- •1.Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.
- •2.Періодизація історії української культури.
- •3.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України доби ран-ньої первісності та періоду неоліту.
- •4.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України періоду енеоліту та бронзової доби.
- •5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.
- •6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.
- •7.Духовна культура давніх слов’ян у дохристиянські часи.
- •8.Християнство в культурі Київської Русі.
- •9.Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.
- •10.Література Київської Русі
- •11.Архітектура Київської Русі
- •12.Образотворче і прикладне мистецтво в культурі Київської Русі
- •13Музика і театральні видовища Київської Русі
- •14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
- •15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
- •16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •18.Розвиток архітектури в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •19.Образотворче мистецтво в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •20.Музика і театральні елементи в культурі України (хііі – перша половина хvі ст.).
- •21.Культурно-національне відродження в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •22.Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в українській культурі хvі – першої половини хvіі ст.
- •23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст
- •27.Музика і театр в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •28.Загальна характеристика розвитку української культури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Розвиток освіти в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст
- •30.Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст
- •31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •32.Архітектура українського бароко.
- •33.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •34.Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст.
- •35.Національно-культурне відродження на українських землях в кінці хvііi – у першій половині хіх ст.
- •36.Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині хіх ст.
- •37.Розвиток української літератури у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •38.Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині хіх ст.
- •39.Архітектура в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •40.Образотворче мистецтво в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.
- •42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).
- •43.Культурна політика Центральної Ради
- •44.Культурна політика часів Гетьманату і Директорії унр.
- •45.Культурні перетворення в перші роки радянської влади в Україні (1919–1920 рр.).
- •46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •47.Тенденції розвитку української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •48.Архітектура в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •49.Образотворче мистецтво в Україні у другій полов. Хіх – на початку хх ст.
- •50.Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •51.Український культурний ренесанс 1920-х рр. Політика українізації та її вплив на розвиток культури.
- •52.Культура України в умовах утвердження тоталітаризму 1930-х років.
- •53.Розвиток культури на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).
- •54.Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.
- •55.Розвиток літератури в Україні у 1920–1930-х рр.
- •56.Театр і музичне мистецтво в Україні у 1920–1930-х рр.
- •57.Становлення і розвиток українського радянського кіно у 1920–1930-х рр.
- •58.Рхітектура та образотворчі мистецтва в Україні у 1920–1930-х рр.
- •59.Культурне життя радянської України у воєнний період (1939–1945 рр.).
- •60.Культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації (1941–1944 рр).
- •61.Культура України у перше повоєнне десятиліття (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
- •62.Культурне життя в Україні в період «хрущовської відлиги» (друга полов. 1950-х – перша половина 1960-х рр.).
- •63.Українська культура в роки кризи авторитарного режиму (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).
- •64.Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •65.Літературна творчість в українському суспільстві другої половини 1940-х – першої половини 1980-х рр
- •66.Театр і музичне мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •67.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •68.Розвиток українського кіномистецтва у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •69.Національно-державне відродження і основні тенденції сучасного культурного розвитку України (друга полов. 1980-х рр. – початок ххі ст.).
- •70.Освіта і наука в сучасній Україні.
- •71. Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво).
- •72.Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф).
14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
Падіння влади Києва над регіонами супроводжувалось розквітом міст, посиленням регіонів, загальним піднесенням культури. Виділення князівств створювало умови для вдосконалення державного апарату, дальшого формування великого землеволодіння, розвитку сільського господ-дарства, піднесення міст як осередків ремесла і торгівлі. Більш високого рівня досягає ремісниче виробництво, зрос-тає кількість ремісничих професій, збільшується населення, в тому числі у містах. Київ залишався значною мірою законодавцем моди і місцем появи нових явищ в архітектурі, сакральному живо-писі, декоративно-ужитковому мистецтві. Монголо-татарська навала спустошила впродовж 1239 –1241 рр. українські землі. Було завдано тяжкого удару культурним осередкам Лівобережжя і Наддніпрянщини (Переяслав, Чернігів, Київ). Населення Києва зменшилося з 50 до 2 тис. У деяких його районах життя припинилося на кілька століть. Княжий двір, сам князь і його придворні відігравали значну роль у формуванні й поширенні нових форм культу-ри, зразків поведінки, особливостей ментальності елітарних верств і суспільства в цілому. Найбільшим осередком монастирського життя був Київ, де крім Печерського, великий авторитет мали Михайлів-ський, Софійський, Видубицький, Кирилівський, Гнилецький, Пречистенський та інші монастирі Деякі з наземних монастирів перемістилися в печери після ординського нашестя. Другим за значенням був Чернігів з його старовин-ними монастирями. Вагоме місце в культурному житті займали також монастирі Переяслава. Культура міста і села – дві взаємопов’язані, але і взаємопротиставні сторони культурного життя середньовіччя. У місті частіше з’являлися і легше приймалися новації у виробництві, побуті та культурі. Село краще зберігало тради-ції, часто давні і значимі. У певні періоди селянство також ставало рушійною силою суспільних змін.
У містах незважаючи на традиційність і консерватизм форм ремесла й торгівлі, багатьом людям було властиве прагнення зробити кар’єру, вибитися в люди, просунути-ся якомога вище в суспільній ієрархії. Для більшості селян вирішальним був життєвий цикл визначений щорічним чергуванням сезонних робіт, який для наступних поколінь ма-ло відрізнявся від попередніх. Важливим осередком міського життя була ринкова площа, торговиця. На таких площах могли влаштовуватись і театральні дійства, релігійні процесії.
В даний період для України на рівні духовної культури, писемності, релігійного мистецтва основне значення мали зв’язки і взаємовпливи в межах християнського світу і насамперед у межах східного християнства. Зокрема, в сакральному мистецтві (архітектура і оздоблення храмів, іконопис, церковний спів) протягом тривалого часу чітко ви-раженими залишалися впливи візантійської культури, ареалом яких були слов’янські православні країни.
15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
Цей період відзначається складними процесами у розвитку української культури. Соціально-політична ситуація характеризується роз’єднаністю українських земель, відсутністю єдиного політичного центру, спустошливими татар-ськими набігами, іноземним гнітом. Після того як наприкінці ХІV ст. Галичину було остаточно включено до Польщі, королівська влада почала тут спиралася на прийшлих феодалів-католиків. Привілеї іноземців-католиків були фактором денаціоналізації тих, хто не належав до привілейованої в масштабах держави католицької релігії. Належність до різних політичних утворень істотно позначалась на еволюції культури, особливо серед суспільної верхівки. Її позиція у культурній сфері була суперечливою. З одного боку, князі і частина боярства тривалий час збе-рігали традиції, що були сформовані ще в Київській Русі. З іншого боку, панівна еліта все більше піддавалась впли-вам нових державних форм, під владою яких вони опинились. Там де панівна православна верхівка втрачала свої позиції, культура розвивалася більш наближено до нижчих верств суспільства: меценатами часто ставали дрібні й середні шляхтичі, парафіяльне духовенство. Культурне життя часто було пов’язане з тими осередками, де проживала дрібна православна шляхта. Поступово все більш вагомим стає вплив на розвиток культури з боку нової суспільної сили – міщанства. Протягом зазначеного періоду відбувався розвиток самобутніх явищ у культурі, що опиралась на усталені тради-ційні начала. Патріархальна замкнутість сільських громад, їхній традиційний спосіб життя, підтримуваний традицій-ними світоглядом і обрядовістю, великою мірою стали запорукою культурної єдності всіх українських земель на рівні побутової культури. Характерною рисою цієї доби була визначна роль культурної спадщини у збереженні ідентичності народу шляхом опори на давні традиції. В цьому плані важливе значення мала культурна взаємодія в межах православного слов’ян-ського світу. На кінець ХІV – першу половину ХV ст. припадає період пожвавлення культурних відносин між Украї-ною та південнослов’янськими землями. Він дістав в науці назву «другого південнослов’янського впливу» і тією чи іншою мірою позначився на духовній культурі українського народу хоча і не став визначальним у жодній її галузі. Збереженню культурної ролі Києва навіть у найгірші часи сприяла діяльність Києво-Печерського монастиря, як важливого осередку культурних взаємин між регіонами тогочасного православного світу. Києво-Печерська лавра по-ширювала свій вплив далеко за межі Київської землі. Виявом цього, зокрема, було утворення Супрасльського мона-стиря як своєрідної філії Лаври на заході білоруських земель (нині у Польщі). В цей період в Україні збільшується кількість іноземних поселенців – німців, поляків, євреїв, греків, угорців, вір-менів, які приносять власні культурні традиції і сприяють втягненню України у загальноєвропейські процеси куль-турного життя. Зростають громади людей інших релігій. Їх писемність, літургійний спів, культове будівництво, релі-гійне мистецтво розвивались в межах своєї традиційної культури.