2. Наслідки фальсифікації

Оскільки фальсифікація товарів робиться з корисною метою і, як правило, направлена на одержання незаконних прибутків, то для різних суб’єктів ринкових відносин (працівників торгівлі, виробників товарів і споживачів) наслідки виготовлення, реалізації і використання фальсифікованих товарів мають різні наслідки.

Звичайно, споживач несе від фальсифікації найбільші При цьому ризики споживача можна розділити на такі групи:

1. Економічні наслідки – невиправдані витрати на придбання меншої кількісті товару (фальсифікація кількості товарів) або товарів непридатних для вживання (фальсифікація якості);

2. Нанесення шкоди здоровю – отруєння, загострення хвороб, які були і поява нових хвороб, генетичгі порушення;

3. Моральні збитки – стреси, втрата віри в людей, які обманюють, і державу, яка не може захистити від обману.

Значні втрати внаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, але і суспільство в цілому. При поширенні асортиментної фальсифікації та фальсифікації якості товарів, внаслідок чого на ринку з'являються в значній кількості небезпечні товари, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами), погіршується структура харчування за рахунок підвищення частки низькоякісних і малоцінних продуктів, відбувається моральна деградація як окремих людей, так і суспільства в цілому, знижується рівень довіри з боку інших держав і народів до суспільства, де квітне фальсифікація, а держава неспроможна захистити своїх гомадян. Все це в кінцевому рахунку супроводжується суттєвим погіршенням якості життя суспільства в цілому.

При фальсифікації товарів нераціонально використовуються природні, сировинні і трудові ресурси, тому що на виробництво неякісних продуктів затрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні матеріали і праця людей.

Значне поширення обману шляхом фальсифікації об'єкту купівлі-продажу є свідченням падіння моральних підвалин суспільства.

На відміну від індивідуального споживача і суспільства фальсифікатори-виробники і продавці мають незаконний прибуток за рахунок невиправдано високих цін на фальсифіковані товари заради якого і відбуваються ці протиправні дії.

Разом з тим і фальсифікатори піддаються значному ризику, тому що при виявленні фальсифікованого товару накладаються штрафи, видається розпорядження про перемаркірування товарів і зниження ціни з метою доведення до споживача справжнього найменування товару, якщо він придатний для харчових цілей.

Крім того, якщо виявлена фальсифікація і товар визнаний небезпечним при ідентифікації перед сертифікаційною перевіркою, при контролі якості, то контролюючим органом видається розпорядження про знищення всієї партії товару. Виникаючі при цьому витрати (транспортні витрати, витрати на знищення) і матеріальні збитки, обумовлені закупівельною вартістю товару і його доставки, можуть значно перевищити розмір незаконного прибутку. При цьому втрачається довіра споживачів не тільки до товару але і до фірми, винної у виробництві чи реалізації фальсифікованих товарів, що в кінцевому рахунку пов'язано не тільки зі значними матеріальними збитками для фірми, але і втратами своїх позицій в конкурентній боротьбі на ринку.

При певних обставинах фальсифікатори притягаються до кримінальної відповідальності.

В цих обставинах необхідно, щоб і споживачі, оволодівши найпростішими засобами виявлення фальсифікації при купівлі товарів, і висококваліфіковані фахівці-товарознавці, і працівники державних і відомчих контролюючих органів разом встали на захист нашого споживчого ринку. Крім того, необхідна постійна і кропітлива роз’яснювальна робота відносно тієї шкоди, яку завдають не тільки індивідуальній особі, а усьому генофонду націїї, майбутньому Української держави, відкриті кородони для фальсифікованої і шкідливої продукції, хай навіть і по кидовим цінам. Така робота обовязково дасть свої результати і наслідком її може стати те, що більшість споживачів відмовляться купувати навіть по низьким цінам фальсифіковані товари, як у випадкових продавців і на неорганізованих (стихійних) ринках, так і у фешенебельних „супермаркетах”.

Адже здоров’я – це те, що не можна купити ні за які гроші.