Тема 4. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА ГРОШОВОМУ РИНКУ

4.1. Розміщення капіталу у фінансово-кредитних установах (депозитний ринок)

Депозит (вклад) – це кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений термін та під визначений відсоток і оформлюються відповідною угодою.

Депозити поділяються на такі:

·до запитання – це кошти, що перебувають на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах;

·на визначений термін(строкові) – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого терміну, який визначається при відкритті цих рахунків, і кошти, отримані від інших комерційних банків як депозит(вклад) на конкретний термін;

·іменні депозити;

·депозити на пред’явника.

Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом:

·відкриття строкового депозитного рахунку з укладенням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки);

·видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

Комерційні банки при наданні послуг для фізичних осіб можуть відкривати такі депозитні рахунки:

·поточні (розрахункові) рахунки фізичних осіб;

·строкові та цільові рахунки на визначений термін, тобто ощадні вклади;

·депозити до запитання;

·кошти в розрахунках (акредитиви, чеки та інші);

·депозити для розрахунків платіжними картками міжнародних систем;

·короткострокові та довгострокові депозити;

·рахунки за довірчими операціями фізичних осіб.

Поточні рахунки фізичних осіб (розрахункові рахунки громадян) відкриваються в установах банків громадянам для проведення розрахунків між собою та з юридичними особами. Для цих рахунків характерна висока рухливість вкладів, депозитний процент виплачується невеликий.

Українська академія банківської справи НБУ

40

Вкладники можуть зберігати свої заощадження на строкових вкладах. Дохід за цими вкладами завжди вищий, ніж за вкладами до запитання. Особливістю строкових вкладів є те, що кожний внесок, зроблений вкладником, вважається окремим строковим вкладом і записується на окремий особовий рахунок. Часткова видача за цим видом вкладу не проводиться. Вклад може видаватися лише повністю.

Нарахування відсотків проводять наприкінці операційного року або при виплаті вкладу. Наприкінці операційного року відсотки нараховують на всі вклади. Нараховані по закінченні року відсотки за терміновими вкладами записують у картці особового рахунку і приєднують до залишку вкладу.

Депозитний сертифікат – це письмове свідоцтво про депонування в банку певної, досить великої суми грошей, в якому вказуються термін його обов’язкового зворотного викупу банком і розмір виплаченої надбавки. Депозитні сертифікати видаються тільки юридичним особам. Вони можуть бути іменними або на пред’явника. Для фізичних осіб використовуються ощадні сертифікати, що видаються банками як на фіксований термін, так і до запитання.

Ощадні депозити – це вклади, що приносять відсоток і які можна терміново вилучати. Існують наступні їх типи: рахунки на ощадних книжках; рахунки з випискою стану ощадного вкладу(вкладник має справу з банком через пошту без застосування ощадних книжок); депозитні рахунки грошового ринку.

Різновидом ощадного вкладу є цільові вклади. Це можуть бути вклади, виплата за якими присвячена відпустці, дню народження, новорічні вклади тощо.

4.2. Система електронних платежів “клієнт-банк”

Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати про- грамно-технічний комплекс “клієнт банку – банк” (надалі система “клієнт-банк”).

Система “клієнт-банк” є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку(далі – САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи. Складається з клієнтської та банківської частин.

Клієнтська частина системи “клієнт-банк” забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунку клієнта в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів

Українська академія банківської справи НБУ

41