13.3. Аномальний ефект Зеємана.

Розрізняють два ефекти Зеємена: 1) нормальний – розщеплення синглета на три триплета; 2) аномальний – розщеплення більш ніж на три лінії в магнітному полі.

Ці ефекти пояснив Лоренц: кожний стан володіє механічним моментом . В магн. полі атоми з магнітним моментом отр. додаткову Е ;

Таким чином в магн. полі енергетичний рівень розщеплюється на 2_J+1 рівень, віддалених енергетичних рівнів у відповідності із значенням числа

Зобразимо розщеплення Na дуплета

Аномальний ефект Зеємана пояснюється наявністю спіна електрона і його подвоєним магнетизмом. В магн. полі терм отр. Е . Визначимо фактор Ланде g для S i P – термів.

м L=0, S=½, J=½. Для цього терма g=2

L=1, S=½, J=½. Для цього терма g=2/3

В магн. полі Е ,

,

Таким чином наявність спіна і його магнетизму пояснює і аномальний ефект Зеємана, який має місце при дуже сильних магн. полях, коли дія зовнішнього поля слабша за - орбітальну взаємодію. В сильних магн. полях зв’язок між орбітальним і власним моментом розривається і вони проектуються на напрям магнітного поля окремо, незалежно. В цьому випадку зміна енергетичних рівнів (терма) буде причому для m_J i m_s є правило відбору: тобто у випадку сильного магн. поля отр. нормальний ефект Зеємана (триплет). Цей ефект наз. ефектом Пашена-Бака.

13.4. Охарактеризуйте види, функції та методи контролю навчання учнів та основні вимоги до них. Розробіть план проведення батьківських зборів (клас і тема за вибором).

 Розрізняють такі функції контролю:

–         контролююча (контроль дає інформацію про рівень здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів);

–         освітня (у процесі контролю вчитель стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє її результати);

–         діагностична (вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, встановлює причини недоліків, визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності);

–         виховна (систематичний контроль і оцінка успішності, залучення учнів до взаємоконтролю і самоконтролю сприяє вихованню у них таких моральних рис, як дисциплінованість, наполегливість, відповідальність, працьовитість, принциповість, справедливість і т.п.);

–         розвивальна (обґрунтована оцінка, самооцінка і взаємооцінка сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мовлення, уміння аналізувати, порівнювати тощо);

–         стимулююча (добре вмотивована і справедлива оцінка успішності є важливим стимулом у навчанні);

–         прогностична (дані контролю використовуються для прогнозування можливих результатів навчання, шляхів поліпшення роботи вчителя).

За місцем у навчальному процесі розглядають такі види контролю:

–     попередній – перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, умінь і навичок;

–     поточний – в процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння учнями знань і умінь з метою їх корекції;

–     тематичний – після вивчення теми;

–     підсумковий – наприкінці навчальної четверті, півріччя, року, при закінченні курсу;

–     періодичний – здійснюється дирекцією школи або органами освіти за окремим планом.

Взаємоконтроль – взаємна перевірка учнями усних, письмових та інших завдань.

Самоконтроль – самостійна перевірка та оцінювання завдань учнями.

Рейтинговий контроль – оцінювання виконання учнями різного характеру завдань у залікових одиницях, виявлення підсумкової оцінки як суми залікових одиниць, визначення рейтингу кожного учня за кількістю набраних балів.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах:

–     фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всього класу;

–     групова – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання;

–     індивідуальна (індивідуальне опитування) – ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає;

–     комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.

Методи контролю і самоконтролю дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.

Методи усного контролю включають: індивідуальне опитування, залік, екзамен, програмований контроль, усний самоконтроль.

Методи письмового контролю – це контрольні роботи, твори, диктанти, письмові заліки й екзамени, тестовий контроль, письмовий самоконтроль.

Методи лабораторного контролю застосовуються для перевірки вмінь користуватися приладами, проводити досліди, розв'язувати експериментальні задачі.

Машинний контроль передбачає виконання програмованих завдань на комп'ютері.