Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_IUK.docx
Скачиваний:
307
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
191.56 Кб
Скачать

5.Загальні тенденції розвитку культури давнього населення України скіфо-сар-матського часу та античних держав Північного Причорномор’я.

Скіфська культура виникла завдяки складним етносоціальним процесам у євразій-ських степах. З кінця II тис. до н.е. кочівники-іранці з Центральної Азії пересуваю-ться у південному і захід-ному напрямах. У VII ст. до н.е., племена, які відкочували на захід, створили культу¬ру, основними компонентами якої є східний (іранський), передньоазійський та північнопричорноморський (в основі – іранський). В найбільш «чистому» вигляді скіфсь¬ка культура існувала в степах Північно¬го Причорномор’я.

У V ст. до н. е. війни та внутрішні смути негативно вплинули на розвиток господар-ства та культури місцевих племен, насамперед правобережних. Спосте¬рігається за-пустіння земель, скорочення чисельності населення, розрив торговельних зв’язків з античними містами

Культура скіфського суспільства VI–V ст. до н. е. значною мірою відріз-нялась від культури попереднього часу. Можливо, це були культури різних не тільки у по-літичному відношенні, а й різних за етнічним складом населення утворень.

Період найвищого розвитку Скіфії був одночасно і початком її занепаду. Вважають, що наприкінці IV ст. до н. е. у північнопричорноморському регіоні стався збіг ряду несприятливих для розви¬тку кочового та напівкочового госпо¬дарства умов (природ-них, економіч¬них, політичних тощо), який призвів до катастрофічних на-слідків.

Сармати з’явилися на території сучасної України на межі III–II ст. до н. е. За поход-жен¬ням пов’язані зі східно-іранськими народами, що мешкали у VI–III ст. до н.е. в південно-уральських і північно-казахстанських степах. У ІІІ ст. до н.е. – IV ст. н.е. сармати проживали на степових просторах Євразії – від Приуралля до Угорщини.

КУЛЬТУРА АНТИЧНИХ МІСТ- ДЕРЖАВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я (VІ ст. до н. е. – ІV ст. н. е.) ГРЕЦЬКИЙ ПЕРІОД (друга пол. VІІ ст. – перша пол. І ст. до н. е.)

Починається від заснування грецького поселення на сучасному острові Березань. За-сновуються міста, формуються держави, переносяться відповідні культурні традиції. ГРЕКО-РИМСЬКИЙ ПЕРІОД (друга пол. І ст. до н. е. – 70-і рр. ІV ст. н. е.) Це час відносної залежності північнопричорноморських міст-держав від Риму, час зв’язків міст-держав із сарматами, руйнівних набігів готів, гунів та інших кочових племен. ПІЗНЬОАНТИЧНИЙ ПЕРІОД (друга половина ІІІ – перша половина VІ ст.) Цей період виділяється стосовно деяких міст (Херсонес, Пантікапей та ін.). Тісно пов’язаний із соціально-економічною і політичною кризою Римської імперії, готсь-кими війнами, проникненням візантійських впливів, а також зародженням христи-янства. У Херсонесі та Пантікапеї життя продовжувалося і в середні віки.

6.Загальні тенденції розвитку культури давніх слов’ян і Київської Русі.

Виділення праслов’ян із сукупності староєвропейського населення (кінець ІІІ – І тис. до н. е.) Існує думка, що на рубежі ІІІ – ІІ тис. до н. е. з індоєвропейської спільності виділилася германо-балто-слов’янська група племен, представлена археологічними культурами кулястих амфор та шнурової кераміки. У ІІ тис. до н. е. праслов’янська племінна спільність співвідноситься з тшинецькою та комарівською культурами. До праслов’янського етногенезу залучають також лужицьку та поморсько-підкльошову культури в Середній Європі, а також скіфські землеробські культури українського лі-состепу.

Формування слов’янських етнічних груп (кінець І тис. до н.е. – VІІ ст. н.е.)

Венедський етап (кінець І тис. до н. е. – ІV ст. н. е.) Археологічним еквівалентом слов’ян-венедів є переважно зарубинецька культура, яку залишило осіле хліборобське населення ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е., у лісо-степовій зоні України.

Склавино-антський етап (V – VІІ ст. н. е.) За сучасними археологічними дослідженнями склавинам відпові-дає празько-корчацька культура V–VІІ ст. (між Дніпром, Дністром і верхньою Віс-лою). Антам – пеньківська культура V–VІІ ст. (в Середньому Подніпров’ї). Старе за-гальнослов’янське ім’я венедів співвідносять із дзедзицькою культурою.

Переддержавний період в історії східних слов’ян (VІІІ – ІХ ст.) На межі VІІ–VІІІ ст. на основі празько-корчацької, пеньківської і колочинської куль-тур формуються райковецька культура на правому і волинцівсько-роменська культу-ри на лівому березі Дніпра. В межах цих культурних ареалів формуються відомі за літописними данними слов’янські племена і племінні союзи, що у подальшому роз-витку привели до створення Києво-Руської держави.

Київська Русь Київська Русь – одна з найбільших держав середньовічної Європи. На першому етапі розвитку (до 30-х рр. ХІІ ст.) це ранньофеодальна монархія з елементами федераліз-му. В 30-ті рр. ХІІ ст. Русь вступила в період феодальної роздробленості, що харак-теризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалі-зацією окремих князівств. Видозмінюючи свою федеративну структуру, Русь проіс-нувала до 40-х рр. ХІІІ ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]