- •1. Територія російської держави в першій половині 19 ст. Соціальна структура.
- •2. Сільське господарство в першій половині 19 ст. Криза феодально - кріпосної системи.
- •3. Розвиток промисловості в першій половині 19ст. Сутність промислового перевороту.
- •4. Транспорт. Внутрішня і зовнішня торгівля першої половини 19 ст.
- •5. Двірцевий переворот 11-12 березня 1801 року. Прихід до влади Олександра і.
- •6. Політика уряду Олександра і в селянському питанні.
- •7. Реформи державного управління 1801-1812 рр. План державних перетворень Сперанського (Міністерська реформа).
- •8. Зовнішня політика Росії 1801-1812 рр. (До війни)
- •9. Причини, характер російсько - французької війни 1812 р. Плани сторін.
- •10. Хід та наслідки важливіших битв російсько-французької війни.
- •11. Воєнна компанія 1813-1814 рр. Віденський конгрес та його рішення.
- •12. Зовнішня політика Росії 1815-1825 рр.
- •13. Аракчеєвщина.
- •14. Внутрішня політика Росії 1813-1825 рр. (конституційне питання. )
- •15. Джерела формування ідеології декабристів. Перші таємні товариства.
- •16. Південне і Північне товариство об'єднання слов'ян.
- •17. Порівняльний аналіз Руської правди Пестеля та конституції Муравйова (з аграрного питання).
- •18. ... З питання державного устрою Росії.
- •19. Повстання 14 грудня 1825 р. Оцінка руху декабристів.
- •20. Політика уряду Миколи і в галузі освіти та цензури.
- •21. Централізація і бюрократизація державного правління Миколи і.
- •22. Політика уряду Миколи і в економічній та соціальних сферах. (соц. Сфери - дворянства)
- •23. Основні напрямки зовнішньої політики царизму в середині 20 - на початку 50 рр 19ст. (1853 р).
- •24. Причини, хід та наслідки Кримської війни 1853-1856 рр.
- •25. Створення та діяльність гуртків 20-30 рр 19 ст.(товариство 12 номера, гурток Герцена...)
- •26. Консервативний напрямок в суспільному русі 30-40 рр. 19 ст. (Теорія Уварова)
- •27. Ліберальний напрямок в російському суспільному русі 30-40 рр. (слов'янофіли).
- •28. Радикальний напрямок 30-40 рр.
- •29. Російська культура в першій половині 19 ст.
- •30. Територія та соціальна структура в другій половині 19 ст.
- •31. Причини відміни кріпосного права. Підготовка та прийняття реформи 1861 р.
- •32. Зміст реформи 1861. (Маніфест)
- •33. Селянський і революційно - демократичний рух у 1861-1863 рр. Земля і воля 1861р. Олександр іі.
- •34. Причини реформи 60-80 рр. (Земська, судова, військова)
- •35. Земська реформа 1864.
- •36. Практична діяльність земських установ (господарська діяльність земств, освіта та охорона здоров'я)
- •37.Судова реформа 1864 р.
- •38. Військові реформи 60-80 рр 19 ст.
- •39. Реформа в галузі освіти і цензури.
- •40 Міська реформа. Самоврядування.
- •41.Розвиток сільського господарства 60-90 рр. 19ст.
- •42. Розвиток промисловості 60-90 рр 19 ст.
- •43. Транспорт, внутрішня та зовнішня торгівля 60-90 ті рр 19 ст.
- •44. Джерело формування російської буржуазії.
- •44. Джерело формування російської буржуазії та пролетаріату (купецтво, збідніле селянство)
- •45. Державницька діяльність с. Ю. Вітте
- •46. Створення та діяльність народницьких гуртків кінця 60 - початку 70 - х рр 19ст. Ходіння в народ.
- •47. Основні напрямки російського народництва (Ткачов, Бакунін, Лавров)
- •48. Програмні засади та практична діяльність народної волі та чорного переділу.
- •1879, Петербург – з’їзд. Розділ на «Народну волю» і «Чорний переділ
- •49. Структура, програмні засади та практична діяльність народної волі та чорного переділу (1879-1881)
- •50. Програмні засади та діяльність південно-російського союзу робітників (1875 р) та Північного союзу робітників (1878 - 1880).
- •51. Група визволення праці (1883) та розповсюдження в Росії Марксизму
- •52. Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині 50-60 рр. (Після Кримської війни)Напрямки зовнішньої політики Росії у 50-60 рр. 19 ст. :м
- •56. Економічний розвиток Росії Економіку Росії слід поділити на промисловість, сільське господарство, фінанси, торгівлю і транспорт, які розвивалися за періодами (часто неодночасно).
- •2. Зовнішня.
- •60. Розкрийте стан освіти ...
- •61. Урядова політика у галузі освіти та преси 80 - ті рр 19 ст.Освіта. Мета – підкорити середню школу контролю держави і Синоду.
- •63. Поясніть реакцій курс Олександра ііі. -Освіта. Мета – підкорити середню школу контролю держави і Синоду.
- •64. Положення про земських начальників (1889) Земська (1890) Міська (1892) Судова (1887). (Контр. Реформи)
- •66. Причини, хід характер та основні етапи першої російської революції 1905-1907 рр.
- •69. Маніфест 1905 року 17 жовтня.
- •71. Політичні партії Росії 1905-1907 рр.
17. Порівняльний аналіз Руської правди Пестеля та конституції Муравйова (з аграрного питання).
- Пестель виступав за особисте звільнення селян і наділ їх землею (суспільна земля), адже «земля є власністю всього роду людського». Проте, не відкидався принцип приватної власності на землю. Земля поділялася на:
Фонд суспільних земель, частково конфіскованих у поміщиків, частково ревізованих з державних земель. Земля могла бути продана, селянин – отримати достатній для прожиття наділ (вперше розподіл за трудовою нормою);
Фонд приватновласницьких земель, які є недоторканими і можуть продаватися-купуватися, даруватися, успадковуватися, оброблятися найманою працею.
Муравйов розглядав 3 варіанти:
Наділення селян землею;
Залишити їх без землі;
Дати присадибну ділянку + 2 десятини польової землі (для поміщицьких селян), за державними і удільними селянами залишалася та земля, якою вони володіли.
Тобто, більш цікавою для селян могла б виявитися програма Пестеля.
18. ... З питання державного устрою Росії.
19. Повстання 14 грудня 1825 р. Оцінка руху декабристів.
- Після смерті Олександра І склалося міжцарствування. Тому керівники Північного товариства вирішили, що повстання треба прийняти в момент складання присяги Сенату Миколі І. Повсталі хотіли примусити прийняти його програму – «Маніфест до російського народу», де вимагалося скасувати самодержавство, кріпацтво і ввести демократичні свободи, встановити тимчасове революційне правління і скликати Великий Собор усіх станів. Почалася агітація у військах. До 11 години на Сенатську площу вийшли Московський полк лейб-гвардії, матроси гвардійського морського екіпажу і частини петербурзького гарнізону (разом 3 тис. чол.). Але виявилося, що Сенат уже присягнув імператору, та й диктатор повстання Трубецькой не з‘явився. Повсталі обрали тактику вичікування, а тому були розстріляні з гармат. Почалися арешти членів товариства.
- Почувши про повстання на півночі, Муравйов-Апостол і Бестужев-Рюмін підняли повстання Чернігівського полку. 3 січня 1826 року полк був розстріляний.
- Слідство проходило таємно, до нього було притягнуто 579 чол. 289 визнані винними. Пестель, Рилєєв, Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін і Каховський були повішані, інші – заслані у Сибір і на Кавказ, забиті шпіцрутенами, розжалувані. Було заборонено згадувати про повстання.
- Причини поразки повстання:
Ставка на заколот і військовий переворот;
Слабкість пропаганди;
Недостатня підготовленість суспільства;
Неузгодженість дій;
Вичікувальна тактика в момент повстання.
Значення повстання декабристів:
Декабристи склали першу революційну програму і план облаштування держави.
Було вперше здійснено спробу практично перетворити соціально-політичну систему Росії.
Подія справила вплив на подальший розвиток суспільно-політичної думки.
20. Політика уряду Миколи і в галузі освіти та цензури.
В цій галузі Микола І продовжував політику Олександра І. В 1826 був створений Комітет по влаштуванню навчальних закладів. Задачі комітету : провірити всі статути навчальних закладів, виробити єдині принципи просвітництва, оприділити набір навчальних дисциплін. Цей комітет розробив основні принципи правлячої політики в області освіти. Ці принципи були закріплені в статуті нижчих та середніх навчальних закладів 1828 року. Відірваність та замкнутість освіти від народу було створено при Миколі І. Така ж політика поширилася і на вищі навчальні заклади. В цей час система вишів розширилася у зв'язку із різноманітною потрібністю спеціалістів. Статут 1835 року поставив виші у залежність перед владою. Збільшено плату за навчання та скорочення набору студентів. Науки які не мали прикладоного характеру виключалися із списку навчальних. (філософія). Казармена дисципліна. За порушення якої студента могли віддати в карцер чи в солдати. Ще сильнішою стала цензурна політика. В 1826 році виданий новий цензурний статут. Сучасники його називають чугунним. Був створений Головний цензурний комітет, який слідкував у першу чергу за тим що друкується. Будь - яка критика викорінювалася із літератури. (Щодо правителя).