зайчиків дещо незвична.

Одного сонячного ранку перед пробудженням на- снилося письменникові, що на його носі сидить живий сонячний зайчик і золотим пензликом малює на його щоках ластовиння — до речі, у дитинстві Всеволод Зіновійович, за його словами, був рудий і веснянкува- тий! — і він одразу прокинувся й відчув якусь незвичну радість, передчуття щасливої несподіванки, і йому стра- шенно закортіло відразу ж сісти за письмовий стіл та

йрозпочати писати про отих лоскотливих і бешкетних сонячних зайчиків!

Так і народилася повість-казка «В Країні Сонячних Зайчиків» в 1959 році, й одразу зробилася улюбленим читанням української дітвори.

—Сьогодні ми ознайомимося лише з уривками казки, а при бажанні ви зможете прочитати її всю.

V. Читання учнями вступної статті на с. 105—106

VІ. Опрацювання тексту В. Нестайка «В Палаці Чарівних Казок»

1. Словникова робота.

—Перш, ніж потрапити в Палац Чарівних Казок, треба ретельно підготуватися.

—Прочитайте колонку слів, знайдіть їх тлумачення

вдругій колонці.

111