26. Консервативний напрямок в суспільному русі 30-40 рр. 19 ст. (Теорія Уварова)

- Консервативний рух.

• Він активізувався найбільше і спирався на теорії про непорушність самодержавства і кріпацтва. Карамзін писав, що самодержавство «заснувало і воскресило Росію». Самодержавство визнавалося здавна пануючим у Росії.

• Міністр народної освіти Уваров створив теорію «офіційної народності», де обґрунтовувалися 3 принципи: самодержавство (єдина можлива для Росії форма правління), православ’я (глибока релігійність російського народу) і народність. Кріпосне право розглядалося як благо. Союз царя і народу добровільний, а протилежних класів у суспільстві немає (?!). Тому ніяких перетворень не потрібно. Теорія поширювалася через пресу і систему освіти і викликала критику як радикалів, так і лібералів. Значного резонансу набув виступ Чаадаєва («Філософські записки»), який стверджував, що Росія знаходиться у мертвому застої і може вирватися з нього лише через запозичення досвіду з Заходу. Чаадаєва оголосили психом, а «Телескоп» закрили, редактора заслали.

27. Ліберальний напрямок в російському суспільному русі 30-40 рр. (слов'янофіли).

- Ліберали прагнули бачити Росію процвітаючою і могутньою в колі європейських держав. Але серед них були суперечності, як це втілити.

• Слов’янофіли (Аксакови, Кірієвські, Самарін) перебільшували національну самобутність росіян. Вони ідеалізували допетровські порядки. Православ’я – єдина правильна релігія. Російському народу характерний колективізм, і цим пояснюється особливий шлях історичного розвитку Росії, а тому треба боротися проти низькопоклонства перед Заходом. Вивчення народної історії і побуту, що справило значний вплив на розвиток культури.

• Західники (Грабовський, Кавелін, Соловйов, Боткін) вважали, що Росія має розвиватися у руслі європейської цивілізації. ЇЇ відмінність пояснюється історичною відсталістю. Общинна система нав’язана народу владою для зручності збирання податків. Успіх модернізації полягає у просвіті народу. Критика кріпосницьких порядків.

Обидві течії сформували ліберально-реформістський рух у суспільній думці.

28. Радикальний напрямок 30-40 рр.

• Радикали. У 20-30-х рр. почали з’являтися малочисельні кружки, які розділяли ідеологію декабристів і критикували суспільну політику.

• Кружок братів Критських розкидав на Красній площі в день коронації Миколи І прокламації проти самодержавства.

• «Сунгурівське товариство» (1831). Виступали проти самодержавства і кріпосництва, за введення конституції. Розробляли план озброєного повстання в Москві.

• Навколо Станкевича, Герцена, Огарьова, Белінського утворилися кружки, які вивчали вітчизняні та іноземні твори, пропагували західну філософію (просвітницький характер).

• У другій половині 30-х рр. – спад у радикальному русі (діячі намагалися примиритися з «нікчемною» російською дійсністю), на початку 40-х – підйом, пов'язаний з діяльністю Герцена, Огарьова, Белінського, Буташевича-Петрашевського.

• Белінський розвивав у читачів ненависть до свавілля і кріпацтва, любов до народу. Він написав «Лист Гоголю», де зазначив, що російській людині потрібні не проповіді, а пробудження почуття людської гідності.

• Герцен з Огарьовим поклялися служити на благо народу. Герцен виїхав у Лондон, видавав «Колокол» (1857-1867). Він прийшов до висновку, що європейський досвід несумісний з російською дійсністю, а тому шукав нові шляхи для Росії. Він бачив ідеальним соціалістичне суспільство, де нема експлуатації і приватної власності. У Росії завдяки селянській общині для нього є умови. Капіталізм не має соціальної основи для розвитку.

Буташевич-Петрашевський створив гурток «петрашевців». Він створив першу суспільну бібліотеку, проводив зібрання – «п’ятниці». Петрашевці рішуче засуджували самодержавство і кріпацтво, мали програму широких демократичних перетворень, бачили ідеал держави у республіці. Петрашевський підготував «Проект про звільнення селян». Необхідне повстання, яке б здійснили селяни і робітники заводів Уралу. У квітні 1849 р. петрашевці були викриті і суворо покарані.