
- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Розділ 1. Ідентифікація товарів
- •Сутність ідентифікації товарів
- •1.2. Ідентифікація і оцінка відповідності товарів
- •1.3. Види і засоби ідентифікації
- •З їхніми характеристиками
- •1.4. Способи і методи ідентифікації
- •Порядковий реєстраційний номер Класифікаційна характеристика
- •Розділ 2. Фальсифікація товарів
- •2.1. Сутність і види фальсифікації
- •Наслідки фальсифікації
- •2.3. Заходи попередження фальсифікації
- •2.4. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів
- •2.4.1. Зерноборошняні товари
- •Вміст доброякісного ядра у крупах
- •Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- •2.4.2. Кондитерські товари
- •Ідентифікаційні ознаки крохмалю
- •Стандартні вимоги щодо якості картопляного крохмалю
- •Стандартні вимоги щодо якості кукурудзяного крохмалю
- •Ідентифікаційні ознаки цукру-піску
- •Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукру-піску
- •Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукру-піску
- •Ідентифікаційні ознаки цукру-рафінаду
- •Органолептичні показники якості цукру-рафінаду
- •Фізико-хімічні показники якості цукру-рафінаду
- •Ідентифікаційні ознаки натурального меду
- •Вимоги стандарту щодо якості натурального меду
- •Склад цукрів деяких ботанічних видів бджолиного меду
- •Способи фальсифікації меду та методи її розпізнавання
- •Ідентифікаційні ознаки основних видів шоколаду
- •Вимоги стандарту щодо якості шоколаду
- •Ідентифікаційні ознаки карамелі
- •Органолептичні показники якості карамелі
- •Фізико-хімічні показники якості карамелі
- •Ідентифікаційні ознаки цукерок
- •Вимоги стандарту щодо органолептичних показників якості цукерок
- •Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості цукерок
- •Ідентифікаційні ознаки печива
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
- •Ідентифікаційні ознаки мармеладу
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості мармеладу
- •Ідентифікаційні ознаки пастили
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості пастильних виробів
- •Ідентифікаційні ознаки варення
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості варення
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості варення
- •Ідентифікаційні ознаки джему
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості джемів
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості джему
- •Ідентифікаційні ознаки повидла
- •Вимоги щодо органолептичних показників якості повидла
- •Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості повидла
- •2.4.3. Плоди та овочі
- •2.4.4. Смакові товари
- •Ідентифікаційні ознаки пива
- •Вимоги стандартів щодо органолептичних показників пива
- •Алкогольні напої
- •Ідентифікаційні ознаки алкогольних напоїв
- •Класифікація лікеро-горільчаних виробів
- •Класифікація виноградних вин
- •Ідентифікаційні ознаки чаю
- •Вимоги стандарту щодо якості чорного байхового чаю
- •Вимоги стандарту щодо якості зеленого байхового чаю
- •Способи фальсифікації чаю та мотоди її виявлення
- •2.4.5. Харчові жири
- •Ідентифіквційні ознаки тваринних топлених жирів
- •Вимоги стандарту щодо якості тваринних топлених жирів
- •Ідентифікаційні ознаки рослинних олій
- •Вимого стандарту щодо якості соняшникової олії
- •Ідентифікаційні ознаки маргарину
- •2.4.6. Молоко та молочні продукти
- •Ідентифікаційні ознаки молока
- •Засоби та способи фальсифікації молока та методи її виявлення
- •Ідентифікаційні ознаки кисломолочних продуктів
- •Засоби та способи фальсифікації кисломолочних продуктів та методи її розпізнавання
- •Коров’яче масло
- •Ідентифікаційні ознаки коров’ячого масла
- •Хімічний склад кров’ячого масла
- •Вимоги щодо якості коров’ячогомасла
- •Засоби фальсифікації коров’ячого масла та методи її розпізнавання
- •Сичужні сири
- •Ідентифікаційні ознаки сичужних сирів
- •Бальна оцінка сичужних сирів
- •2.4.7. Мясо і мясні товари
- •Ідентифікаційні ознаки м’яса
- •Субпродукти
- •Ідентифікаційні ознаки субпродуктів
- •Ковбасні вироби
- •Ідентифікаційні ознаки ковбасних виробів
- •М’ясні консерви
- •Ідентифікаційні ознаки м’ясних консервів
- •2.4.8. Риба та рибопродукти
- •Ідентифікаційні ознаки живої риби
- •Вимоги щодо маси одного екзкмпляра живої ставкової риби
- •Вимоги відносно довжини живої риби з природних водоймищ
- •Ідентифікаційні ознаки солених рибних товарів
- •Характерні відмінності недозрілих, дозрілих і перезрілих солених оселедців
- •Копчені рибні товари
- •Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
- •Рибні консерви
- •Ідентифікаційні ознаки рибних консервів
- •Ікорні товари
- •Ідентифікаційні ознаки ікорних товарів
- •Література
Копчені рибні товари
Копчені рибні товари виробляють із їстивних промислових сімейств шляхом обробки тушок димом або коптильними препаратами.
При виробництві копчених рибних товарів використовують такі режими: холодне димове копчення, гаряче димове копчення, напівгаряче димове копчення, копчення риби з використанням коптильної рідини, комбіноване копченя риби.
Ідентифікаційні ознаки копчених товарів
При холодному димовому копченні рибу обробляють димом при температурі 400С. Перед копченням її трохи підсушують, щоб зменшити вміст води і запобігти накопиченню на поверхні продукту великої кількості речовин диму. Процес копчення триває від 6 год. до 2–3 діб. У процесі копчення риба втрачає багато води, її поверхня набуває золотистого кольору, м’ясо ущільнюється і набуває приємного смаку та запаху. Для такої обробки переважно використовують рибу з високим вмістом жиру (осетрові, оселедцеві, лососеві, камбалові). Залежно від якості рибу холодного копчення випускають першого і другого сорту.
При гарячому димовому копченні температура досягає 90–1200С. Рибу спочатку підсушують, потім пропарюють при температурі 110–1400С протягом 10–15хв, щоб одержати продукт готовий для безпосереднього споживання, а потім піддають обробці димом при температурі 90–1200С (від 30хв до 3год). Для виробництва риби гарячого копчення використовують як високодирну та і низькожирну рибу. Характерною особливістю цієї риби являється розварена мязова тканина, аромат копчення, золотистий колір поверхні, малий термін зберігання (48–72 год). Рибу гарячого копчення, як і рибу холодного копчення, залежно від якості поділяють на перший і другий сорти
Напівгаряче димове копчення проводять при температурі 70–900С протягом декількох годин.
Копчення риби з використанням коптильної рідини. Коптильна рідина – це конденсат продуктів неповного згоряння диму, який розводять у воді для того, що зменшити кількість нерозчинної смоли, яка має канцерогенні властивості. Підготовлений продукт занурюють на 15–20хв у конденсат, а потім підсущують у сушарці 12–15год. Смакові та ароматичні властивості такого продукту дещо поступаються рибі сухого димового копчення.
При комбінованому копченні підсушену рибу спочатку занурюють у коптильну рідину на 5–20сек, а потім підсушують. На поверхні такої риби утворюється зтонка плівка з характерним золотистим забарвленям.З метою надання продукту більш вираженого смаку й запаху його підкопчують сухим димовим способом 10–20год. Така риба має значно менше канцерогенних речовин.
Асортиментна фальсифікація копченої риби може відбуватися за рахунок заміни одного виду риби іншим, одного виду розбирання іншим.
Фальсифікація якості копчених рибних товарів може відбуватися за рахунок пересортування, використання некондиційної сировини, поршення технології виробництва.
Некондиційну сировину частіше використовують при виробництві риби холодного копчення, оскільки продукти згоряння деревини добре маскують небажані запах і смак такої сировини.
Розпізнати таку рибу можна за такими ознаками: з зябрових кришок виходить гнильний запах; поверхня риби не суха і чиста, а зволожена і видно сліди засохлого слизу; риба має занадто збиту луску.