Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_IUK.docx
Скачиваний:
308
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
191.56 Кб
Скачать

41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.

В цей час відбуваєть¬ся культурне єднання обох розірваних політично частин України. На-ціональне відродження сягає ве¬ликих успіхів, українська культура стає цілісною само¬регульованою системою

. У Львові відбулася нарада науковців, присвячена проблемам розвитку національ-ної науки та культури – так званий «з’їзд ста вчених», було засновано товариство «Галицько-руська матиця» (на зра-зок «матиць» західно і південнослов’янських народів) для сприяння розвитку української мови та літератури.

На сході України арешт членів Кирило-Мефодіївського товариства зруйнував організаційний центр. культурні сили по-чинають гуртуватися в Петербурзі: тут осіли звільнені кирило-мефодіївці – Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, до них приєднуються інші пись¬менники та публіцисти. На кошти поміщиків-українофілів устатко-вано українську друкарню і розпочато видавничу справу.

У 1861 р. за редакцією В. Білозерського починає ви¬ходити літературно-науковий журнал «Основа». Його авто-ри зосередилися на питаннях захисту й пропаганди україн¬ського слова, української історії, організації громадсь¬кого побуту.

Свої національно-культурні вимоги українофіли на¬магалися оперти на народний інтерес. На відміну від своїх попередників – романтиків вони трактували народ не лише як містичну силу, невичерпне джерело поетичного натх-нення, а як реальну селянську масу, яка має свої життєві потреби і вимоги. Шлях до піднесення селянст¬ва українофі-ли бачили передусім у скасуванні кріпацт¬ва. Діяльність «Основи» стала ідейним кроком на шляху до реформи 1861 р.

Українська інтеліґенція бачила можливість пропага¬нди своїх ідей через народну освіту. Досить швидко і активно формується така ланка системи народної освіти в Україні як недільні школи. Вони мали на меті давати початкову освіту тим особам, які з різних причин не мали можливості здобувати освіту у щоденних на-вчальних закладах. . В Україні у 1859–1860 рр. було відкрито 68 недільних шкіл. У 1861–1862 рр. їх кількість зростає до 110. Викладання велося російською мовою і в деяких школах – українською. Серед молоді, яка брала участь у недільних школах, виникла організація «Громада».

Жвава діяльність київського центру викликала новий наступ царату на український народ. У травні 1876 р. Цар Олександр ІІ підписав т. зв. Емський указ, який забороняв друкувати українською мовою всі оригінальні твори та пе-реклади (за винятком історичних документів і белетристики); заборонено театральні вистави, читання лекцій, ввезен-ня видань із-за кордону.

Наприкінці 1870 – на початку 1880-х рр. з’являється перша елітарна українська еміграція, яка прагне об’єднати сили Східної і Західної України в єдиний національно-політичний і культурний рух. Один із лідерів «Громади» – Михайло Драгоманов – виїхав до Австрії, а пізніше до Швейцарії, де розпочав видавничу справу.

Друга половина XIX ст. була часом піднесення української науки. Наукова праця велася при університетах і на-укових товариствах. У 1873 р. у Львові засновано літературно-наукове товариство імені Шевченка, яке у 1892 р. було реорганізоване в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ). Важливу роль в організа¬ції наукового життя відіграв заснований громадівцями часопис «Киевская старина», який став справжньою енциклопедією етнографії та історії України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]