- •1.Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.
- •2.Періодизація історії української культури.
- •3.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України доби ран-ньої первісності та періоду неоліту.
- •4.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України періоду енеоліту та бронзової доби.
- •5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.
- •6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.
- •7.Духовна культура давніх слов’ян у дохристиянські часи.
- •8.Християнство в культурі Київської Русі.
- •9.Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.
- •10.Література Київської Русі
- •11.Архітектура Київської Русі
- •12.Образотворче і прикладне мистецтво в культурі Київської Русі
- •13Музика і театральні видовища Київської Русі
- •14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
- •15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
- •16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •18.Розвиток архітектури в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •19.Образотворче мистецтво в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •20.Музика і театральні елементи в культурі України (хііі – перша половина хvі ст.).
- •21.Культурно-національне відродження в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •22.Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в українській культурі хvі – першої половини хvіі ст.
- •23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст
- •27.Музика і театр в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •28.Загальна характеристика розвитку української культури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Розвиток освіти в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст
- •30.Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст
- •31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •32.Архітектура українського бароко.
- •33.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •34.Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст.
- •35.Національно-культурне відродження на українських землях в кінці хvііi – у першій половині хіх ст.
- •36.Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині хіх ст.
- •37.Розвиток української літератури у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •38.Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині хіх ст.
- •39.Архітектура в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •40.Образотворче мистецтво в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.
- •42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).
- •43.Культурна політика Центральної Ради
- •44.Культурна політика часів Гетьманату і Директорії унр.
- •45.Культурні перетворення в перші роки радянської влади в Україні (1919–1920 рр.).
- •46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •47.Тенденції розвитку української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •48.Архітектура в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •49.Образотворче мистецтво в Україні у другій полов. Хіх – на початку хх ст.
- •50.Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •51.Український культурний ренесанс 1920-х рр. Політика українізації та її вплив на розвиток культури.
- •52.Культура України в умовах утвердження тоталітаризму 1930-х років.
- •53.Розвиток культури на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).
- •54.Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.
- •55.Розвиток літератури в Україні у 1920–1930-х рр.
- •56.Театр і музичне мистецтво в Україні у 1920–1930-х рр.
- •57.Становлення і розвиток українського радянського кіно у 1920–1930-х рр.
- •58.Рхітектура та образотворчі мистецтва в Україні у 1920–1930-х рр.
- •59.Культурне життя радянської України у воєнний період (1939–1945 рр.).
- •60.Культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації (1941–1944 рр).
- •61.Культура України у перше повоєнне десятиліття (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
- •62.Культурне життя в Україні в період «хрущовської відлиги» (друга полов. 1950-х – перша половина 1960-х рр.).
- •63.Українська культура в роки кризи авторитарного режиму (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).
- •64.Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •65.Літературна творчість в українському суспільстві другої половини 1940-х – першої половини 1980-х рр
- •66.Театр і музичне мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •67.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •68.Розвиток українського кіномистецтва у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •69.Національно-державне відродження і основні тенденції сучасного культурного розвитку України (друга полов. 1980-х рр. – початок ххі ст.).
- •70.Освіта і наука в сучасній Україні.
- •71. Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво).
- •72.Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф).
23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
Після заснуванні першої друкарні в Росії в 1564 р. (рік виводу «Апостола» в Москві) перший російський друкар Іван Федоров (Федорович) через вісім років, прибувши через Білорусь в Україну, до Львова, засновує там друкарню і у 1574 р. Видає «Апостол». Ця дата і визначалася початком заснування українського друкарства.
Друкарство в прийшло Україну не зі Сходу, а з Заходу. До прибуття Івана Федорова у Львів і заснування ним у 1572-1573 рр. друкарні та вищання у 1574 р. «Апостола» на західноукраїнських землях вже існувало книгодрукування. Не применшуючи ралі І. Федорова в розвитку цієї справи, його, однак, не можна вважати засновником українського книгодрукування, а слід вважати лише фундатором постійного друкарства
на українських землях. Цю точку зору обстоював польський дослідник Єжи Бандтке.
Виникнення друкарства на власне українських землях І. Огіенко датує 1569 р. і називає містечко Заблудів, де Іван Федоров, по дорозі до Львова через Литву і Білорусь, випускає «Учительне Євангеліє». Заблудів на той час заходився на українсько-білоруському пограниччі де переважало українське населення, що дало під стави вченому зарахувати цей твір до здобутків української культури.
Я. Запаско у своїй публікації «Про дофедоровське книтодрукування а Україні» висловлює припущення щодо
існування у Львові друкарні до 1460 р.
Таким чином, на основі вивчення ново віднайдених архівних документів, збережених пам’яток, писемних згадок (учасників можна зробити такі висновки:
1) Друкарство в Україну пришило не з Сходу, з Москви, а з Заходу, від німців.
2) Час йоао появи слід датувати 1460роком.
3) їм я першого українського друкаря - Степан Дропан, який подарував свою друкарню Львівському монастирю святого Онуфрія
4) Не применшуючи заслуг Івана Федорова, його слід вважати не засновником уіраїнського друкарства, а фундатором постиного книгодрукування на українських землях.
Восени 1576 р. у приватних волинських володіннях була заснована перша українська школа вищого типу.
Братські школи організовувалися при братствах - громадських організаціях право-славних міщан- з метою зміцнювати православ'я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське братство у Львові в 1586 р. Львівська братська школа стала другою в Україні
(після Острога) православною школою вищого, ніж початковий,рівня.
В начально-освітню практику українських шкіл активно впроваджувалась система семи вільних мистецтв які культивувалися в західноєвропейській системі освіти, в тому числі в католицьких школах, що діяли на українських землях. Сім вільних мистецтв, або «сім наук визволених» . як їх тоді називали, це науки
тривіуму - граматика, риторика, діалектика і квадривіуму - арифметика, геометр рія, музика, астрономія.
24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
У даний період література України все тісніше залучається до загальноєвропейських культурних процесів. Проявом цього стало розширення діапазону взаємодії тради¬ційних форм культури та нових ренесансно-реформаційних явищ. Українська куль¬тура більшою мірою, ніж раніше, виходить з колишньої замкнутості.
Цей час у літературному процесі загострюються суперечності між усталеною фор¬мою і новим змістом, традицією і новими потребами життя. Особливо ці суперечнос¬ті відображались в літературній діяльності талановитих, емоційних людей, відміче¬них трагізмом світосприйняття, незадоволених недосконалістю світу і неможливістю його змінити. Типовим письменником такої кризової ситуації був Іван Вишенський. Єдиний із сімнадцяти відомих його творів, що був надрукований за життя автора. - «Писаніє к утікшим от православної віри єпископом» (у складі виданої в Острозі «Книжиці» (1598): решта творів Вишенського поширювалася в рукописах. Для літературної творчості І. Вишенського характерне спрямування до автентичних підвалин християнської культури та вороже ставлення до світської культури й осві¬ти.. обстоювання аскетичного ідеалу, декларування переваг архаїчного стилю письма і фактичний відхід від нього у власній письменницькій діяльності. Емоційно-експресивна риторика творів І. Вишенського щедро насичена стильовими прийомами середньовічної доби. У його баченні пріоритетні позиції мають церков¬нослов'янська мова й богословські книги, а фольклор і народна мова знецінюються. Він намагається наближати літературну мову до церковно-слов'янської, залишаючи так ЗБану «просту» мову для повсякденного вжитку’. Особистісні риси творчості в цей час помітні і в деяких інших пам'ятках писемності, зокрема втих, які пов'язані з родинним та громадським життям. Тексти, написані для себе і найближчого оточення, нерідко відображали літературний хист їхніх авторів й рівень культурних інтересів суспільства. Таким є, зокрема, «Тестамент» брацлавського каштеляна Василя Загоровського, на¬писаний у 1577 р.у татарському полоні.. Це власне заповіт, але з виразними літера¬турними якостями. У творі домінують теми передчуття невідворотної смерті, турбота про виховання дітей і майбутню молитовну опіку авторової душі. Загоровський стояв на позиціях, протилежних життєвому кредо Вишенського. Він аж ніяк не втікає від світу і навіть у передчутті смерті не лише молиться, а йдумає про життєві обов'язки.
Полемічна проза
Істотні рушення в літературному процесі другої половини XVI ст. пов’язані з укра¬їнською полемічною прозою. Окресленню її концептуальної основи й художніх па¬раметрів сприяло кілька факторів. Серед них - творчість польського церковного дія¬ча і письменника Петра Скарги. У його трактаті «Про єдність Церкви Божої під од¬ним пастирем і про грецьке відступництво БІД цієї едності» (1577) грунтовно розгля¬далась історія взаємин християн двох конфесій, висувалася програма врегулювання їхніх стосунків на засадах Флорентійської унії 1439 р.. що означало б підпорядкуван¬ня православ'я католицькому центрові.
Поезія
На грунті досвіду нової латинської літератури та українського фольклору до середини XVI сг. склався новий вид лігфатурної творчості - книжні вірші. Українські латиномовні автори успішно освоїли техніку силабічного вірша.
Першою окремою публікацією віршованого тексту була гадана у 1581 р. в Осфозі публікація Андрія Римші дванадцяти двовіршів під назвою «Которого ся месяца шго за старих веков дієло короткоє описаніє». Тут йшлося про дванадцять біблійних по¬дій, пов'язуваних з певними датами кожного місяця року.