- •1.Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.
- •2.Періодизація історії української культури.
- •3.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України доби ран-ньої первісності та періоду неоліту.
- •4.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України періоду енеоліту та бронзової доби.
- •5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.
- •6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.
- •7.Духовна культура давніх слов’ян у дохристиянські часи.
- •8.Християнство в культурі Київської Русі.
- •9.Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.
- •10.Література Київської Русі
- •11.Архітектура Київської Русі
- •12.Образотворче і прикладне мистецтво в культурі Київської Русі
- •13Музика і театральні видовища Київської Русі
- •14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
- •15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
- •16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •18.Розвиток архітектури в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •19.Образотворче мистецтво в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •20.Музика і театральні елементи в культурі України (хііі – перша половина хvі ст.).
- •21.Культурно-національне відродження в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •22.Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в українській культурі хvі – першої половини хvіі ст.
- •23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст
- •27.Музика і театр в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •28.Загальна характеристика розвитку української культури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Розвиток освіти в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст
- •30.Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст
- •31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •32.Архітектура українського бароко.
- •33.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •34.Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст.
- •35.Національно-культурне відродження на українських землях в кінці хvііi – у першій половині хіх ст.
- •36.Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині хіх ст.
- •37.Розвиток української літератури у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •38.Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині хіх ст.
- •39.Архітектура в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •40.Образотворче мистецтво в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.
- •42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).
- •43.Культурна політика Центральної Ради
- •44.Культурна політика часів Гетьманату і Директорії унр.
- •45.Культурні перетворення в перші роки радянської влади в Україні (1919–1920 рр.).
- •46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •47.Тенденції розвитку української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •48.Архітектура в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •49.Образотворче мистецтво в Україні у другій полов. Хіх – на початку хх ст.
- •50.Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •51.Український культурний ренесанс 1920-х рр. Політика українізації та її вплив на розвиток культури.
- •52.Культура України в умовах утвердження тоталітаризму 1930-х років.
- •53.Розвиток культури на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).
- •54.Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.
- •55.Розвиток літератури в Україні у 1920–1930-х рр.
- •56.Театр і музичне мистецтво в Україні у 1920–1930-х рр.
- •57.Становлення і розвиток українського радянського кіно у 1920–1930-х рр.
- •58.Рхітектура та образотворчі мистецтва в Україні у 1920–1930-х рр.
- •59.Культурне життя радянської України у воєнний період (1939–1945 рр.).
- •60.Культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації (1941–1944 рр).
- •61.Культура України у перше повоєнне десятиліття (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
- •62.Культурне життя в Україні в період «хрущовської відлиги» (друга полов. 1950-х – перша половина 1960-х рр.).
- •63.Українська культура в роки кризи авторитарного режиму (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).
- •64.Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •65.Літературна творчість в українському суспільстві другої половини 1940-х – першої половини 1980-х рр
- •66.Театр і музичне мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •67.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •68.Розвиток українського кіномистецтва у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •69.Національно-державне відродження і основні тенденції сучасного культурного розвитку України (друга полов. 1980-х рр. – початок ххі ст.).
- •70.Освіта і наука в сучасній Україні.
- •71. Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво).
- •72.Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф).
31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
Література. У другій половині XVII ст. з’явилися думи й історичні пісні про участь козаків у героїчній визвольній війні 1648-1654 pp., про Богдана Хмельницького та його сподвижників. Саме в той час створені відомі народні пісні «Розлилися круті бережечки», «Не дивуйтеся, добрії люди», «За світ стали козаченьки» та багато інших.
Досягла високого рівня українська драма. Теорія цього виду літератури розроблялась у курсах поетики викладачів Київської академії. Зокрема Ф. Прокопович склав теорію трагедії, комедії і трагікомедії. Студенти ще в 30-40-х роках XVII ст. ставили шкільні спектаклі під час Різдвяних і Великодніх свят на сцені чи на майдані. На той час уже виготовлялися декорації й костюми, а також використовувалися світлові та звукові ефекти.
Цікавим явищем в історії українського театру був вертеп – ляльковий народний театр (вертепом називалася печера, де народився Ісус Христос). Для лялькової вистави використовувалася скринька у вигляді двоповерхового будиночка; ляльки приводились у рух за допомогою ниток. У верхній частині вертепного будиночка розігрувалися сцени на біблійні сюжети, у нижній – народно-побутові. Вертепні вистави влаштовувались на торгових площах, у будинках старшин, заможних козаків і міщан.
Набуває поширення громадянська та любовна лірика. Це були романси, сентиментальні пісні – жанри дуже популярні в західноєвропейській літературі. У ці твори вводилися образи, запозичені з народної поезії. Багато таких пісень і поезій приписують Марусі Чурай – легендарній українській народній співачці і поетесі, яка нібито жила у Полтаві; документальних свідчень про неї немає.
У другій половині XVII ст. розвивається і так звана шкільна література, відома як орації (промови, вірші, драматичні твори), їх писали в основному викладачі та вихованці Київської академії, які продовжували вести полемічні дискусії з католиками. Видавались агіографічні твори про житія святих.
Видатним явищем у літературному житті XVIII ст. стала творчість філософа і письменника Григорія Сковороди (1722-1794). Погляди цього гуманіста-просвітнтеля, який у своїх творах розкривав філософські, суспільно-політичні й етичні проблеми, відбилися на становленні нової української літератури. Як філософ і письменник Г. Сковорода був енциклопедично освіченою людяною, добре знав не тільки античні філософські твори Сократа, Платона, Арістотеля, Сенеки, але й новітні, зокрема Декарта, Спінози, Канта. Найвидатнішими творами з філософської спадщини Г. Сковороди є «Начальная дверь ко христіанскому добронравию», «Симвонія, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе», «Разговор, называемый алфавит, или букварь мира» та інші. В них обґрунтовується теорія про два світи або дві натури, з яких складається світ.
32.Архітектура українського бароко.
В українській архітектурі на другу половину XVII ст. припадає розквіт бароко. Будинки прикрашаються розкішними декоративними фронтонами, порталами, брами оформляються вигнутими деталями, буйною орнаментикою. На землях України цей італійський стиль набирає нових мистецьких форм та національного колориту. Утвердженню його сприяла козацька старшина, а також міські багатії та вище духовенство. Особливо значні заслуги гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи. Тільки в Києві за наказом І. Мазепи було побудовано та відновлено шість великих споруд.
Пам’ятки архітектури бароко першої половини XVII ст. збереглися у Львові (костели бернардинів і єзуїтів) та Києві (перебудова Успенського собору італійцем Брачі в 1613 p.). Однак самостійна творчість українських майстрів цього стилю розпочинається у другій половині XVII ст., сягаючи найбільшого розквіту в добу гетьмана І. Мазепи. Саме в той час сформувався в архітектурі стиль, що дістав назву українського, або козацького, бароко. На думку Д. Антоновича, це була «друга золота доба українського мистецтва після великодержавної доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого». Справді, з усіх меценатів української культури І. Мазепа найбільшою мірою зумів залишити на ній печать своєї глибокої індивідуальності, людини західноєвропейської культури. Заходами І. Мазепи викінчено Спаську церкву Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині.
Найвизначнішим архітектором на західноукраїнських землях був Бернард Меретин. Найбільша пам’ятка його творчості – Львівський собор св. Юра (споруджений у 1744-1764 pp.), в архітектурі якого західноєвропейські риси гармонійно поєднані з національними, українськими. Величний ансамбль собору нагадує піраміду. Прикрасами служать різноманітні балюстради, ліхтарі, багата різьба та ліплення.
Значних успіхів досягають українські будівничі в дерев’яній архітектурі. Так, Миколаївський собор Медведівського монастиря мав сорокаметрову висоту, а запорізька дерев’яна церква у Новоселищі, збудована у 1773 р. Я. Погребняком, сягала 65 метрів, це була найвища дерев’яна споруда на Україні. Відомими пам’ятками дерев’яного будівництва на Західній Україні є церкви св. Параскеви у Крехові (1658), св. Богородиці у Ворохті, св. Миколи у Кривках (тепер перенесена до Львова).