Ломбард зобов’язаний належним чином зберігати майно, отримане під заставу, і не має права користуватися цим майном. У випадку втрати або ушкодження з вини ломбарду майна ломбард відшкодовує збитки в розмірі оцінної вартості закладеного майна, зазначеної в заставному квитку або в договорі.

переднього вирішення питання про надання позички під заставу транспортних засобів експерт ломбарду(або експерт спеціалізованої

робить звіт по визначенню вартості предмета застави. Ломбард для визначення оцінної вартості транспортних засобів проводить їхню оцінку на основі технічного стану й ринкового попиту й складає акт в 3-х екземплярах.

Розмір позички, відсотки за користування позичкою визначаються за погодженням сторін відповідно до оцінної вартості транспортних засобів.

Для одержання позички в готівці під заставу транспортних засобів оформляється договір застави, який повинен бути нотаріально засвідчений на підставі відповідних документів.

Після закінчення дії договору позички заставник повертає ломбарду суму позички й сплачує відсотки за її користування.

6.5. Послуги з венчурного фінансування

Венчурне фінансування призначене для сприяння росту конкретного бізнесу шляхом надання певної суми коштів в обмін на частку в статутному капіталі або якийсь пакет акцій.

Основні ознаки венчурного фінансування:

·інвестиції надаються новим або вже існуючим фірмам із потенціалом швидкого розвитку;

·фінансуються нові компанії, в яких ще немає можливості одержати банківські кредити;

·інвестиції вимагають високої норми прибутковості, надаються на умовах окупності за період від 3 до 10 років;

Українська академія банківської справи НБУ

79

·підприємець звичайно відмовляється від частки у власності й управлінні компанією на користь інвестора;

·венчурні інвестори очікують щорічний дохід на інвестиції в розмірі

20-50 %.

Види бізнесу, в які вкладають інвестиції венчурні капіталісти:

·електроніка;

·комп’ютерне програмне забезпечення й послуги для його налагодження й установки;

·біотехнології;

·медицина;

·виробництво промислових товарів.

Форми венчурного фінансування:

1.Формальний сектор:

·приватні незалежні фонди;

·корпоративні філії;

·фінансовані інвестиційні корпорації для малого бізнесу, які фінансуються за рахунок держави.

2.Неформальний сектор:

·“бізнес-ангели”;

·корпорації, які офіційно не займаються венчурним бізнесом. Етапи венчурного фінансування:

1.Пошук і відбір компаній – проведення загального відбору компаній за критеріями спроможності до швидкого розвитку, отримання значних доходів та ризикованості вкладень.

2.Оцінка компанії або конкретного проекту– здійснюється на під-

ставі вивчення бізнес-плану, розгляду всіх аспектів діяльності компанії. Окрім цього, інвесторів цікавлять розміри і привабливість ринку, унікальність пропонованого інвестиційного проекту, майбутні конкурентні переваги.

3.Моніторинг діяльності компанії – здійснення опіки над діяльністю компанії, яка отримала інвестиції. Представник венчурного фонду входить до складу Ради директорів компанії як невиконавчий -ди ректор і бере участь у розробці стратегічних рішень. Звичайною є практика отримання фінансових звітів про роботу компанії. Окрім цього, венчурний капіталіст привносить до компанії свої ділові контакти й досвід в управлінні.

4.Вихід з бізнесу – заключна стадія процесу інвестування. Стратегії виходу:

·реалізація придбаних акцій на біржовому ринку;

·продаж інвестиції стратегічному інвесторові;

Українська академія банківської справи НБУ

80