- •1.Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.
- •2.Періодизація історії української культури.
- •3.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України доби ран-ньої первісності та періоду неоліту.
- •4.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України періоду енеоліту та бронзової доби.
- •5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.
- •6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.
- •7.Духовна культура давніх слов’ян у дохристиянські часи.
- •8.Християнство в культурі Київської Русі.
- •9.Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.
- •10.Література Київської Русі
- •11.Архітектура Київської Русі
- •12.Образотворче і прикладне мистецтво в культурі Київської Русі
- •13Музика і театральні видовища Київської Русі
- •14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
- •15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
- •16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •18.Розвиток архітектури в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •19.Образотворче мистецтво в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •20.Музика і театральні елементи в культурі України (хііі – перша половина хvі ст.).
- •21.Культурно-національне відродження в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •22.Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в українській культурі хvі – першої половини хvіі ст.
- •23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст
- •27.Музика і театр в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •28.Загальна характеристика розвитку української культури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Розвиток освіти в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст
- •30.Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст
- •31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •32.Архітектура українського бароко.
- •33.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •34.Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст.
- •35.Національно-культурне відродження на українських землях в кінці хvііi – у першій половині хіх ст.
- •36.Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині хіх ст.
- •37.Розвиток української літератури у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •38.Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині хіх ст.
- •39.Архітектура в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •40.Образотворче мистецтво в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.
- •42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).
- •43.Культурна політика Центральної Ради
- •44.Культурна політика часів Гетьманату і Директорії унр.
- •45.Культурні перетворення в перші роки радянської влади в Україні (1919–1920 рр.).
- •46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •47.Тенденції розвитку української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •48.Архітектура в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •49.Образотворче мистецтво в Україні у другій полов. Хіх – на початку хх ст.
- •50.Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •51.Український культурний ренесанс 1920-х рр. Політика українізації та її вплив на розвиток культури.
- •52.Культура України в умовах утвердження тоталітаризму 1930-х років.
- •53.Розвиток культури на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).
- •54.Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.
- •55.Розвиток літератури в Україні у 1920–1930-х рр.
- •56.Театр і музичне мистецтво в Україні у 1920–1930-х рр.
- •57.Становлення і розвиток українського радянського кіно у 1920–1930-х рр.
- •58.Рхітектура та образотворчі мистецтва в Україні у 1920–1930-х рр.
- •59.Культурне життя радянської України у воєнний період (1939–1945 рр.).
- •60.Культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації (1941–1944 рр).
- •61.Культура України у перше повоєнне десятиліття (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
- •62.Культурне життя в Україні в період «хрущовської відлиги» (друга полов. 1950-х – перша половина 1960-х рр.).
- •63.Українська культура в роки кризи авторитарного режиму (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).
- •64.Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •65.Літературна творчість в українському суспільстві другої половини 1940-х – першої половини 1980-х рр
- •66.Театр і музичне мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •67.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •68.Розвиток українського кіномистецтва у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •69.Національно-державне відродження і основні тенденції сучасного культурного розвитку України (друга полов. 1980-х рр. – початок ххі ст.).
- •70.Освіта і наука в сучасній Україні.
- •71. Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво).
- •72.Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф).
46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
У другій половині ХІХ ст., як і перше, розвиток української культури відбувався в умовах колонізаторських політичних режимів, що панували в Україні. Найбільше вони дошкуляли народній освіті.
У 70-х рр. XIX ст. земства сприяли відкриттю нових шкіл, опікувалися змістом і методикою навчання. Вони збільшували асигнування на утримання та будівництво шкіл. З 1871 р. по 1895 р. асигнування зросли у 6 разів. Впроваджувалося вивчення історії, географії, математики.
На Правобережній Україні, де земств не було, система початкової освіти підпорядковувалася Російській православній церкві. Указ 1881 р. зазначав, «що вплив духовенства повинен поширюватися на всі види елементарних училищ». А 1884 р. вийшло Положення про церковно-парафіяльні школи.
Політика реформ проводилася царизмом одночасно з політикою репресій проти української культури. Уряд не дозволяв навчатися українською мовою. Валуєвський циркуляр та Емський указ чітко визначили головний напрямок освітньої політики російського царизму в Україні: не допустити українську мову в школу.
На 1876 р. гімназії існували в усіх губернських, а також у деяких повітових містах. У 90-х рр. в Україні було приблизно 150 чоловічих і жіночих гімназій.
Для розмежування реальної та класичної середньої освіти 1871 р. було проведено реформу середньої освіти. Реальні гімназії перетворилися на реальні училища. Вони давали чітко виражену професійну спеціалізацію.
У другій половині ХІХ ст. в Європі спостерігався розквіт природничих і точних наук: хімії, фізики, геології, ботаніки, біології, математики. Центрами наукових досліджень ставали університетські лабораторії. Університети на українських землях зробилися важливими науковими центрами як Російської імперії, так і Європи.
Розвій наук зумовлювали такі чинники:
• розвиток промисловості після реформ 60–70-х рр., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;
• загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;
• поширення й подальше домінування філософії позитивізму, яка сприяла пошукові достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ;
• відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже,– конфлікту з владою, хоч і не завжди.
Протягом другої половини ХІХ ст. з’явилася плеяда видатних науковців світового рівня, яких, на жаль, зараховують до росіян, поляків чи інших народів, на землях яких через різні обставини їм довелося працювати. Насправді вони були синами українського народу, якого не цуралися.
Світової слави зажили: вчений-етнограф М.Міклуха-Маклай, дослідження якого Океанії, Південно-Східної Азії, Австралії не втратили свого значення й дотепер; О.Волощак, який зробив вагомий внесок у розроблення ботанічної географії, дослідив рослинний світ Карпат; М.Умов – засновник київської школи теоретичної фізики
У другій половині XIX ст. помітне піднесення відбувалося в гуманітарних науках, особливо в історичній. Широким визнанням користувалися праці М.Костомарова, який присвятив низку глибоких досліджень історії України періоду Руїни та Гетьманщини. У 80–90‑х рр. почалась активна дослідницька діяльність молодого покоління істориків – О.Я.Єфименко, Д.І.Багалія, Д.І.Яворницького, М.С.Грушевського. Завдяки їхнім дослідженням було вироблено загальну схему української історії від найдавніших часів. У царині дослідження історії української мови, літератури, фольклору плідно працював П.Г.Житецький. Низьку важливих праць із проблем мовознавства створив О.О.Потебня.
М.Грушевський про початок своєї творчої праці над написанням багатотомної «Історії України-Русі»