Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким, згідно з установчими документами, надане право підпису.

Банківська частина системи“клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом. Банківська частина системи “клієнт-банк” є невід’ємною складовою САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх обробки в САБ.

Під час здійснення розрахунків через систему“клієнт-банк” застосовуються розрахункові документи в електронному вигляді. Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи“клієнт-банк” на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимогдоручень, а також з використанням платіжних карток.

У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачено в договорі між банком та клієнтом.

Під час використання системи“клієнт-банк” зіставляються файли початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи “клієнт-банк”, готуються виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та порівнюється ця інформація з інформацією з клієнтської частини системи“клієнт-банк” наприкінці дня. Якщо під час звірки реєстру не виявлено розбіжностей, то він роздруковується, підписується відповідальним виконавцем банку, засвідчується відбитком штампа банку і підшивається в документи дня як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого терміну. Якщо під час звірки реєстру виявлено розбіжності, то банк це врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладених договорів.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає реєстр розрахункових документів в електронному вигляді, які відправлено в банк каналами зв’язку і прийнято банком до оплати. Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку після формування балансу операційного дня.

4.3. Операції з інструментами грошового ринку

Вексель – це боргове зобов’язання, що дає його власнику безумовне право вимагати при настанні терміну платежу від векселедавця простого і акцептанта переказного векселя сплати визначеної векселем суми. Тобто це зобов’язання, в основі якого лежать лише гроші.

Українська академія банківської справи НБУ

42

Векселі бувають прості (соло-вексель) і перевідні (тратта). У переказному векселедавець призначає платника за векселем і пропонує йому заплатити визначену суму за вимогою того, на кого він виписав вексель. У простому векселі векселедавець призначає платником самого себе і не пропонує, а зобов’язується заплатити.

Банки можуть здійснювати такі операції з векселями:

1)кредитні – операції, що супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів або під забезпечення векселями.

Кредитні операції поділяються на: а) активні:

·врахування векселів;

·надання кредитів під заставу векселів;

б) пасивні (рефінансування кредитних активних, гарантійних і розрахункових операцій):

·переврахування придбаних векселів;

·одержання кредитів під заставу векселів;

2)торговельні – операції з вкладення або залучення грошових коштів під векселі.

Торговельні операції поділяються на:

·активні: купівля векселів;

·пасивні (рефінансування кредитних і торговельних активних, гарантійних і розрахункових операцій): продаж придбаних векселів;

3)гарантійні – операції, що супроводжуються взяттям банку на себе зобов’язань платежу за векселями з умовою відкладення, тобто оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк.

Гарантійні операції поділяються на: а) авалювання векселів;

б) видачу гарантій на забезпечення оплати векселів;

4)розрахункові операції поділяються на:

а) операції з оформлення заборгованості векселями:

·акцептація переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку;

·видача банком простих векселів кредиторові банку;

·видача банком переказних векселів на боржника банку;

·видача банку простих векселів боржником банку;

Українська академія банківської справи НБУ

43

б) операції з розрахунків із використанням векселів:

·вексельний платіж банку кредитору;

·вексельний платіж боржника банку;

5)комісійні та довірчі:

а) інкасування векселів; б) оплата векселів, у яких банк виступає особливим платником;

в) зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників); г) купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

ОПЕРАЦІЇ З КАЗНАЧЕЙСЬКИМИ ВЕКСЕЛЯМИ

Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає Головне управління Державного казначейства. Казначейські векселі видаються на пред’явника. Термін платежу за казначейським векселем не повинен перевищувати одного року.

Казначейські векселі видаються в рахунок фінансування витрат Державного бюджету, за винятком видатків на оплату праці та інших грошових виплат населенню, за згодою відповідного одержувача коштів з Державного бюджету.

Казначейські векселі випускаються у вигляді простих векселів на бланках спеціального зразка, який затверджується Головним управлінням Державного казначейства.

Казначейські векселі можуть використовуватися їх держателями для:

·погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів. Розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними сумами;

·продажу юридичним особам;

·застави з метою забезпечення зобов’язань перед резидентами відповідно до законодавства про заставу;

·зарахування у сплату податків до Державного бюджету за бажан-

управлінням Державного казначейства шляхом:

·перерахування на рахунок пред’явників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум;

·зарахування казначейських векселів у сплату держателями казначейських векселів податків до Державного бюджету.

Українська академія банківської справи НБУ

44