Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_IUK.docx
Скачиваний:
307
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
191.56 Кб
Скачать

16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).

Родинна освіта. Найбільш масова. Опиралась на давні патріархальні традиції родинного виховання. Передбачала вироблення в молоді практичних навичок праці в сільському господарстві та ремеслах.

Осередки освіта при православних церквах і монастирях. Внаслідок збільшення кількості церков зростала потреба в освічених людях, адже три кожному храмі мали бути священик і дяк. Ймовірно потрібні знання духовні особи передавали своїм наступникам індивідуально при церквах, монастирях та єпископських кафедрах.

Осередки освіта при дворах князів. При княжих дворах готували молодих дружинників («отроків»).

Приватна освіта. Практикувалася у середовищі шляхтичів, заможних міщан, духовенства, які запрошували до своїх маєтків учителів для початкового і для більш поглибленого навчання дітей.

Порівняно з попереднім періодом Київської Русі знання про природу і суспільство І тепер дещо багатші й самостійніші З ’являються твори, які відкачаються новизною викладу науково-пізнавального матеріалу, як за формою, так і за змістом.

Основним джерелом засвоєння і розвитку природничо-наукових знань залишалась перекладна література візантійського або південнослов’янського походження. Елементи цих знань були розкидані по богословській та світській літературі, що перекладалася, або переписувалася в Україні.

Теоретичні астрономічні знання формувалися майже виключно на основі християнської літератури, яка йшла з Візантії через південнослов’янське посередництво. В другій половині XV ст. в Україні з’являються праці «Космографія» і «Шесгокрил», які можна вважати новим етапом у тодішньому розвитку астрономічної науки.

У зв'язку з входженням українських земель в орбіту тісніших економиних, торговельних і культурних взаємин з Центральною і Західною Європою відчутнішим стає технічний прогрес у виробничих процесах. Це спостерігається в гірничій спрага, деревообробці. переробці сільськогосподарської продукції. Вже в ХШ ст. з’явишся перші водяні шини. Рухом водяних коліс приводитися в дію також механізми збивання сукна, відомі у нас з XV ст. Тоді ж в Україні починають виготовляти пиво і горілку. Розвіваються шкіряний, ткацький, металургійний та інші промисли. Все це потребувало певного рівня знань з різних наук - фізики, хімії, біології тощо.

17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)

Література перших десятиліть після монгольського часу

У більшості вцілілих творів цього часу так чи інакше згадується монголо-татарська навала. Видатною літературною пам'яткою є Галицько-Волинський літопис. Перша його частина (зведення Данила Галицького) була створена приблизно у 1240-1250-х рр. в Холмі для обгрунтування політики Данила. Між 1238 і 1246 рр. написане «Слово о погьібели Рускьгя земля и о смерти великого князя Ярослава», яке мабуть, є частиною невідомого твору, присвяченого розгромові князівств Київської Русі. В першій частині прославляється велич, краса, багатство Київської держави. У другій частині автор описує її минулу могутність, звертається до образу ідеального володаря - Володимира Мономаха, що було докором князям, які не мали єдності між собою. Твір перегукується зі «Словом о полку Ігоревім». Твір «Житіє Михайла Чернігівського» присвячений одному з трагічних епізодів вітчизняної історії середини ХШ ст Після татаро-монгольської навали частина київських і галицько-волинських книжників емігрувала на північ. Там вони часто діставали високі церковні посади. Не припиняється і відплив талановитих людей у російські князівства Видатним представником ораторської прози епохи пізнього середньовіччя був киянин Серапіон. Відомо, що 1238 р. він був архімандритом Києво-Печерського монастиря, а 1274 р. був поставлений єпископом у Володимир і-на -Клязьмі. До наших днів дійшло п'ять його проповідей, хоч можтиво написав він значно більше. Майже всі відомі твори були написані Серапіоном у володимирський період його діяльності, проте всі вони є зразками насамперед київського ораторського мистецтва, оскільки він сформувався як церковний діяч і письменнику Печерському монастирі. На межі ХШ і XIV ст. наткане апокрифічне «Слово о Лазареві воскресеніи». Тематично твір пов'язаний з канонічною євангельською розповіддю про воскресіння Лазаря. Це високохудожній твір, йому властиві поетичність виктаду, ритмічна будова.

Літературні переклади і переробки

В Україні продовжує розвиватися перекладна література. Інтенсивно переробляються і доповнюються збірники, куди входять твори учительного., літургійного і повчально-оповідного характеру. До відомих ще у часи Київської Русі - «Златоуста». «Пчели», «Златоструя» додається «Ізмаращ», що виник V кінці ХШ - на початку XIV ст. Напевне, у ХШ-ХІУ ст. на українських землях з'являється Тлумачна Палея («Бьпіє толковоє на Іудея»), що виниста на грецькому- грунті десь у VIII ст. Текст її становить виклад подій старозавітної історії з численними додатками та коментарями до біблійних книг з виразною антиіудейською, а також аншмусульманською спрямованістю. Канонічні тексти доповнюються значною кількістю апокрифів, вставками на-уково-природничого характеру та коментарями.

У літературі пізнього середньовіччя були досить поширеними есхатологічні мотиви, тобто очікування кінця світу. Особливо це виявлялось після монголо-татарської навали, у періоди ещдемійчуми, у кінці XV ст.

Другий південнослов’янський вплив в літературі. «Плетіння словес» пожвавлення культурних бідноаін між Україною та південнослов'янськими землями, що дістало назву «другого південнослов'янського впливу». Він тією чи іншою мірою позначився й на літературі через поширення ісихазму - візантійського етико-аскетичного вчення про шлях до єднання людини з богом через «очищення серця» сльозами і само зосередженість свідомості. Ісихазм в літературі характерний емоційно-експресивним стилем (т. зв. «плетіння словес»). 3 кінця XIV ст. він почав застосовуватись і в Україні. Автори, які культивували його, опираючись на філософію ісихастів, намагалися знайти у матеріальному нематеріальне, прагнули виявити християнські істини в усіх галузях життя. Твори, написані в стилі «плетіння словес» відзначаються окличними реченнями, риторичними запитаннями, внутрішніми монологами, неологізмами, нагромадженням синонімів, епітетів., порівнянь тощо. Автори гіперболізують свої почуття, чимало уваги намагаються приділити внутрішньому світу людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]