Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
349
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
9.58 Mб
Скачать

4.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.

На підприємствах під час експлуатації обладнання та виконання технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних зонах. Небезпечним виробничим чинником називають такий виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого погіршення здоров’я.

Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого устаткування та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення.

Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, елект­ричні, променеві, комбіновані.

Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани тощо) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого устаткування та оброблюваними предметами, інструментом, переміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено устаткуванням, зіпсовані переносні драбини).

Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно прямим доторканням до поверхні виробничого устаткування, впливом полум’я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Обмороження є наслідком дії низьких температур повітря, устаткування чи предметів.

Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами та ін. Їх працівник може отримати при транспортуванні та переливі кислот, лугів, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури.

Електричні травми пов’язані з проникненням струму через організм людини. Причини електричних травм на виробництві різноманітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи предметів під напругою.

Променеві травми пов’язані з впливом випромінювання.

Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом та ін.).

Відповідно до «Схеми розподілу виробничих травм за ступенем серйозності ушкоджень» і «Схеми розподілу гострих проф- отруєнь за ступенем їх серйозності» травми поділяються на легкі, тяжкі й смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більш працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.

Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внас­лідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 16622. До професійних захворювань належать захворювання, викликані дією: хімічних факторів — гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, анемія тощо; іонізуючих випромінювань — гостра променева хвороба, гострі променеві ураження; фізичних перевантажень та перенапруження органів і систем — радикуліт, міофасцит і ін.; промислових аерозолів — пневмокопіози, силікоз, хронічний бронхіт тощо.

Професійне захворювання вважається виявленим з того момен­ту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв’язку захворювання з умовами праці про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстренне повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання) для розслідування причин розвитку захворювання і запобігання виникненню його в інших працівників.

5.1. Момент сили, момент імпульсу, момент інерції. Основне рівняння динаміки обертового руху тіла навколо осі.

Нехай матеріальна точка рухається обертово під дією сил, рівнодійна яких = Положення точки відносно початку відліку визначається радіус – вектором

Тоді під моментом сили розуміють:

Момент імпульсу відносно точки, що є початком відліку, наз. величина N=Р. = . Зміна моменту імпульсу з часом =М – р-ня моментів. Система матеріальних точок – це сукупність скінченного числа матеріальних точок, положення, яких може змінюватись з часом. На систему матеріальних точок можуть діяти зовнішні і внутрішні сили. Вважається, що дія внутрішніх сил підпорядковується 3-ому закону Ньютона і їх сума =0.

Можна визначити суму моментів імпульсів для всіх точок

М=∑ Мі= ∑ Р=∑ Рі= ∑

Момент сили та імпульсу є векторами відносно точки, але є скалярами відносно осі обертання.

Нехай задано систему матеріальних точок, що проходить через центр. ω=соnst для всіх точок.

Nі=Р= ωіі2. Ведемо момент інерції І=іі2

=М. Якщо віддаль між точками не змінюється, то І буде постійним: =М, тут

І= - основне р-ня динаміки обертового руху навколо осі.

5.2. Рівняння Максвела, їх фізичний зміст. Значення теорії Максвела.

Теорія Максвела була розроблена способом послідовного теоретичного і математичного узагальнення основних експериментальних законів електричних і магнітних явищ: закону Кулона, узагальненого на основі теореми Остроградського – Гауса; закону повного струму та закону електромагнітної індукції. Максвел розвинув ідеї Фарадея, за якими електромагнітні явища є проявом фізичних процесів у проміжному середовищі, що заповнює простір між зарядженими тілами або струмами. За Максвелом електромагнітна взаємодія передається від точки до точки простору електромагнітним полем із скінченною швидкістю, яка у вакуумі = швидкості світла (с= 3 108 м/с). У теорії Максвела розкривається електромагнітна природа світла і, отже, електричні, магнітні і світлові явища розглядаються в єдності і зведені до однакової природи.

В інтегральній формі система рівнянь Максвела:

В диференціальній формі:

, ,

Перше рівняння Максвела є узагальненням закону Біо-Савара-Лапласа і є більш загальною формою закону повного струму, що відображає той експериментальний факт, що джерелами вихрового магнітного поля можуть бути струми провідності і струми зміщення.

Друге рівняння є математичним записом експериментального закону електромагнітної індукції Фарадея. Узагальнений фізичний зміст його полягає в тому, що всяка зміна в часі магнітного поля призводить до збудження вихрового електричного поля.

Третє рівняння відображає експериментальний факт відсутності в природі магнітних зарядів, тобто відсутність джерел магнітного поля подібних до джерел електричного поля (зарядів).

Четверте рівняння є узагальненням на основі теореми Остроградського-Гауса, закону Кулона і фізично вказує на існування в природі джерел електричного поля…

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]