·продаж своєї частки акцій іншим акціонерам або керівництву підприємства.

1.Seed (букв. – “компанія для посіву”) – проект або бізнес-ідея, яку необхідно профінансувати для проведення додаткових досліджень або створення пілотних зразків продукції перед виходом на ринок.

2.Start up (букв. – “тільки виникла компанія”) – недавно утворена компанія, що не має тривалої ринкової історії. Фінансування для таких компаній необхідне для проведення науково-дослідних робіт і початку продажів.

3.Early stage (початкова стадія) – компанії, що мають готову продукцію й перебувають на самій початковій стадії її комерційної реалі-

4.Expansion (розширення) – компанії, яким потрібні додаткові вкладення для фінансування своєї діяльності. Інвестиції можуть бути використані ними для розширення обсягів виробництва й збуту, проведення додаткових маркетингових вишукувань, збільшення

основних фондів або робочого капіталу.

Ставки доходу, на які розраховують венчурні капіталісти. Вен-

чурні капіталісти очікують одержання доходу, який у десять разів перевищує величину інвестованих у нову компанію(на стадії “Seed” чи “Start up”) в рамках 6-літнього горизонту коштів, що становить норму доходу в 47 % річних. Якщо інвестиції вкладають у компанію, яка вже працює (на стадії “Early stage” чи “Expansion”), розмір очікуваного доходу має перевищувати інвестиції у5 разів із часовим горизонтом в 4 роки, що становить норму доходу в 41 % річних.

6.6. Синдиковане кредитування

Синдикований кредит – це вид кредиту, що надається двома або більше кредиторами, що об’єдналися в синдикат (консорціум), одному позичальникові. Група банків-кредиторів (консорціум) об’єднує на строк свої тимчасово вільні фінансові ресурси з метою кредитування певного об’єкта або позичальника. Один або невелика група провідних банків-координаторів від імені всього синдикату(консорціуму) ведуть переговори з позичальником за умовами кредитної угоди, забезпечують мобілізацію необхідних сум. Координатори контролюють надання кредиту, його використання й погашення.

Головною його особливістю є наявність декількох кредиторів, так що сума кредиту й ризики розподіляються між банками-учасниками. Синдикуватися можуть торговельні кредити, проектне фінансування,

Українська академія банківської справи НБУ

81

ординарні кредити (на загальні корпоративні потреби), лізингові угоди, кредитні лінії, акредитиви тощо.

У банківському синдикаті завжди є провідний банк-організатор (Arranger), який бере на себе весь процес по залученню синдикованого кредиту або випуску цінних паперів. Завдання організатора, крім цього, включають підготовку інформаційного меморандуму позичальнику, пропозиції іншим банкам для участі в синдикації й переговори з ними, підготовку й узгодження договору. Організатор повинен бути одним із найбільших кредиторів, а це означає, що банк, упевнений у надійності позичальника, є додатковою гарантією для інших учасників синдикату. Після укладання кредитної угоди банк-організатор (або компанія з його групи), виступаючи в ролі агента угоди, акумулює кошти банків – членів синдикату – й передає їхньому позичальникові. Аналогічним чином він розподіляє процентні виплати й основну суму, що повертає.

На початку співробітництва між організатором і позичальником, відповідно до світової практики, підписується попередній договір– “Основні Умови” (Term Sheet). Цей документ містить найбільш важливі для обох сторін умови, на основі яких згодом буде укладений кредитний договір. Ідея попереднього договору полягає в тому, щоб дозволити сторонам визначити свої позиції з найважливіших умов, не відволікаючись на менш важливі питання, які будуть остаточно погоджені пізніше, під час обговорення кредитного договору.

Після підписання Term Sheet банк-організатор починає процес синдикування – створення групи кредиторів. Після визначення основних учасників синдикату починається активна робота над юридичним оформленням кредиту. У процесі організації угоди виникають два комплекси правовідносин: один – між кредиторами, і другий – між синдикатом і позичальником. Вони закріплюються у двох договорах. Основним є кредитний договір; учасники синдикату також укладають договір про участь, що визначає їхні взаємини.

З погляду будь-якого кредитора синдикація залишається звичайною кредитною операцією. Особливістю синдикованого кредитування для банку-організатора буде необхідність залучення банків-учасників й узгодження з ними другорядних умов договору. Особливістю для банку-учасника буде, по-перше, те, що він фактично приєднається до договору між позичальником й організатором(як говорилося вище, другорядні умови договору можуть обговорюватися, але найважливіші положення, закріплені в попередньому договорі, – Term Sheet – залишаються незмінними). По-друге, спілкування з позичальником буде відбуватися не прямо, а через агента угоди.

Українська академія банківської справи НБУ

82