- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
на
уступ
,
де РівУСТ - поправка у рівень на уступ, тис.;
dУСТ - поправка на уступ відносно основної гармати, м;
ХТИС - зміна дальності при зміні кута прицілювання на одну тисячну, м.
3 Розрахувати
коректуру за допомогою ПРК при
пристрілюванні за допомогою спряженого
спостереження, якщо отримані спостереження:
лівий П 25, правий П 40. Данні для підготовки
ПРК. ДК (лівого)
= 2400 м, ДК
(правого) = 2550 м,
=
8000 м, αл =1-40, αп = 3-90, γ = 2-50, ΔХтис = 20. Вогнева
позиція − з ліва від пунктів спостереження.
Розв’язання:
Приціл менше 9, доворот лівіше 0-05.
Білет № 50
1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
на
перевищення
,
де Рівh - поправка у рівень на перевищення, тис.;
ДТ - дальність цілі топографічна, м;
2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
Під зберіганням розуміється утримання справного озброєння та майна в місцях зберігання із застосуванням існуючої системи технічного обслуговування та контролю, а також встановлених експлуатаційною документацією та Рководством по эксплуатации ракетно-артиллерийского вооружения (Керівництво з ЭРАО), Ч. І засобів і методів захисту від дії навколишнього середовища.
Для озброєння та майна встановлюються короткочасне (до 1 року) та тривале (більше одного року) зберігання. Озброєння і майно, що поставлені на зберігання, залишаються закріпленими за підрозділом (відповідальною особою).
На зберігання ставиться справне озброєння, яке має встановлений запас ресурсу, а також укомплектоване ЗІП та експлуатаційною документацією.
Нове озброєння або те, що пройшло капітальний (середній) ремонт, при постановці на зберігання безпосередньо після вводу його в експлуатацію технічному обслуговуванню не підлягають, а тільки консервуються. Решта озброєння перед постановкою на тривале зберігання підлягає ТО-2 та повній консервації, при постановці на короткочасне зберігання – ТО-1 та частковій консервації (додаткові роботи щодо захисту від корозії непофарбованих поверхонь, а також щодо захисту їх від безпосередньої дії навколишнього середовища).
Консервація озброєння при постановці на тривале зберігання проводиться згідно вимог експлуатаційної документації, а якщо там не вказані метод і засоби консервації, то у відповідності з вимогами додатку 17 Керівництва з ЭРАО, Ч. І.
Технічне обслуговування № 1 та часткова консервація виконуються особовим складом підрозділу, за яким закріплено озброєння. Роботи по ТО-2 та повній консервації виконуються, як правило, спеціально підготовленими командами в пунктах технічного обслуговування або в артилерійській майстерні частини під керівництвом та безпосередній участі фахівців майстерні і представників служби РАО частини.
Постановка озброєння на зберігання здійснюється на основі наказу по частині (додаток 19 Керівництва по ЭРАО, Ч. І), в якому вказується:
найменування, кількість і номери озброєння;
вид зберігання;
термін постановки;
матеріальне забезпечення;
підрозділ та прізвища осіб, за якими озброєння закріплене;
прізвища посадових осіб, відповідальних за зберігання.
Озброєння ставиться на зберігання за технологічними картами, які розроблюються для кожної номенклатури озброєння на основі вимог експлуатаційної документації та інших керівних документів.
Постановка озброєння на зберігання оформляється актом (форма 10 Руководства по учету), один із примірників якого відправляється в службу РАО оперативного напрямку.
Після завершення робіт по консервації в розділі “свідчення про консервацію” командир підрозділу записує:
номер наказу по частині про постановку зразка озброєння на зберігання;
висновок про технічний стан зразка;
сумарне напрацювання зразка з початку його експлуатації до постановки на зберігання (кількість пострілів, пусків, кілометрів пробігу, циклів, годин роботи);
дати проведення технічного обслуговування та постановки на зберігання.
Озброєння, яке знаходиться у використанні, розміщується в парках.
Парком називається територія, яка обладнана для зберігання, обслуговування та ремонту озброєння, бронетанкової, автомобільної та іншої техніки.
Парки можуть бути постійні та польові. Постійні парки обладнуються при казарменому і табірному розташуванні частин. Вони комплектуються стаціонарним обладнанням відповідно з діючими нормами та табелями.
Польові парки організуються при тимчасовому розміщенні військ в польових умовах. Вони, як правило, не мають спеціальних приміщень та стаціонарного обладнання.
Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошується наказом по частині.
Парки цілодобово охороняються вартою.
Озброєння може бути встановлено на зберігання у опалюваних і неопалюваних сховищах, під навісами та на відкритих майданчиках. Вимоги до місць зберігання і паспорту місця зберігання викладені у додатках 15 і 22 Керівництва з ЭРАО, Ч. І відповідно.
Під місцями зберігання розуміють всі види сховищ, навіси і відкриті майданчики.
Обладнання місць зберігання повинно забезпечувати пожежну безпеку, роботу у нічний час, широке застосування засобів механізації.
Місця зберігання поділяються на:
опалювані сховища – споруди, обладнані системами опалення і вентиляції для підтримання температури і відносної вологості в заданих межах і забезпечують захист РАО від дії атмосферних опадів, вітру, пилу, піску, сонячної радіації та різких перепадів температури;
неопалювані сховища – споруди, обладнані для зберігання РАО і забезпечення його захисту від атмосферних опадів, сонячної радіації, пилу, піску, вітру, різких перепадів температури та вологості зовнішнього повітря;
навіси – споруди напівзакритого типу (дах на опорах, зі стінами або без них), що захищають РАО від прямої дії атмосферних опадів і частково від сонячної радіації;
відкриті майданчики – відкриті ділянки території, обладнані для зберігання озброєння, але не забезпечують захист його від дії зовнішнього середовища.
Місця зберігання повинні бути обладнані в протипожежному відношенні та громовідвідними пристроями, освітленням для роботи вночі, а також мати паспорт, заповнений відповідальною за зберігання особою.
Сховища за своєю конструкцією повинні забезпечувати:
збереженість озброєння;
умови зберігання, задані для даного виду озброєння;
зручність розміщення озброєння, нагляд за ним і підтримання його в справному стані;
швидкість прийому, видачі та евакуації озброєння;
застосування засобів механізації.
Ворота повинні відкриватись назовні, за конструкцією і габаритами забезпечувати можливість використання засобів механізації. Ворота повинні бути пронумеровані, мати відповідні таблички і зачинятися тільки зовні (рис. 4.1).

Рисунок 1 – Схема розміщення табличок на дверях сховищ
Зовні вздовж стін сховищ обладнуються асфальтові або бетонні вимощення для стоку води. Підлога повинна мати тверде, стійке до викришування покриття.
Шляхи під’їзду обладнуються з урахуванням забезпечення під’їзду тягачів з озброєнням.
В сховищах повинні бути:
дошка документації;
засоби пожежегасіння;
робочий стіл або тумбочка з письмовими належностями та табурет;
аварійне освітлення;
ручні електричні ліхтарі для робіт у нічний час;
спеціальне (в залежності від призначення сховища) обладнання;
дошка пожежного розрахунку;
інструкції і плакати з технічного обслуговування, таблиці (карти) змащування озброєння, що знаходиться на зберіганні.
На дошці документації розміщують:
паспорт місця зберігання;
опис внутрішнього обладнання та інвентарю, що знаходиться в сховищі;
інструкції по заходах пожежної безпеки;
інструкції особі, яка відповідає за сховище, про порядок провітрювання, утримання сховища та озброєння, яке у ньому зберігається, про порядок прийому та здачі сховища;
план розміщення, виїзду озброєння по тривозі (пожежі);
інструкція щодо користування охоронною та пожежною сигналізацією (періодичність її перевірки та профілактичних заходів).
До спеціального обладнання сховищ відносять:
козелки-підставки для розвантаження колісного ходу озброєння;
підкладки (лежні) під гусениці озброєння, змонтованого на гусеничному ходу;
пристрої для зняття зразків озброєння з козелків;
прилади для вимірювання температури та вологості повітря (в опалюваних сховищах і сховищах з кондиціонованим повітрям);
верстати для зручності проведення робіт з технічного обслуговування;
буксири для евакуації озброєння;
стелажі (шафи) для укладання оптичних приладів, приладів освітлення, ЗІП, чохлів і іншого майна;
переносні металеві драбини, візки, килимки та інше обладнання, необхідне для проведення технічного обслуговування;
шафа (піраміда) для інструменту та інвентарю для прибирання сховища (мітла, щітки, совки, пилососи і т.п.).
У сховищах повинна бути природна та примусова вентиляція, а опалення – центральне.
У опалюваних сховищах повинні підтримуватися:
температура від +5 до +40°С;
відносна вологість повітря не більше 70%.
Допускається короткочасне підвищення відносної вологості повітря до 80% (сумарно не більше одного місяця на рік).
Добовий перепад температур не повинен перевищувати 5°С.
Дерев’яні конструкції сховища повинні бути покриті матеріалом, що забезпечує вогнезахист, або пофарбовані вогнестійкою фарбою.
Типова схема розташування сховищ у парку наведена на рис. 4.2.

Рисунок 2 – Схема розташування сховищ:
1 – контрольно-технічний пункт; 2 – майданчик перевірки технічного стану техніки;
3 – будівля для розміщення технічних служб; 4 – комори для зберігання майна підрозділів;
5 – водомаслогрійка; 6 – майданчик для стоянки машин, що запізнилися з рейсу; 7 – пункт заправлення; 8 – пункт чищення й миття машин; 9 – ПТОР; 10 – майданчик (пункт) ЩТО;
11 – місця зберігання (стоянки) озброєння, бойової та іншої техніки; 12 – опалювані сховища; 13 – неопалювані сховища; 14 – склади автомобільного та іншого майна;
15 – склад РАО; 16 – склад ПММ.
Правила зберігання артилерійського озброєння, приладів оптичної розвідки в підрозділах.
Згідно наказу МОУ “Про затвердження Переліку озброєння, військової техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів з розподілом по групах утримання на зберіганні у ЗСУ” артилерійське озброєння може зберігатися в опалювальних та неопалювальних сховищах, під навісами та на відкритих майданчиках (табл.4.1).
Таблиця 4.1
