- •1. Предмет, значення курсу “Історія середніх віків”.
- •2. Специфічні риси феодальної власності на землю.
- •3. Роль дрібного селянського господарства при феодалізмі.
- •4. Основні форми феодальної ренти
- •5. Феодальна ієрархія, держава і право в феодальному суспільстві.
- •6. Церква, її організація в Західній Європі у середні віки.
- •7. Основні риси феодального суспільства. Основні періоди феодалізму в Західній Європі.
- •8.Джерела з історії середніх віків (V – х ст.).
- •7.Криза Римської імперії у іv – V ст. Та її наслідки.
- •8.Роль “варварів” – кельтів, германців, слов,ян у ранньому середньовіччі.
- •9.Суспільний лад стародавніх германців у іі ст. До н.Е. За даними Цезаря, Таціта.
- •10.Франкська держава Меровінгів.
- •11.Утворення імперії Карла Великого, її внутрішнє і зовнішнє становище.
- •12. Візантія у іv – хі ст. Особливості процесів феодалізації.
- •15. Утворення імперії Оттона.
- •16. Велика феодальна вотчина у Французькій державі vііі – іх ст.
- •17. Англосаксонські королівства у Британії і особливості процесу феодалізації.
- •18. Візантійська община за даними “Землеробського закону”.
- •20. Виникнення і розвиток західноєвропейських міст.
- •21. Боротьба міст за незалежність (на прикладах Італії, Франції, Німеччини).
- •24.Франція в хі – хv ст.
- •25. Англія в хі – хv ст.
- •26. Столітня війна. Жанна д’Арк
- •27. Зміст та наслідки процесу політичного об,єднання Франції в хv.
- •28. Норманське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.
- •29. Особливості соціально-політичного розвитку Англії в хv ст
- •30. Феодальна анархія в Англії. Війна Червоної та білої троянд.
- •39. Араби в Іспанії. Реконкіста та її вплив на соціально-політичний розвиток країн Піренейського півострова.
- •40. Міжнародні відносини в Західній Європі у хі – хv ст.
- •41. Четвертий хрестовий похід та його наслідки.
- •42. Основні риси аграрно-ремісничої цивілізації
- •44. Візантія за Юстініана.
- •45. Повстання чомпі.
- •48. Угорщина хі – хv ст. Турецькі завоювання на Балканах.
- •53. Середньовічна культура та ідеологія в країнах Західної Європи.
- •54. Роль слов,ян в історії Західної Європи та Візантії.
- •55. Жакерія
- •56. Повстання Уота Тайлера
- •57. Релігія германських племен
- •58. “Салічної правди” про майнове розшарування у франків
- •59. Порівняйте “Салічну правду” і “Землеробський закон”, що спільного і відмінного у ролі общин у цих суспільствах.
- •60. Проаналізуйте як вільні франки попадали у феодальну залежність.
- •61. Які висновки можна зробити на основі статутів цехів.
- •63Аналізуючи “Землеробський закон” дайте характеристику ведення господарства у Візантії.
- •64 Які висновки можна зробити на основі документу “Капитулярий о поместьях”
- •66. На основі документів “Записки о Гальской войне” Гай Юлій Цезаря і “Гармати” Корнелія Тацита покажіть, які зміни відбулися у житті германців
- •67 Дайте оцінку документу “Великая хартия вольностей”, що була прийнята в Англії у хііі
- •68 Які аргументи англійського уряду по прийняттю ряду законів хvі ст. Які наслідки цих законів для селян і міської бідноти
- •69Проаналізуйте джерела з історії Жакерії. Визначіть політичні симпатії авторів
- •70 На основі документів проаналізуйте розвиток феодальних відносин у Англії в хі – хv ст
54. Роль слов,ян в історії Західної Європи та Візантії.
Середньовічна держава Русь займала визначне місце в історії Східної Європи. Вона об'єднала і піднесла престиж східних слов'ян до рівня великої цивілізованої держави християнського світу, стала міцною перепоною від поглинання східнослов'янських племен кочовими завойовниками і цим захистила Європу від їхньої навали. Вона сприяла розширенню міжнародних торговельних і культурних взаємозв'язків східних слов’ян з усіма східними народами, з народами Європи та Азії.Столиця Русі Київ стала привабливим центром не тільки для купцівЄвропи, але й для численних послів з Візантії й Німеччини, Франції й Угорщини, Англії, Норвегії та Швеції, Данії та Польщі, азіатських країн. Русь обумовила швидке економічне піднесення східного слов'янства, політичне та соціальне згуртування племен навколо Києва в єдиній державі з єдиною старослов'янською писемною мовою і високою культурою.В історії Східної Європи Київська Русь має таке ж велике історичне значення, як в історії Західної Європи імперія Карла Великого. Як держава Карла, франкська за суттю, поклала початок окремому державному існуванню німців, французів, італійців, так і Русь, створена полянами-русичами, що згодом прибрали назву українців, започаткувала утворення не лише нових народностей - білорусів, суздальців – московітів, новгородсько-ільменської людності, але й дала витоки для їхнього державного виокремлення і зміцнення. Полоцьке, Володимиро-Суздальське князівства і «господін великий Новгород» у XIII ст. формувалися як окремі держави окремих народів. I лише навала татар та загарбників-лицарів з Заходу загальмувала цей процес, знищивши паростки нових державних утворень. Лише Москві у XIV-XV ст. вдалося підійнятися з руїн і здійснити формування Великого князівства Московського, що аж до початку XVIII ст. називалося за іменем столиці - Москва, Московія, Московщина, Московське царство, Московська держава.
55. Жакерія
Всього чотирнадцять днів, з 28 травня по 10 червня 1358г., В Північно-Східній Франції вирувало полум'я Жакерии - грандіозного повстання селян. Зростання міст і панування грошової ренти призвели до посилення експлуатації селянства. Збільшувалися державні податки. Крім того, вони виконували будівельні і транспортні повинності на підвладній феодалові території. Залежні селяни несли ще "особисті повинності": "поголовний податок - шеваж;" шлюбний "побори (за шлюб з вільним людиною або залежним від іншого сеньйора) - формарьяж;" посмертна "мито зі спадщини селянина - менморт і, нарешті, самий ненависний побори - довільна Талья, тобто натуральні або грошові платежі на розсуд сеньйора. У 1348г. на Францію обрушилася епідемія чуми ("чорна смерть"), яка забрала тисячі жителів. Спад населення призвела до підвищення заробітної плати, що в свою чергу викликало видання законів, спрямованих проти її зростання. Дофін Карл, що проголосив себе регентом королівства, дійсно зробив деякі заходи для активізації опору населення країни англійцям, які, здавалося, були близькі до повної перемоги над Францією. У березні 1357г. він видав ордонанс, дозволивши мешканцям міст і сіл організовувати загони самооборони, щоб чинити збройний опір ворогам і численним бандам мародерів і розбійників, які наводнили країну. Створення збройних загонів посилило опір англійцям і в той же час об'єктивно сприяло назріваючу повстання селян. Взявши в руки зброю "на законом підставі", вони могли в будь-який момент повернути його проти своїх феодалів. У цій обстановці і почалася Жакерія. З надзвичайною швидкістю повстання охопило багато областей Північної Франції: Бовезі, Пікардію, Іль-де-Франс, Шампань. У лічені дні повстання охопило величезну територію. Повстали переважно селяни. До них приєдналися сільські ремісники, дрібні торговці, сільські священики. Загальне число повсталих у всіх областях, за відомостями сучасників досягало приблизно 100 тис. Найбільшого розмаху повстання прийняло в Бовезі. На чолі об'єднаних загонів селян став Гільйом Каль. Те ж саме відбулося в Сомолісе і Ам'єні. Багаті городяни були не проти використовувати селянські повстання для розгрому найближчих замків сеньйорів і для чинення тиску на дофіна карла. Гільйом Каль і його товариші були віддані болісній страті. На цьому повстання в Бовезі припинилося.