- •1.1. Вектори середньої швидкості та прискорення. Їх координатне та векторне представлення. Нормальне і тангенційне прискорення.
- •1.2. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Індуктивний струм. Ерс індукції. Правило Ленца..
- •1.3. Енергія зв'язку ядра. Напівемпірична формула для енергії зв'язку ядра.
- •1.4. Охарактеризуйте педагогіку як науку,розкрийте її основні категорії та розв’язок з іншими науками. Складіть питання для індивідуальної бесіди з учнями (тема,вік учня на вибір студента).
- •1.5. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.1. Закони Ньютона, їх узагальнення. Інтерпретація III закону Ньютона, у випадку рухомих зарядів. Границі застосування класичної механіки.
- •2.2. Електричне поле. Напруженiсть електричного поля. Теорема Остроградського-Гаусса. Різниця потенцiалiв.
- •2.3 Випромінювання Вавілова-Черенкова
- •2.4Обгрунтуйте важливість трудового виховання та професійної орієнтації учнів у навчально-виховній та позакласній роботі школи. Завдання фізичного виховання.
- •1. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.1. Закон всесвітнього тяжіння у векторній формі. Напруженість і потенціал гравітаційного поля. Закони Кеплера.
- •3.2. Магнітне поле в речовині. Механізми намагнічування середовищ. Типи магнетиків. Вектор намагнічування.
- •3.3 Природа і властивості х-випромінювання.
- •3.4. Охарактерезуйте організаційні форми виховної роботи. З’ясуйте місце класного керівника в реалізації завдань економічного виховання школярів.
- •3.5. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •4.1. Сили інерції, які діють на нерухомі і рухомі тіла в обертових неінерціальних системах відліку. Сила Коріоліса.
- •4.2. Квазістаціонарний змінний струм. Активний опір, індуктивність і ємність в колі змінного струму.
- •4.3. Природна та штучна радіоактивність. Статистичний характер розпаду. Закон радіоактивного розпаду.
- •4.4. Виділіть головні національні обряди, звичаї та традиції і їх роль у вихованні школярів. Запропонуйте фрагмент виховного заходу з використанням народних знань.
- •4.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •5.3. Альфа- розпад, спектри альфа- частинок. Елементи теорії альфа- розпаду.
- •5.4.Доведіть роль спадковості, середовища та виховання на формування та розвиток особистості школяра. Розробіть структуру комбінованого типу уроку (на конкретній темі за вибором).
- •5.5. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •6.4. Охарактеризувати зміст освіти загальноосвітньої школи та нормативні документи, що його визначають. Розробіть план проведення класних зборів (клас і тема за вибором).
- •2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •7.1. Рух рідин і газів. Рівняння неперервності. Рівняння Бернулі як закон збереження енергії в гідродинаміці.
- •7.3. Взаємодія нейтронів з речовиною. Уповільнення нейтронів. Теплові резонансні нейтрони.
- •7.4.Розкрийте методику екологічного виховання на всіх етапах навчання дитини в школі. Роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •7.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •8.1. Основні положення кінематичної теорії газів. Обч. Тиску газів за кінематичною теорію. Закони ідеального газу.
- •8.3. Реакцiя подiлу важких ядер. Ланцюгова ядерна реакцiя. Коеф. Розмноження. Ядернi реактори, енергетика.
- •8.4 Охарактеризуйте суть процесу навчання, його завдання та структурні елементи. Розробіть план виховної бесіди з учнями 9-го класу на тему "я і моя професія".
- •8.5. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •9.1. Газ в полі тяжіння. Барометрична формула Больцмана.
- •9.3. Проблеми керованого термоядерного синтезу.
- •9.4. Розкрийте основні функції навчання та їх взаємозв'язок. Визначте реалізацію функцій навчання при вивченні одної із тем вашої дисципліни.
- •9.5. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •10.1. Перше начало термодинамiки. Поняття функції стану I функціоналу. Робота газу при рiзнux процесах.
- •10.2. Дифракція на багатомірних гратках. Дифракція рентгенівських променів. Методи рентгеноструктурного аналізу.
- •10.3.Бета-розпад. Види Бетарозпаду. Енергетичнi спектри електронiв. Експерuментальний доказ iснування нейтрино.
- •10.4. Дайте характеристику методів навчання з групи " Організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності". Розробіть план диспуту "Природа і людина".
- •Словесні методи навчання
- •Робота з підручником
- •10.5. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.
- •11.1 Цикл Карно. Hepiвність Клаузiуса. Поняття ентропї та розрахунок її змiни при рiзнux процесах.
- •11.2. Явище повного відбивання світла
- •11.3. Космічні промені. Первинне космічне випромінювання. Проходження космічного випромінювання крізь атмосферу.
- •Елементи уроку
- •11.5. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
- •12.1. Рівняння стану реального газу. Ізотерми реального газу.
- •12.2. Закони теплового випромінювання. Індуковане випромінювання. Лазери.
- •12.3. Ядерна ізомерія. Внутрішня конверсія електронів. Ефект Мессбауера.
- •12.4. Виділіть основні принципи навчання та розкрийте їх значення у професійній діяльності вчителя. Розробіть проведення тижня науки з Вашого фаху.
- •12.5. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.
- •13.1. Типи міжатомної взаємодії в кристалах. Кристалічні гратки. Дефекти в кристалах.
- •13.2. Дiелектрuкu в електростатuчному nолi. Явuще nолярuзацiї. Типи nолярuзацiї. Неnолярнi I nолярнi дiелектрuкu.
- •13.3. Аномальний ефект Зеємана.
- •13.4. Охарактеризуйте види, функції та методи контролю навчання учнів та основні вимоги до них. Розробіть план проведення батьківських зборів (клас і тема за вибором).
- •13.5. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів.
- •14.1. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічних коливань. Частота власних коливань. Повна енергія гармонічних коливань.
- •14.3. Досліди Штерна – Герлаха. Спін електрона.
- •14.4. На конкретному прикладі вивчення однієї з тем Вашого фаху покажіть застосування методів навчання. Доведіть їх доцільність.
- •14.5. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •15.1. Фазові перетворення 1 – го та 2 – го роду. Рів. Клайперона – Клаузіуса. Фазова діаграма. Потрійна точка.
- •15.2. Внутрішня і зовнішня контактна різниця потенціалів. Явище термо-ерс. Ефект Пельтьє.
- •15.3 Борівська теорія атома водню.
- •15.4. Розкрийте освітню, виховну та розвивальну функцію оцінки знань учнів. Критерії оцінки. Розробіть основні напрямки роботи гуртка, який би Ви могли організувати в школі.
- •15.5.Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •16.1. Дифузiя газiв. Закони Фiка. Коефiцiєнm дифузiї при сmацiонарнiй дифузiї.
- •16.3. Розподіли Максвела-Больцмана, Фермі-Дірака і Бозе-Ейнштейна
- •16.4. Дайте визначення національного виховання учнів. Сформулюйте мету та визначте завдання розумового і морального виховання учнів у сучасній школі.
- •16.5. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •17.1. Постулати спеціальної теорії відносності. Перетворення Лорентца. Кінематичні наслідки з перетворень Лорентца.
- •17.2 Поляризація світла. Подвійне променезаломлення
- •17.3 Поняття про явище надпровідності.
- •17.4. Виділіть основні методи та засоби навчання, що найчастіше використовуються при викладанні Вашого предмета. Охарактеризуйте їх дидактичні можливості.
- •17.5. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів.
- •1. Шум, його характеристика, види шуму
- •2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •18.1 Закони збереження в механіці
- •18.2 Природне обертання площини поляризації. Ефект Фарадея.
- •1. Феноменологічне пояснення
- •18.3. Експериментальні дані про властивості складних атомів. Структура атомів
- •18.4. Розкрийте структуру та особливості педагогічної діяльності учителя. Роль кваліфікаційної характеристики та професіограми вчителя у підготовці педагогічних кадрів.
- •18.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •19.2. Електрорушійна сила. Сторонні сили. Закон Ома для ділянки кола, що містить ерс. Правила Кірхгофа.
- •19.3. Спектри Гелію. Ортогелій і парагелій. Принцип Паулі.
- •19.4. Розкрийте систему освіти в Україні та принципи її побудови, визначені Законом України "Про освіту". Розробіть план комбінованого уроку (клас і тема за вибором студента).
- •19.5. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •20.2. Класична електронна теорія провідності і її труднощі. Поняття про квантову теорію електропровідності.
- •20.3. Магнітні властивості атомів: орбітальний та спіновий магнітний момент. Магнетон Бора. Фактор Ланде.
- •20.4 Назвіть основних педагогів-класиків та значення їх спадщини. Дайте коротку характеристику одного із буковинських педагогів (ю.Федькович, о.Попович, або ін.)
- •20.5Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •21.3. Дейтрон. Його основні характеристики. Спінова залежність ядерних сил.
- •21.4. Дайте поняття "педагогічної майстерності", розкрийте її структуру та основні шляхи формування.
- •21.5. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
- •22.2 Властивості лазерного випромінювання: монохроматичність, напрямленість, потужність, лазерні стекла.
- •22.3 Експериментальнi обгрунтування сучасної теорії атомiв: дослiди Резерфорда по розсiюванню α-часток.
- •22.4 Доведіть роль спадковості, середовища та виховання на формування та розвиток особистості школяра. Розробіть структуру комбінованого типу уроку (на конкретній темі за вибором).
- •22.5 Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту. Пожежна сигналізація. Засоби пожежогасіння.
- •23.1 Теплопровідність, закон Фур’є для теплопровідності. Механізми протікання теплопровідності в різних речовинах.
- •23.2 Фізичні принципи голографії.
- •1. Фізичні принципи
- •2. Джерела світла
- •3. Історія голографії
- •23.3 Проходження мікрочастинок через потенціальний бар’єр. Тунельний ефект.
- •23.4. Виділіть основні принципи навчання та розкрийте їх значення у професійній діяльності вчителя. Розробіть проведення тижня науки з Вашого фаху.
- •23.5 Засоби пожежогасіння. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •24.1 Поняття ентропії системи та розрахунок її зміни при різних процесах. Фізична суть ентропії.
- •1. Теорія
- •1.1. Модель взаємодії з осцилятором
- •1.2. Спектральний склад
- •3. Застосування
- •24.5 Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
10.3.Бета-розпад. Види Бетарозпаду. Енергетичнi спектри електронiв. Експерuментальний доказ iснування нейтрино.
В - розпадом наз. процес перетворення нестабiльного ядра в iзобару - ядро iз зарядом, який вiдмiнний вiд початкового на ΔZ = ±1. Biн супроводжується випусканням електрона (позитрона), чи захопленням електрона з оболонки атома.
Вiдомi 3 види β - розпаду:
β- розпад, при якому iз ядра вилiтає електрон i антинейтрино i утв. ядро з тим же масовим числом, але iз збiльшенням на 1 атомний номер (ΔZ = +1 )
ΧΑ Ζ→ ΧΑ Ζ+1 +е−+ν′, приклад n→p+е−+ν′
β+ розпад, при якому iз ядра вилiтають позитрон i нейтрино, а нове ядро має атомний номер на 1 менше ( ΔZ = -1 )
ΧΑ Ζ→ ΧΑ Ζ−1 +е−+ν, приклад n→p+е++ν
Електронне захоплення, при якому ядро захоплює електрони з атономної оболонки i випускає нейтрино.
е−+ ΧΑ Ζ +→ ΧΑ Ζ-1+ν
Частiше всього захоплення проходить iз К -оболонки i тому процес називають К -захоплення, але він можливий i для інших оболонок. При цьому всерединi ядра 1 протон перетворюеться в нейтрон p+e‾→ n+ν. Дослiди енергетичного розподiлу електронiв, якi народжуються при β - розпадi, показали, що в процесi β - розпаду випромiнюються електрони Bcix енергiй вiд О до Тmах – верхньої границі β – спектру, де Тmах ~ різниці мас ядер.
При визначенiй енергії є максимум iнтенсивностi, а потiм iз її збiльшенням число електронiв монотонно зменшується.
Якщо не допускати, що разом з електроном вилiтає ще одна частинка, яка забирае частину енергії, то це означає, що при β-розпадi не виконуеться закон збереження eнергії. Якщо,
наприклад, нейтрон розпадається на протон i електрон
(n~ р +е‾ ), то оскiльки спiни вcix частинок рівні1/2, сума спiнiв справа = цiлому числу, а злiва - половинi.
Такий тип розпаду суперечить закону збереження моменту кiлькостi руху. Паулi в 1931 р. допустив, що при β розпадi вилiтає ще одна нейтральна частинка з нульовою масою i спiном 1/2 :
n~p+e‾+ ν′
Цю частинку він назвав нейтрино. Нейтрино дуже слабко взаємодiє з речовиною i фактично є невловимим для спостереження. Лише в 1956 роцi американським вченим вдалося експериментально пiдтвердити iснування нейтрино i оцiнити перерiз його взаемодiї з речовиною: σ = 10-43 см2
10.4. Дайте характеристику методів навчання з групи " Організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності". Розробіть план диспуту "Природа і людина".
До цієї групи належить сукупність методів (словесні, наочні, практичні), спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок.
Словесні методи навчання
Головна їх особливість у тому, що інформація подається учням через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Усю їх різноманітність іноді зводять до двох методів: евристичного (запитального) — бесіда; та акроматичного (викладального) — пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.
Бесіда — діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.
Вона є одним із активних методів навчання, реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: «викладач — учень», «учень — учень», «учень — підручник», «учень — комп'ютер». Більш поширений перший тип діалогу. Діалог «учень — учень» використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на уроці, дискусії, диспуті. Діалог «учень — підручник» належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог «учень — комп'ютер» досить ефективний метод, але за умови повної комп'ютеризації процесу навчання.
Метод бесіди реалізується за допомогою запитань — відповідей. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер («Що?», «Де?», «Коли?»), бесіда є повідомлюючою. Вона орієнтована на актуалізацію пам'яті, а мислення учнів є репродуктивним. Якщо запитання до учнів мають проблемний характер («Чому?», «Як Ви вважаєте?», «Чим можна пояснити?» тощо), бесіда є евристичною, або сократичною. У цьому випадку мислення учнів творче, продуктивне. Вищий рівень евристичної бесіди — дискусія. Навчальна дискусія, яка є одним із найдинамічніших словесних методів навчання, має велике розвиваюче і виховне значення. У процесі дискусії учні вчаться сперечатися, доводити, аргументувати, обстоювати свою думку, адекватно оцінювати себе, поважати думки інших. Бесіду, що будується на питаннях, які потребують чітких, однозначних відповідей, називають катехізичною (грец. katechesis — настанова, повчання). Вона має в основному догматичний характер. Вдаються до неї за потреби викладача пересвідчитися в точності засвоєння правил, законів, формулювань, алгоритмів дій.
Залежно від дидактичної мети розрізняють три типи бесід: відтворюючу, систематизуючу, евристичну. Відтворююча (контрольно-перевірююча) бесіда призначена для закріплення в пам'яті учнів вивченого матеріалу і перевірки ступеня його засвоєння. Мета систематизуючої бесіди — узагальнення і систематизація знань. Проводять на завершальних етапах вивчення теми чи розділу, на уроках узагальнення і систематизації знань. Логіка їх побудови заснована на ретроспективному аналізі (ретроспекція — установлення зв'язків між новими результатами і раніше зробленими висновками). Мета евристичної бесіди — розвиток творчого мислення учнів. Для досягнення дидактичної мети викладачеві необхідно завдяки актуалізації опорних знань учнів створити відповідну базу для неї. Не можна розраховувати на пізнавальну і розвиваючу ефективність, якщо викладач отримуватиме лише однозначні відповіді. А така форма евристичної бесіди, як дискусія, взагалі не можлива, якщо викладач ставить перед учнями нескладні питання, що вимагають однозначної відповіді. Під час її слід використовувати не тільки контролюючі й актуалізуючі, але й стимулюючі та діагностичні запитання. Вони повинні бути короткими й точними, стимулювати думку учня. Їх слід ставити в логічній послідовності.
Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо.
Головне його завдання — розкриття причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей розвитку природи, суспільства, людського мислення. Оскільки матеріал можна пояснювати різними логічними шляхами або способами міркування, пояснення може бути індуктивним, дедуктивним, традуктивним.
Індукція — спосіб міркування, при якому висновок отримують на основі аналізу окремих фактів. Індуктивне пояснення забезпечує можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень. Дедукція — спосіб міркування, за якого частковий висновок робиться лише логічним шляхом від загальних положень.
У навчанні дедуктивні методи зводяться до вивчення спершу загальних положень (законів, правил, формул та ін.), а потім — часткових випадків або виявів загального положення. Такий підхід поширюється на вивчення багатьох граматичних правил, властивостей речовин і математичних співвідношень. Індуктивні та дедуктивні методи використовують не тільки як засоби пояснення в межах одного уроку, вони можуть бути логічною формою пояснення тем і цілих розділів, що охоплюють декілька уроків. Оскільки дедуктивні методи сприяють розвитку аналітичних особливостей мислення, а індуктивні — синтетичних, слід однаковою мірою використовувати обидва.
Традукція — вид умовиводу, в якому посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності (висновок від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального). Різновидом традуктивного умовиводу є аналогія.
Розрізняють кілька типів пояснень: причинні, які виявляють причини певного явища, події, факту (наприклад, пояснення передумов різних історичних подій, причин виникнення фізичних, хімічних та інших явищ тощо); генетичні, що розкривають передісторію явищ; закономірні, які розшифровують зміст закономірних зв'язків, конкретних виявів закону; структурні — розкривають будову об'єкта, взаємодію його елементів (наприклад, пояснення будови машин, приладів, механізмів); функціональні — допомагають усвідомити специфіку функціонування об'єкта (наприклад, пояснення дії приладу, машини).
Щоб пояснення було результативним, потрібно створити базу пояснення, тобто — актуалізувати (оживити, відтворити в пам'яті) раніше засвоєні знання, на основі яких будуватиметься логіка пояснення. Актуалізація опорних знань є обов'язковим елементом уроку, її здійснюють безпосередньо перед поясненням нового матеріалу як пасивним шляхом (викладач сам нагадує учням опорні знання), так і активним (учні одержують завдання, у процесі виконання яких згадують раніше вивчене).
Важливою умовою творчої діяльності є здатність людини до навмисної (довільної) актуалізації. Сутність її в тому, що людина, яка намагається подолати певні труднощі, ставить собі запитання: «Що мені необхідно знати (уміти) для того, щоб ...?». Такий підхід до вирішення проблеми доцільно виховувати в учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.
Процес пояснення буде ефективнішим, якщо викладач забезпечить надійний та оперативний зворотний зв'язок, отримуючи інформацію від учнів про ступінь розуміння, глибину проникнення в сутність пояснюваного явища. Він забезпечує уважне спостереження викладача за пізнавальною діяльністю учнів, їх поведінкою, зосередженістю, а також ставить запитання, які дозволяють оцінити ефективність свого пояснення.
Полегшують розуміння пояснюваного матеріалу тлумачення рідко вживаних слів, уточнення термінів (понять), використання аналогії та образного зіставлення, переформулювання (перефразування) основних питань, використання повторення при роз'ясненні найбільш складних моментів.
Розповідь — образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні явища і події.
Характеризується відсутністю взаємних питань між викладачем та учнями, незначною тривалістю (10—12 хв.), доступною формою викладу. Викладач може використовувати цитати, резюмування, наочні засоби, яскраві образні приклади, зіставлення.
Розрізняють три типи розповіді: розповідь-вcmyп (використовують перед вивченням нової теми для стимулювання та актуалізації опорних знань), розповідь-викладання (пояснення), розповідь-завершення (проводять після пояснення або вивчення теми з метою узагальнення вивченого, підбиття підсумків).
За особливостями проникнення в явища дійсності розповіді бувають: художні, наукові, науково-популярні, описові. Художня розповідь — образний переказ фактів, вчинків дійових осіб тощо. Науково-популярна розповідь — виклад наукового або взагалі складного питання в загальнодоступній формі. Описова розповідь — послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (її історичних пам'яток, внутрішніх переживань героя тощо). Головне завдання полягає в ознайомленні учнів з предметами та явищами. Це потребує від них значного запасу знань, розвиненої уяви, що робить описову розповідь нелегкою для сприймання.
Лекція — інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.
Найпоширеніша вона в системі вузівської освіти. Відрізняється строгістю викладу. Читання лекцій передбачає ретельну підготовку викладача: визначення мети, складання чіткого плану, добір теоретичного й наочного матеріалу, логічний і послідовний виклад інформації. У школі найчастіше її використовують для узагальнення і систематизації знань після вивчення однієї або декількох взаємопов'язаних тем. За призначенням лекції поділяють на: вступні (дають загальне уявлення про завдання, зміст дисципліни, розкривають структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, сприяють розвитку в учнів інтересу до предмета з метою його творчого засвоєння); тематичні (присвячують розкриттю конкретних тем навчальної програми); оглядові (головне завдання полягає у сприянні належного взаємозв'язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками учнів. Читають перед іспитами (установча), виконанням практичних, творчих, самостійних робіт); заключні (підбивають підсумки вивченого матеріалу через виділення вузлових питань, зосередження уваги на практичному значенні здобутих знань; стимулюють інтерес учнів до вивчення дисципліни).
Лекція за своєю суттю завжди діалогічна, вимагає від учителя врахування інтересів, настроїв, інформованості учнів. Науковий і фактичний матеріал її повинен відображати вузлові питання дисципліни. Готуючись до лекції, необхідно передбачити можливі запитання учнів.
Структура лекції є наслідком творчості вчителя. Проте доцільно передбачити: вступ (чіткий, короткий, виразний виклад вихідних позицій, можливе використання яскравих фактів, суперечливих ситуацій); виклад основного змісту (послідовне, адаптоване до рівня сприйняття викладення матеріалу); висновок (коротке узагальнення або яскрава цитата, що підбиває підсумок).
Метод лекції передбачає ознайомлення учнів з її планом, що допомагає стежити за послідовністю викладу матеріалу. Важливо навчити учнів конспектувати зміст лекції, виділяючи в ній головне. Це розвиває пам'ять, сприйняття, волю, вміння слухати, увагу, культуру мови.
Важливим є вміння володіти увагою учнів під час лекції. Для цього вчитель повинен уміти «панувати» над матеріалом. Цьому сприяє мова вчителя, інтерес звернення до учнів із запитаннями («А як би ви діяли...?», «Уявіть собі...» тощо), приклади-ілюстрації теоретичних положень, проблемний виклад, коментар (інтонація, пауза, риторичні запитання тощо).
Вчитель має бути уважним до всього, що відбувається в класі під час лекції, виявляючи вимогливість і такт. Важливою психолого-педагогічною умовою ефективності лекції є міра пізнання лектором самого себе: використовувати свої можливості, власні творчі пошуки, а не прагнути лише до копіювання навіть і кращих зразків.
Інструктаж — короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.
Поділяється на вступний, поточний і заключний. Вступний інструктаж проводять перед початком самостійної роботи учнів, щоб довести до них мету й способи виконання завдання. Поточний інструктаж проводять; у процесі самостійної роботи. Розрахований він на допомогу окремим учням. Якщо помилки є типовими, вчитель перериває роботу і дає додаткові роз'яснення всім учням. Під час заключного інструктажу підбивають підсумки, демонструють кращі роботи учнів, оцінюють їх, визначають подальші перспективи.