- •1. Предмет, значення курсу “Історія середніх віків”.
- •2. Специфічні риси феодальної власності на землю.
- •3. Роль дрібного селянського господарства при феодалізмі.
- •4. Основні форми феодальної ренти
- •5. Феодальна ієрархія, держава і право в феодальному суспільстві.
- •6. Церква, її організація в Західній Європі у середні віки.
- •7. Основні риси феодального суспільства. Основні періоди феодалізму в Західній Європі.
- •8.Джерела з історії середніх віків (V – х ст.).
- •7.Криза Римської імперії у іv – V ст. Та її наслідки.
- •8.Роль “варварів” – кельтів, германців, слов,ян у ранньому середньовіччі.
- •9.Суспільний лад стародавніх германців у іі ст. До н.Е. За даними Цезаря, Таціта.
- •10.Франкська держава Меровінгів.
- •11.Утворення імперії Карла Великого, її внутрішнє і зовнішнє становище.
- •12. Візантія у іv – хі ст. Особливості процесів феодалізації.
- •15. Утворення імперії Оттона.
- •16. Велика феодальна вотчина у Французькій державі vііі – іх ст.
- •17. Англосаксонські королівства у Британії і особливості процесу феодалізації.
- •18. Візантійська община за даними “Землеробського закону”.
- •20. Виникнення і розвиток західноєвропейських міст.
- •21. Боротьба міст за незалежність (на прикладах Італії, Франції, Німеччини).
- •24.Франція в хі – хv ст.
- •25. Англія в хі – хv ст.
- •26. Столітня війна. Жанна д’Арк
- •27. Зміст та наслідки процесу політичного об,єднання Франції в хv.
- •28. Норманське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •29. Особливості соціально-політичного розвитку Англії в хv ст
- •30. Феодальна анархія в Англії. Війна Червоної та білої троянд.
- •39. Араби в Іспанії. Реконкіста та її вплив на соціально-політичний розвиток країн Піренейського півострова.
- •40. Міжнародні відносини в Західній Європі у хі – хv ст.
- •41. Четвертий хрестовий похід та його наслідки.
- •42. Основні риси аграрно-ремісничої цивілізації
- •44. Візантія за Юстініана.
- •45. Повстання чомпі.
- •48. Угорщина хі – хv ст. Турецькі завоювання на Балканах.
- •53. Середньовічна культура та ідеологія в країнах Західної Європи.
- •54. Роль слов,ян в історії Західної Європи та Візантії.
- •55. Жакерія
- •56. Повстання Уота Тайлера
- •57. Релігія германських племен
- •58. “Салічної правди” про майнове розшарування у франків
- •59. Порівняйте “Салічну правду” і “Землеробський закон”, що спільного і відмінного у ролі общин у цих суспільствах.
- •60. Проаналізуйте як вільні франки попадали у феодальну залежність.
- •61. Які висновки можна зробити на основі статутів цехів.
- •63Аналізуючи “Землеробський закон” дайте характеристику ведення господарства у Візантії.
- •64 Які висновки можна зробити на основі документу “Капитулярий о поместьях”
- •66. На основі документів “Записки о Гальской войне” Гай Юлій Цезаря і “Гармати” Корнелія Тацита покажіть, які зміни відбулися у житті германців
- •67 Дайте оцінку документу “Великая хартия вольностей”, що була прийнята в Англії у хііі
- •68 Які аргументи англійського уряду по прийняттю ряду законів хvі ст. Які наслідки цих законів для селян і міської бідноти
- •69Проаналізуйте джерела з історії Жакерії. Визначіть політичні симпатії авторів
- •70 На основі документів проаналізуйте розвиток феодальних відносин у Англії в хі – хv ст
66. На основі документів “Записки о Гальской войне” Гай Юлій Цезаря і “Гармати” Корнелія Тацита покажіть, які зміни відбулися у житті германців
Дані, які містяться у Юлія Цезаря в Записках про галльську війнуСвідчать про те, що германці в середині 1 ст. до н.е. жили родовим ладом. Рівень суспільного розвитку різних німецьких племен був неоднаковим. Деякі з них вже в цей час жили осілим життям, зокрема в Північній Німеччині і Ютландії. Головне місце в їх господарстві займало землеробство. Земля оброблялася більшою частиною сохою, ще до початку нової ери у германців увійшов у вжиток легкий колісний плуг. Інші германські племена в 1 в. до н.е. ще не осіли наприклад ті германці, з якими воював Цезар. У них, важливе значення мало скотарство; У герман-ців в цей час переважала перелогова система землеробства У деяких місцевостях Німеччини з руди видобувалося залізо, хоч і в незначній кількості; були також мідні і срібні копальні, соляні копальні. Германці селилися селами, в яких звичайно жили родові общини. Основний господарську осередком у германців була громада За часів Цезаря у германців була поширена кровнородственна громада, для якої характерні колективне виробництво і колективна власність на всю землю. Члени громади спільно обробляли землю, яка піддавалася переділу між Поділ на класи був відсутній, держави не було. Вищим органом влади було народне зібрання, в якому могли брати участь всі дорослі чоловіки, що мали право носити зброю.Родові старші виконували головним чином судові функції. Під час війни обирався воєнний вождь.За Тацитом За півтора століття, що минули з часу Цезаря, суспільний устрій германців зазнало значних зміни як: германці остаточно перейшли до осілості, підвищився і рівень землеробства. У I - II ст. н. е.. поширився плуг із залізним лемешем. Крім виплавки металів і ковальської справи, германцями тепер відомі були ткацтво - виготовлення лляного полотна і вовняних тканин, гончарна справа та ін З розвитком виробництва виникає обмін між окремими племенами. У соціальних відносинах у порівнянні з тим, що описав Цезар, теж відбулися серйозні зміни. Кровноспоріднену громаду змінила ;землеробська громада Власність на землю, включаючи й орні поля, залишалася загальною, але процес виробництва вже не був колективним. Користування орної землею і обробка її перейшли до окремих домогосподарств, великих сімей ,що складалися із трьох або більшого числа поколінь,. збереглася ще перелогова система землеробства. .) Зароджувалась вже соціальна диференціація. У германців були раби, положення яких Тацит описує досить докладно. Головним джерелом рабства була війна. Раби були безправні. Соціальне розшарування намітилося і серед вільних германців.
Із загальної маси вільних общинників виділилася родова знать
Германці при Тациті жили ще переддержавного ладом.
Вища влада залишалася і тепер за народними зборами, У деяких німецьких племен в епоху Тацита складався новий орган влади, значення якого поступово зростала, - королівська влада
67 Дайте оцінку документу “Великая хартия вольностей”, що була прийнята в Англії у хііі
1215 р. (Магна Карта) — перша «неписана» конституція Англії. Велика хартія вольностей традиційно вважається першим правовим документом, в якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і панування закону в житті суспільства. Хартія вміщувала 63 статті, що регулювали питання права власності, свободи та особистої недоторканності англійських баронів (інших осіб, які володіли землею) та охороняла їх від абсолютної королівської влади й обмежувала владу короля і чиновників над людиною. Наприклад, ст. 39 Хартії проголошувала, що жодна вільна людина не буде заарештована чи ув'язнена, чи позбавлена володіння, чи якимось іншим шляхом знедолена без наявності на те законного вироку згідно із законами країни. Статтями 41 і 42 Хартії закріплені права кожного вільно пересуватися в межах країни та виїжджати за межі королівства. Саме Хартія започаткувала нормативне закріплення обмеження свавілля абсолютизму і мала значення не лише для Англії, а й для світової юридичної думки.Повний текст Великої Хартії нараховує 63 статті, які розміщені без певної системи. Усі статті умовно поділяють на три групи:Статті, що стосуються матеріальних інтересів різних соціальних груп населення (ст. 1, 2, 9, 13, 15, 18).Статті, що реформують державний механізм англійської держави (ст. 12, 14, 61).Статті, що встановлюють принципи діяльності судово-адміністративного апарату (ст. 17, 20, 21, 39, 40).З 63 статей Хартії, що регулювали відносини англійського монарха з його підданими, 30 виражали інтереси баронів, 7 — рицарства і фрігольдерської верхівки, 3 — городян. На момент прийняття Хартія відповідала, насамперед, інтересам баронів. Іоанн клявся, що, коли порушить підписану ним Хартію, відмовиться додержувати вольності баронів, то вони разом з «общиною всієї землі» можуть примусити його «всіма способами» виконувати прийняті зобов'язання..Для контролю за додержанням Хартії король утворив раду з 25 баронів. Пізніше з неї утворився парламент Англії.