ТЕМА 3. СТРУКТУРА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Структуру ринку фінансових послуг можна зобразити в наступному вигляді (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Загальна структура ринку фінансових послуг

3.1. Інституційна структура ринку фінансових послуг

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Принципи побудови банків:

·принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

·принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.

Виходячи з цих принципів, банки поділяються на такі:

·універсальні банки, які виконують широке коло операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки;

·спеціалізовані банки, які виконують тільки окремі операції на ринку чи функціонують у вузькому секторі ринку, обслуговуючи окремі галузі економіки.

Сучасна класифікація комерційних банків наведена у табл. 3.1.

Українська академія банківської справи НБУ

30

Таблиця 3.1

Класифікація комерційних банків

НЕБАНКІВСЬКІ КРЕДИТНІ ІНСТИТУТИ

У країнах із розвиненими ринковими відносинами небанківські фінансово-кредитні інститути представлені лізинговими, факторинговими компаніями, кредитними спілками, касами взаємної допомоги. Зростанню ролі спеціалізованих небанківських інститутів на ринку фінансових послуг сприяють, як правило, три причини: ріст доходів населення; активний розвиток ринку цінних паперів; надання цими установами спеціальних послуг, яких не можуть надавати банки.

Основні форми діяльності цих установ на ринку фінансових -по слуг зводяться до акумуляції заощаджень населення, надання кредитів через облігаційні позики корпораціям і державі, мобілізації капіталу через усі види акцій, надання іпотечних і споживчих кредитів, а також кредитної взаємодопомоги. До них належать:

·кредитні спілки – неприбуткові організації, засновані фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки;

Українська академія банківської справи НБУ

31

·форфейтингові компанії – юридичні особи, які здійснюють купівлю боргу, вираженого в оборотному документі, у кредитора на безобіговій основі;

·лізингові компанії – компанії, які надають лізингові послуги, що пе-

редбачають зобов’язання лізингодавця набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк (не менше одного року) за встановлену плату (лізингові платежі).

· ломбарди – фінансові установи, основним видом діяльності яких є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам -го тівкою або у безготівковій формі за рахунок власних або залучених коштів, крім депозитів, під заставу майна та майнових прав на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх ломбардних послуг;

·факторингові компанії – компанії, які здійснюють купівлю права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і приймання платежів.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Інвестиційні фінансові інститути, як правило, включають інститути спільного інвестування, пенсійні фонди, страхові компанії, фінансові компанії, позичково-ощадні асоціації тощо.

Страхові компанії – фінансові інститути, що здійснюють страхування, приймаючи на себе зобов’язання відшкодувати страхувальникові збитки при настанні страхового випадку. Акумулювавши великі фінансові кошти, страхові компанії здійснюють їх інвестування в різні сектори економіки поряд з наданням комплексу страхових послуг.

Інститути спільного інвестування– корпоративні інвестиційні фонди або пайові інвестиційні фонди, які проводять діяльність, пов’я- зану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів із метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Пенсійні фонди створюються приватними та державними корпораціями, фірмами та підприємствами для виплати пенсій і допомоги робітникам та службовцям. Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пенсійних фондів.

Фінансові компанії спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей економіки або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного й ін.), проведенні фінансових операцій.

Українська академія банківської справи НБУ

32