- •1.Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.
- •2.Періодизація історії української культури.
- •3.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України доби ран-ньої первісності та періоду неоліту.
- •4.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України періоду енеоліту та бронзової доби.
- •5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.
- •6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.
- •7.Духовна культура давніх слов’ян у дохристиянські часи.
- •8.Християнство в культурі Київської Русі.
- •9.Писемність, освіта, наукові знання у Київській Русі.
- •10.Література Київської Русі
- •11.Архітектура Київської Русі
- •12.Образотворче і прикладне мистецтво в культурі Київської Русі
- •13Музика і театральні видовища Київської Русі
- •14.Культурний розвиток на українських землях в період феодальної роз-дробленості (кінець хіі – перша половина хіv ст.).
- •15.Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина хіv – перша половина хvі ст.).
- •16.Освіта і наукові знання в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •17.Літературна творчість в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •18.Розвиток архітектури в Україні (хііі – перша половина хvі ст.)
- •19.Образотворче мистецтво в Україні (хііі – перша половина хvі ст.).
- •20.Музика і театральні елементи в культурі України (хііі – перша половина хvі ст.).
- •21.Культурно-національне відродження в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •22.Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в українській культурі хvі – першої половини хvіі ст.
- •23.Виникнення друкарства, освіта і наукові знання в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •24.Літературна творчість в Україні у другій полов. Хvі – першій половині хvіі ст.
- •25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст
- •27.Музика і театр в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •28.Загальна характеристика розвитку української культури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Розвиток освіти в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст
- •30.Надбання у сфері наукових знань в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст
- •31.Розвиток української літератури у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •32.Архітектура українського бароко.
- •33.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •34.Музичне і театральне мистецтво в Україні у другій полов. Хvіі – хvііі ст.
- •35.Національно-культурне відродження на українських землях в кінці хvііi – у першій половині хіх ст.
- •36.Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині хіх ст.
- •37.Розвиток української літератури у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •38.Театр і музичне мистецтво в Україні у першій половині хіх ст.
- •39.Архітектура в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •40.Образотворче мистецтво в Україні у кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •41.Український національно-культурний рух у другій половині хіх ст. Та його вплив на розвиток вітчизняної культури.
- •42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).
- •43.Культурна політика Центральної Ради
- •44.Культурна політика часів Гетьманату і Директорії унр.
- •45.Культурні перетворення в перші роки радянської влади в Україні (1919–1920 рр.).
- •46.Розвиток освіти і науки в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •47.Тенденції розвитку української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •48.Архітектура в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •49.Образотворче мистецтво в Україні у другій полов. Хіх – на початку хх ст.
- •50.Театральне і музичне мистецтво в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •51.Український культурний ренесанс 1920-х рр. Політика українізації та її вплив на розвиток культури.
- •52.Культура України в умовах утвердження тоталітаризму 1930-х років.
- •53.Розвиток культури на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920–1930-ті рр.).
- •54.Розвиток освіти і науки в Україні у 1920–1930-х рр.
- •55.Розвиток літератури в Україні у 1920–1930-х рр.
- •56.Театр і музичне мистецтво в Україні у 1920–1930-х рр.
- •57.Становлення і розвиток українського радянського кіно у 1920–1930-х рр.
- •58.Рхітектура та образотворчі мистецтва в Україні у 1920–1930-х рр.
- •59.Культурне життя радянської України у воєнний період (1939–1945 рр.).
- •60.Культура українського народу в умовах німецько-фашистської окупації (1941–1944 рр).
- •61.Культура України у перше повоєнне десятиліття (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
- •62.Культурне життя в Україні в період «хрущовської відлиги» (друга полов. 1950-х – перша половина 1960-х рр.).
- •63.Українська культура в роки кризи авторитарного режиму (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).
- •64.Науковий та освітній процеси в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •65.Літературна творчість в українському суспільстві другої половини 1940-х – першої половини 1980-х рр
- •66.Театр і музичне мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •67.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •68.Розвиток українського кіномистецтва у другій половині 1940-х – першій половині 1980-х рр.
- •69.Національно-державне відродження і основні тенденції сучасного культурного розвитку України (друга полов. 1980-х рр. – початок ххі ст.).
- •70.Освіта і наука в сучасній Україні.
- •71. Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво).
- •72.Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф).
11.Архітектура Київської Русі
Дерев’яна архітектура у Київській Русі Давні русичі дали визначні зразки дерев'яних споруд. Міста в основному розташовувалися на високих берегах річок. Великі міста в Київській Русі переважно складалися з трьох частин - «дитинця» («Вишгород». «Гора», «Днешній град»); «окольного граду» та околиць («посади», «кінці»).Дитинець - найстаріша частіша міста, укріплена валами й ровами. Тут жили бояри та дружинники, князівська та боярська челядь і ремісники. Другу частину міста становив «окольний град», або «острог», який був містом у власному розумінні слова. «Окольний град» у великих містах сягав 50—100 га Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя - «сторона», які іноді називали «кінцями. Система планування міста перевалено була лінійною - вулиці йшли вздовж шляхів, струмків або річок. З часом забудова стає лінійно-порядковою - поміж вулицями виникають провулки. Вулиці та майдани в низьких місцях, шо підтоплювалися, замо-шувашея своєрідними тротуарами з дерев'яних колод Забудовувалося місто досить кучко, шо властиво для всіх середньовічних міст, бо кільце фортечних стін стискувало територію міста Міські дерев'яні будинки мали два типи. Перший - стояково-балкова система, де колоди розташовувались вертикально. Довжина стіни могла бути необмеженою, а її висота обмежувалася довжиною колод. Другий тип - зруб - горизонтальне укладання колод в стінах споруди. При цьому висота будівлі була довільною. Основою таких споруд був чотирикутний зруб, складений з вінців, зв'язаних в кутах врубками. Техніка зведення зрубу досягла довершеності ще у ІХ-ХІ ст. Так археологічні розкопки «міста Ярослава» в Києві виявили виняткову за міцністю систему дерев'яних конструкцій валу з дубових зрубів, що прилягали один до одного. Конструкції у вигляді дерев'яних клітей були виявлені в захисних валах й інших давньоруських міст.
Кам’яна архітектура у Київській Русі Новим явищем в архітектурі Київської Русі було виникнення кам’яного монументалького будівництва. 3 X ст. Русь розвивається в контексті світової архітектури, не втрачаючи притаманних їй особливостей, шо вирізняє її з-поміж інших країн Європи. Матеріальна база кам'яного монументального зодчества була підготовлена розвитком давньоруського ремісничого виробництва (теслярська справа, виготовлення цегли та кераміки, видобуток та обробка металів, вапна тощо). Будівельна справа набула форм окремого ремесла, навіть з'вилися ремісничі артілі будівельників.Основними будівельними матеріалами кам'яного зодчества Київської Русі були цегла та необтесане каміння, що видобувалося на місці або привозилося по річках здалеку. Цегла (плінфа) була міцною і старанно випалювалась. Форма її залежала від характеру кладки, і переважно була наближеною до квадрата (22 х 28 х З.см)- Стіни споруджували змішаною кладкою: ряди цегли чергувалися з рядами каміння. Основними конструкціями в давньоруському кам'яному будівництві були напівциркульні арки, коробові та баневі склепіння, які перекривали усі приміщення. Винятковий інтерес становлять конструкції підпірних арок — аркбутанів, використані в Софійських соборах Києва та Новгорода і, можливо, в інших спорудах. Такі конструкції були невідомі у Візантії, а в західноєвропейському зодчестві з явилися значно пізніше, що дає право вважати 'їх одним із досягнень давньоруських майстрів. Як конструктивний і декоративний матеріал широко використовувався рожевий шифер. Для внутрішнього оздоблення нерідко застосовували привозний мармур. Використовували олов'яні листи для покрівель, скло, з якого виготовляли круглі скельця для вікон та смальту (кубики різнокольорового скла) для мозаїчних робіт.Блискучими сторінками світової архітектури стали християнські храми Київської Русі. Першим християнським кам'яним храмом в Київській Русі була Десятинна церква, споруджена у 989-996 рр. за князювання Володимира Святославича.