48. Програмні засади та практична діяльність народної волі та чорного переділу.

Всі ці невдачі призвели до створення 1876 р. централізованої револ. організації «Пн-револ. народниц. орг-ція», переймен. 1878 у «Земля і воля» (Плеханов, Натансони, Перовська, Морозов, Клеменс, Кравчинський). Різночинна інтелігенція, студенти 40%. 1876 – Програма:

• скинення самодержавства;

• передача всієї землі селянам і рівномірний розподіл;

• введення мирського (общинного) самоуправління;

• свобода слова і друку;

• пропагандистський шлях;

• кінцева мета – об’єднати робітн., селян, чиновників, військових для революції, а до того – селянські заколоти.

• пізніше обрано помилковий шлях індивідуального терору (проти чиновників), який ввійшов у звичку.

• Знову здійснено ходіння в народ.

• 1876, Петербург – перша політична демонстрація.

• 1878 – повернення до ідеї терору.

• Вересень 1879 – ств. Виконавчий комітет.

• 1879 – Соловйов зробив спробу вбити Олександра ІІ.

• Розкол на радикалів і пропагандистів.

• 1879, Вороніж – з’їзд, досягнуто компроміс (треба і того, і того).

1879, Петербург – з’їзд. Розділ на «Народну волю» і «Чорний переділ

49. Структура, програмні засади та практична діяльність народної волі та чорного переділу (1879-1881)

1. «Народна воля», 1879-1881 (Желябов, Перовська, Фігнер). Програма:

• боротьба з урядом для звільнення селян з фактично рабського стану;

• політичний переворот і скликання Установчих зборів для встановлення демократії;

• знищення приватної власності, земля селянам, підприємства – робітникам.

• терористичні методи боротьби для вбивства царя, що призведе до народного повстання.

Організація розгромлена, 6 тис. учасників підлягали суду.

2. «Чорний переділ», 1879-1882 (Плеханов, Дейч, Засулич, Аксельрод). Старі методи боротьби (агітація-пропаганда).

50. Програмні засади та діяльність південно-російського союзу робітників (1875 р) та Північного союзу робітників (1878 - 1880).

1. Південноросійський союз робітників (1875, Одеса, революціонер-інтелігент Заславський) – перша робітнича організація. 250 чол. Статут (робітники можуть добитися своїх прав насильством; праця повинна стати основою особистого і суспільного добробуту). Пропаганда серед робітників, організація стачок (специфічних робітничих методів боротьби). Розкрита у грудні 1875 р.

2. Північноросійський союз робітників (1878, Петербург, Обнорський і Халтурін) – виник з розрізнених кружків, 200 чол. На чолі стояв центральний робітничий кружок. Мета – «скинення існуючого політичного і економічного ладу країни як несправедливого». У робочому класі втілена «вся сила і знання країни». Насамперед висувалася ідея політичних свобод (щоб кожна людина мала самостійність переконань і дій): свобода слова, зібрань, ліквідація станових привілеїв, безплатна освіта, заборона дитячої праці тощо. Пропаганда на підприємствах Петербурга, прокламації, 1880 – перша робітнича нелегальна газета «Робітнича зоря» (одразу розгромлена). 1880 союз розпався.