chitannya_3kl конспекти
.pdf—Коли і де народився поет?
—Яким був поет у дитинстві?
—Хто викупив Шевченка з неволі?
—Як покарали поета за волелюбні вірші?
V.ОпрацюванняоповіданняА. Лотоцького«Малий Тарас чумакує»
1.Вступне слово вчителя.
—Малий Тарасик був цікавою, допитливою дитиною. Одного разу наслухавшись казок про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він пішов їх шукати і мало не заблукав.
—В 9 років у Тараса померла мама. Батько одру- жився з вдовою, яка мала своїх трьох дітей. Мачуха незлюбила нерідних дітей. Кривдила й била їх. А після смерті батька й зовсім вигнала з дому.
—Послухайте, як розповідає А. Лотоцький про ди- тинство Шевченка.
2.Первинне читання.
—Що нового ви дізналися про дитинство Шевчен-
ка?
3.Словникова робота.
Бані |
Пàша |
Пасинки |
Тèрса |
Обабіч |
Ясèр |
Чумакувати |
Бранці |
Розмріяно |
Гайдамàки |
—Прочитайте колонки слів.
—Які слова вам незрозумілі?
—Прочитайте тлумачення слів баня, ясир в під- ручнику.
4. Читання «ланцюжком».
5. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
—Коли відбувалися події в творі?
—Прочитайте опис Кирилівки.
—Чому невесело було в хаті Шевченків?
—Чому дідусь і батько жаліли малого Тараса?
—Що порадив дідусь батькові?
—Прочитайте, як сприйняв цю новину Тарас?
—Чому він так хотів чумакувати з батьком?
152
—Розкажіть, по яких містах вони проїжджали?
—Прочитайте, про що думав хлопчик?
6. Робота над образними висловами.
—Прочитайте виділені вислови.
—Як ви розумієте їх значення?
—Придумайте з ними свої речення. 7. Робота над ілюстрацією.
—Розгляньте малюнок. Як художник передав по- чуття малого Тараса?
—Прочитайте уривок з твору, якому відповідає ма- люнок.
8. Вправи на розвиток техніки читання.
—Прочитайте в особах розмову Тараса з батьком.
—Знайдіть у тексті слова — власні назви, що пи- шуться з великої букви.
—Прочитайте тільки питальні речення.
9. Характеристика головного героя.
—Яким був Тарас? Назвіть риси його характеру.
—Доведіть це словами з тексту.
VІ. Підсумок уроку
—Що ви дізнались на уроці про Т. Г. Шевченка?
—Які риси характеру малого Тараса вам сподоба- лися?
УРОК 62
Тема. Тяжка доля сироти.
Матеріал до уроку. О. Іваненко «Тарас у наймах».
Мета. Продовжити знайомити дітей з життям Т. Г. Шевченка, показати його пристрасне бажання здобути знання, роз- вивати пам’ять, логічне мислення; викликати бажання працювати з книгою.
Хід уроку І. Організація класу до уроку
ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями
ІІІ. Доповнення знань учнів про життя Т. Г. Шев- ченка
153
—В одинадцять років Тарас став круглим сиротою. Застудився і помер його батько. Після смерті батька почалися поневіряння Тараса по чужих людях.
—Про це ми будемо читати в оповіданні «Тарас
унаймах». Це лише уривок з книги відомої україн- ської письменниці Оксани Іваненко «Тарасові шляхи». Прочитавши всю книгу, ви зможете дізнатись багато цікавого про долю Т. Г. Шевченка.
ІV. Опрацювання оповідання О. Іваненко «Тарас у наймах»
1. Первинне читання.
2. Словникова робота.
Дяк |
Лÿпаси |
Дрîва |
Мàлÿр |
Колîти |
Кравåць |
Даровий |
У нàйми |
Знущався |
Письмåнний |
—Прочитайте слова в колонках.
—Які слова вам незрозумілі? (Дяк — служитель церкви, був учителем. Колоти — рубати. Даровий — без- коштовний. Знущався — ображав. Маляр — художник. Кравець — той, хто кроїть тканину.)
3. Самостійне мовчазне читання.
4. Аналіз змісту твору.
—З яким проханням Тарас звернувся до учителя- дяка?
—Чому хлопчик погодився стати даровим наймитом?
—Як дяк поводився зі школярами?
—На кого хотів учитися Тарас?
—Що наказав робити хлопчику другий дяк?
5. Вибіркове читання.
—Що сказав хлопчику третій дяк?
—Що означають ці слова?
—Чим закінчилися пошуки Тараса?
—Прочитайте, як ставився хлопчик до сестричок?
—Що перекреслило всі сподівання Тараса стати художником?
Гра «Дочитай речення». Учитель читає початок ре- чення, а учні, відшукавши його, дочитують самі далі.
154
6. Мовно-логічне завдання.
—Перегляньте текст. Яких слів стосуються прикмет- ники даровий, голодний, п’яний, письменний, новий, сумний, бідний, сірого, хороший.
7.Характеристика головного героя.
—Яким був Тарас?
—Які риси характеру хлопчика розкриваються в цьо- му оповіданні?
V.Підсумок уроку
—Що нового дізнались про дитинство Шевченка?
—Чого прагнув хлопчик?
—Яку ілюстрацію ви намалювали б до твору?
—Прочитайте речення, роз’єднуючи слова.
—Як ви думаєте, кого стосується цей вислів. Чому?
Тяжковажковсвітіжитисиротинібезроду.
УРОКИ 63–64
Тема. Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово.
Матеріал до уроку. Т. Шевченко «Село! І серце одпочине...», «І досі сниться: під горою...», «Тече вода із-за гаю». В. Ско- маровський «Над «Кобзарем».
Мета. Розкрити художню красу Шевченкового слова, його уміння передати любов до рідної землі через відтворення величі її природи. Формувати уміння визначити співзвучність картин природи з настроєм людей. Розвивати вміння ви- разно читати поезії, образно бачити зображене поетом і від- творене художником, уміння знаходити образні вислови. Виховувати любов до рідного краю, його природи.
Хід уроку І. Організація класу до уроку
ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями
ІІІ. Розширення і доповнення знань учнів про біо- графію поета
—Що ви знаєте про дитинство Тараса Шевченка?
—Рано залишившись сиротою, Шевченко назавжди зберіг свою любов до дітей. Часто за останні гроші купу-
155
вав малятам гостинці. В 1861 році видав «Буквар» — пер- ший підручник для навчання дітей в Україні. Шевченко мріяв видати ще й інші підручники для початкової школи, але цьому завадила передчасна смерть поета.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
Т. Шевченко всім серцем любив свою Батьківщину. Багато віршів присвятив чарівній українській природі. З деякими з них ми сьогодні ознайомимося.
V.Опрацювання вірша «Село! І серце одпочине...» 1. Виразне читання вірша вчителем.
2. Словникова робота.
Неначе |
Гаєм |
Писанка |
Палати |
Одпочине |
Витає |
Широколистії |
Дніпром |
—Прочитайте колонки слів.
—Знайдіть слово, яке утворилося шляхом злиття двох слів.
3.Повторне мовчазне читання вірша.
4.Аналіз змісту вірша.
—В яку пору описане село? Чому ви так думаєте?
—З чим порівнює село поет?
—Що видно навкруги села?
—Яким настроєм пройнятий вірш?
—Який рядок найкраще висловлює ставлення поета до рідного села?
5.Робота над ілюстрацією.
—Розгляньте малюнок.
—Прочитайте рядки, які зобразив художник.
—Що змінив художник?
—Що б ви ще домалювали?
6.Робота над виразним читанням вірша.
—З якою інтонацією треба читати вірш?
VІ. Опрацювання вірша «І досі сниться: під горою...»
— В далеких степах у засланні Шевченкові часто снилася Батьківщина. І тугу за нею поет вимальовував у віршах.
156
1. Самостійне мовчазне читання вірша.
2. Опрацювання змісту вірша.
—Які дві картини побачив автор уві сні?
—Як ставляться один до одного члени родини? З чого це видно?
—Як ви гадаєте, поет описує те, що колись бачив, чи свої мрії?
—З яких слів видно, що поет любить дітей?
3. Робота з картиною Т. Шевченка «Селянська ро- дина».
— Роздивіться картину Шевченка.
— Чим схожий і чим відрізняються зміст картини і вірша?
4. Робота в парах над виразним читанням вірша.
—Читаючи, звертайте увагу на межі речень і розді- лові знаки. Де потрібно зробити найдовшу паузу?
5. Мовно-логічне завдання.
—Знайдіть у вірші дієслова, що показують дії діда, матері. Про який настрій людей вони свідчать?
VІІ. Опрацювання вірша «Тече вода із-за гаю...» 1. Актуалізація опорних знань.
— Прочитайте рядки записані на дошці.
Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.
—Хто є автором цих слів?
—Хто з вас пригадає їх далі?
—Сьогодні ми будемо читати продовження цього вірша. Шевченко написав його в останні дні свого жит- тя. В цей час поет лежав хворий у Петербурзі і дуже сумував за Україною.
2. Читання вірша вчителем.
—Яким настроєм пройнятий вірш?
3. Опрацювання змісту вірша. Вибіркове читання.
—Про яких птахів йдеться в вірші?
—З чого видно, що качечка турбується про своїх каченят?
—У що перетворюється вода?
157
—Про що радилися батьки? (Пояснити значення слова зять — чоловік дочки).
4.Вправи на розвиток швидкості читання.
—Знайдіть рядки, в яких є слова мати, дівча, ка-
чечка, качаточка.
—Знайдіть у вірші слова, що римуються.
—Які рядки вірша свідчать про те, що краса та спо- кій природи співзвучні настрою людей?
5.Колективна робота над виразним читанням вірша.
—Подумайте з якою інтонацією, силою голосу та
вякому темпі слід читати кожну строфу?
VІІІ. Порівняння прочитаних віршів
— Що об’єднує всі ці вірші?
ІХ. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Над «Кобзарем»
— Шевченко у всіх віршах оспівував Україну так, як це робили народні співці-кобзарі. Тому й Т. Шевченка прозвали кобзарем. І збірку його віршів також назвали «Кобзар». Багато поколінь зачитується його віршами.
Про це вірш Скомаровського.
1.Самостійне читання вірша учнями.
2.Опрацювання змісту за питаннями в підручнику.
3.Робота в парах над виразним читанням вірша.
Х. Підсумок уроку
—Про що писав поет у своїх віршах.
—Учіться діти любити Україну так, як любив її Т. Г. Шевченко.
УРОК 65
Тема. Урок позакласного читання. «Тарасова криниця».
УРОК 66
Урок узагальнення знань.
ВІРШІ ПРО СВІТ ПРИРОДИ І ДИТИНСТВА
УРОК 67
Тема. У Марійки Підгірянки мов із золота співанки. Матеріал до уроку. Введення в розділ. Л. Забашта «Дивосвіт,
дивосвіт...», Марійка Підгірянка «Що я люблю».
Мета. Ознайомити дітей з метою розділу; розширити знання учнів про поетесу та майстерність її творів; розглянути захоплення рідним краєм у поезії «Що я люблю» Марійки Підгірянки; сприяти вихованню любові до рідної землі.
Обладнання: Портрет поетеси.
Хід уроку І. Організація класу до уроку
ІІ. Розвиток технікичитаннязаскладовими табли- цями
ІІІ. Ознайомлення з новим розділом
—Прочитайте назву розділу.
—Прочитайте статтю автора підручника про те, на що треба звернути увагу.
—Розгляньте зміст підручника і скажіть, вірші яких поетів будемо читати у цьому розділі.
—Прочитайте вірш Л. Забашти.
—Яким настроєм він пройнятий?
ІV. Ознайомлення з біографією Марійки Підгі- рянки
1. Розповідь учителя.
— Справжнє ім’я Марійки Підгірянки — Марія Оме- лянівна Ленерт-Домбровська.
159
Народилася вона 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Івано-Франківщині. Цю місцевість ще нази- вають Підгір’ям, бо поблизу знаходяться гори Карпати. Отож і Марія Омелянівна називала себе дитям Підгір’я, а згодом в знак любові до рідного прикарпатського краю, обрала собі псевдонім «Марійка Підгірянка».
Марія зростала у багатодітній сім’ї лісничого. Осві- ту здобула самотужки. Закінчила жіночу вчительську семінарію. І проробила вчителькою майже 40 років. Для своїх учнів поетеса писала віршики, віршовані задачки, п’єси.
Ось деякі з її загадок.
Чистенькі віконця Сміються до сонця. Діточки довкола.
Наша люба... (школа).
Гострі кігті має — В подушки ховає.
Лазить все на плотик, А зоветься... (котик).
Як звинеться у клубок — Ні голівки, ні лапок. На нім повно колючок, Він зоветься... (їжачок).
Ану, хто з дітей вгадає, Що за звір ніг вісім має? Снує з ниток тонкі сіті
Щоби мушки в них ловити? (Павук)
—Прочитайте в підручнику статтю про Марійку Підгірянку.
—Що нового ви дізналися про поетесу?
—Згадайте, які її вірші ви вже вчили раніше? («Без- кінечні казочки», «Розмова про сонце», «Ходить, ходить зима гаєм...»)
V.Опрацювання вірша Марійки Підгірянки «Що я люблю»
1.Виразне читання вірша учителем.
2.Словникова робота.
Шкîлу Глиб
160
Матусю |
Ланè |
Хатèну |
Пîвні |
В кринèчці |
Навкîло |
—Прочитайте слова в колонках.
—Прочитайте спочатку слова з наголосом на першо- му складі, потім на другому.
3.Мовчазне читання вірша учнями.
4.Аналіз змісту вірша.
—Від чийого імені ведеться розповідь?
—Кого любить дівчинка?
—Що вона любить в природі?
—Як пояснює дівчинка, чому вона все це любить?
—Як вона називає все це?
—Доберіть синоніми до слів рідна земля.
5.Словесне малювання.
Учні читають по одній строфі вірша і розказують, який малюнок вони намалювали б до неї.
Робота над виразним читанням вірша.
—Які почуття передала поетеса у вірші?
—Як потрібно читати останню строфу?
—Попрацюйте в парах. Продемонструйте сусідові виразне читання вірша.
Конкурс на кращого читця. 6. Розвиток мовлення.
—Розкажіть, що любите ви в своєму краю?
7. Вправи на розвиток швидкості читання.
—Знайдіть у вірші рими до слів свою, зустрів,
хліб, несу, краси.
—Прочитайте рядочки вірша, в яких є слова лан,
сонце, вівці, бачу, земля.
VІ. Підсумок уроку
—Про яку письменницю ми сьогодні говорили?
—Що ви дізнались?
—Твори яких жанрів є в доробку письменниці?
161
