- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Розділ 1. Ідентифікація товарів
- •Сутність ідентифікації товарів
- •1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- •1.3. Види і засоби ідентифікації
- •З їхніми характеристиками
- •1.4. Способи і методи ідентифікації
- •Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- •Розділ 2. Фальсифікація товарів
- •2.1. Сутність і види фальсифікації
- •Наслідки фальсифікації
- •2.3. Заходи попередження фальсифікації
- •2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- •2.4.1. Зерноборошняні товари
- •Вміст доброякісного ядра у крупах
- •Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- •2.4.2. Кондитерські товари
- •Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- •Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- •Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- •Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- •Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- •Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- •Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- •Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- •Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- •Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- •Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- •Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- •Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- •Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- •Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- •Ідентифікаційні ознаки карамелі
- •Органолептичні показники якості карамелі
- •Фізико-хімічні показники якості карамелі
- •Ідентифікаційні ознаки цукерок
- •Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- •Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- •Ідентифікаційні ознаки печива
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- •Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- •Ідентифікаційні ознаки пастили
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- •Ідентифікаційні ознаки варення
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- •Ідентифікаційні ознаки джему
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- •Ідентифікаційні ознаки повидла
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- •2.4.3. Плоди та овочі
- •2.4.4. Смакові товари
- •Ідентифікаційні ознаки пива
- •Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- •Алкогольні напої
- •Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- •Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- •Класифікація виноградних вин
- •Ідентифікаційні ознаки чаю
- •Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- •Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- •Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- •2.4.5. Харчові жири
- •Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- •Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- •Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- •Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- •Ідентифікаційні ознаки маргарину
- •2.4.6. Молоко та молочні продукти
- •Ідентифікаційні ознаки молока
- •Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- •Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- •Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- •Коров’яче масло
- •Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- •Хімічний склад кров’ячого масла
- •Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- •Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- •Сичужні сири
- •Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- •Бальна оцінка сичужних сирів
- •2.4.7. Мясо і мясні товари
- •Ідентифікаційні ознаки м’яса
- •Субпродукти
- •Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- •Ковбасні вироби
- •Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- •М’ясні консерви
- •Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- •2.4.8. Риба та рибопродукти
- •Ідентифікаційні ознаки живої риби
- •Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- •Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- •Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- •Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- •Копчені рибні товари
- •Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- •Рибні консерви
- •Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- •Ікорні товари
- •Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- •Література
Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
-
Найменування риби
Довжина, см
велика
мілка
Густера
більше 19
19 і менше
Жерех
більше 40
40 і менше
Карась (крім прудового
більше 16
16 і менше
Лящ
більше 30
30 і менше
Плотва
більше 19
19 і менше
Синець
більше 19
19 і менше
Сазан (крім дунайського)
більше 33
33 і менше
Сом (крім канального)
Більше 53
53 і менше
Судак
Більше 34
34 і менше
Щука
Більше 30
30 і менше
Язь
Більше 27
27 і менше
Мороженою виробляють рибу майже із всіх їстивних промислових сімейств. Її можуть випускати нерозбираною, обезголовленою, потрошеною з гловою і без голови, зяброваною, у вигляді спинки (баличка).Заморожувати рибу можуть поштучно або блоками. Температура в тілі риби або в масі блока повинна бути не менше – 180С при штучному і не менше – 100С – при природному заморожуванні.
Асортиментна фальсифікація риби може відбуватися такими способами: підміна одного виду риби другим, реалізація слабкої або снулої риби під видом живої.
Разом з тим необхідно відмітити, що асортиментна фальсифікація живої риби і риби нерозібраної майже неможлива тому, що сімейства та види риб суттєво відрізняються один від одного і перплутати їх практично неможливо. Що ж стосується розібраної риби, а тим більше риби, що надходить в реалізацію в замороженому вигляді шматками, пластами, напівпластами, тушками, філе, скибочками, то тут можливості асортиментної фальсифікації практично безмежні і розпізнати таку фальсифікацію занадто важко.
Лососеві риби мають неоднакову харчову цінність і споживні властивості. Найбільш цінними вважаються атлантичні лососі, тому при реалізації атлантичні лососі замінюються далекосхідними (кетою, гобушою, чавичою). Розпізнати ці види риби можна тільки у нерозібраному вигляді по зовнішнім ознакам і розмірам, що доступно в більшій мірі фахівцям. Якщо ж у риби видалена голва, плавці а тушка розділена на шматки, то розпізнати види лососевих не зможуть навіть фахівці.
Фальсифікація якості відбувається вже при асортиментній фальсифікації. Адже риба, що має меншу вгодованість, гірші споживні та кулінарні властивості, якою підміняють високоякісні види риби, не відповідає тим вимогам щодо якості, які до неї пред’являються відповідними стандартами і споживачами. До того ж в цьому випадку ми маємо справу і з ціновою фальсифікацією тому, що менш цінна риба і коштує дешевше. Різновидом фальсифікації якості є штучне збільшеня води в тілі риби. Частіше за все такому виду фальсифікації піддається заморожена риба. Рибу, що направляють на заморожування перд цим занурюють і довгий час витримують у воді. В таких умовах маса її може збільшуватися на 10–25%, а потім її швидко заморожують.
На заморожування можуть направляти не тільки слабку або снулу рибу, а навіть і рибу з ослизлою поверхнею, що є першою ознакою її псування. В такій рибі після розморожування дуже швидко наступають гнильні процеси і вона стає не тільки непридатною для переробки, а навіть небезпечною для здоров’я людини.
До фальсифікації якості, наприклад, осетрових риб відноситься порушення схем їх розбирання. Так, відподно до вимог нормативної документації у розібраної риби повинні бути видалені приголовок і наріст, які реалізуються як харчові (ліквідні) відходи по значно нижчій ціні.
На вітчизняний ринок останнім часом надходять заморожені оселедці оброблені антибіотиками і консервантами без відповідної інформації про такі добавки. При посолі такої риби м’язові ткани розташовані вздовж хребта не дозрівають і зберігають червоно-кровавий колір. При чому такі оселедці навіть і після збереження не дозрівають, тобто не набувають характерного для солених оселедців смаку й запаху.
Солені рибні товари обєднують у декілька груп: риба солена, оселедці солені, оселедці пряні і мариновані, скумбрія і ставрида солені, лососі солені, лососеві далекосхідні солені.
Солені рибні товари поділяють на риби, що дозрівають при посолі, і риби, що при посолі не дозрівають.
Риби, що не дозрівають при посолі, мають невелику кількість жиру, перед вживанням їх вимочують і піддають термічній обробці. Це тріскові, карпові, щукові, окуневі та інш.
Риби, що дозрівать при посолі, мають підвищену кількість жиру, при дозріванні у них зникає запах сирої риби і вони можуть вживатися без додаткової термічної обробки. Це оселедцеві, осетрові, лососеві, камбалові та інш.