Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yatsenyuk_Petro_6 ШПОРИ.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
178.81 Кб
Скачать

14. Внутрішня політика Росії 1813-1825 рр. (конституційне питання. )

Внутрішня політика Росії 1813 – 1825 (конституційне питання) Після закінчення війни з Наполеоном багато хто в Росії очікував реформ: дворяни мріяли про конституцію , селяни надеялісь на скасування кріпосного права , неросійські народи очікудали послаблень в національній політиці. Олександр I знав про це , але повинен був враховувати й інше: дворяни - консерватори вимагали посилити внутрішню політику , не допускати ліберальних реформ. Тому цар був змушений вести розробку реформ в секреті , вузьким колом осіб . У 1815р . була затверджена Конституція Польщі – самий ліберальний закон того часу. Вона декларювала недоторканність особи , свободу друку , скасовувала конфіскацію майна , заслання. Польща ставала конституційною монархією. Законодавча влада належала польському сейму і царю. У 1818г . на відкритті сейму імператор повідомив про намір дати таку ж конституцію всій Росії. Проект російської конституції було дорученоно розробити близькому другу царя Н. Н. Новосильцеву і князю П. А. Вяземському. У 1819 р. проект під назвою «Державна статутна грамота Російської імперії» був готовий. Проголошувався суверенітет імператорської влади , а не народу ( як в быльшості конституцій Європи). Передбачалося створення двопалатного парламенту , проекти законів вносив цар , котрий очолював виконавчу владу. Росія отримувала федеративний устрій , передбачалося надати громадянам Росії свободу слова , друку , совісті , рівності перед законом. Якби Статутна грамота була введена , то Росія могла б стати країною з парламентом і цивільними свободами . Але в 1820-1821 рр. . в Іспанії та Італії відбулися революції , в Греції йшла війна повсталого народу за незалежність . Ці події налякали царя , і він так і не підписав проект. Приблизно з 1820 р. у Олександра I з'являються ознаки апатії . Він говорить про те , що зніме корону і піде в приватне життя, величезну роль в його житті стала грати релігія , а потім містика. Починають згортатися реформи , посилюється політична реакція. Поміщикам знову дозволили засилати селян до Сибіру , а кріпаком заборонили скаржитися на своїх панів. Підсилювалась цензура , були закриті багато газет і журнали. У 1822р . імператор заборонив діяльність всіх таємних організацій та почав переслідування їх учасників. Він боявся розділити долю свого батька , який зачепив інтереси дворян і був убитий. Йому не було на кого спертися в реформах , дуже вузьким було коло їхніх прихильників . І все ж , незважаючи на те що багато реформаторські проекти не були реалізовані , внутрішня політика Олександра I , названого « Благословенний » , під готувала грунт реформам 60 - 70 -х років.

15. Джерела формування ідеології декабристів. Перші таємні товариства.

- 1825 – 1861 рр. – етап дворянського руху. Це радикали, які хотіли повстати проти самодержавства для проведення реформ, які б змінили Росію. Чому саме дворяни? Тому що буржуазія дбала лише про економічні питання, а народні маси були темні. І лише кращі представники дворянства розуміли згубність кріпосництва.

- Фактори, які вплинули на формування ідеології декабристів:

  • Ідейні традиції попередніх поколінь – твори російських письменників про важку долю російського народу (Княжнін, Фонвізін, Радищев), французьких просвітителів (Вольтера, Руссо, Монтеск’є, які виступали проти феодалізму і абсолютизму), конституції Франції, Іспанії, Америки, класична політекономія Сміта тощо.

  • Вітчизняна війна 1812 року – «невже росіяни, які звільнили Європу від ярма Наполеона, не звільняться з власного ярма?» (Бестужев-Рюмін), адже солдати з війни поверталися в рабство. Самі керівники декабристів були учасниками війни.

  • Закордонний похід російської армії – росіяни познайомилися з європейською демократією і порівняли її з російським кріпосництвом і свавіллям.

  • Російська дійсністьважке становище народу, проти якого деякі діячі виступали вже в кінці 18 ст.

  • Міжнародна обстановка – у повітрі витав дух перетворень. «Що не пошта, то революція», - казав Пестель.

  • Усвідомлення свого призначення для здійснення заколоту (так як на буржуазію і селян покладатися було не варто).

  • Перші таємні масонські товариства в Росії (кінець 18 – поч.19 ст.):

    • 1811-1812 – кружок «Чока» (Н. Муравйов), мріяли про створення республіки на о. Сахалін;

    • 1814 р, Петербург – «Священна артіль» (Муравйов);

    • «Орден російських рицарів» (Орлов).

У цих організаціях формувалися погляди майбутніх керівників повстання.

- Перші декабристські товариства:

  • Лютий 1816 р., Петербург – «Союз порятунку» (з лютого 1817 р. – «Товариство істинних і вірних синів Вітчизни»), його очолили Пестель, Муравйов, Трубецькой, Рилєєв. Революційна програма і «Статут», що передбачав скасування кріпацтва (яке було соромом і гальмом) і знищення самодержавства (як системи, що віджила себе). Передбачалося введення Конституції. Більшість вважало найкращою формою правління конституційну монархію. Передбачалося здійснити переворот, спираючись на армію. Спочатку розглядали план царевбивства, а потім – мирним шляхом до реформ.

  • Січень 1818 р., Москва – «Союз благоденства» (брати Муравйови, брати Муравйови-Апостоли, Пестель, Якушкін, Лунін). Чітка структура – Корінна управа (керівний орган) і Рада (Дума), виконавчий орган. Адмін. поділ ділилося на управи. Програмний документ – «Зелена книга», яка містила 2 частини: І – легальні форми боротьби, ІІ – насильницькі методи (знищення самодержавства, кріпацтва, нова конституція). Діяльність – вплив на суспільну думку шляхом створення просвітницьких організацій (літературне товариство «Зелена лампа») і видання книг. Через бурхливі суперечки щодо майбутнього Росії і здійснення перевороту товариство вирішило розпуститися.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]