Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_IUK.docx
Скачиваний:
307
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
191.56 Кб
Скачать

42.Загальна характеристика розвитку культури в Україні на зламі століть (кінець хіх – початок хх ст).

Незадовільний стан освіти і потяг народу до культури активізували діяльність громадських організацій та за-кладів позашкільної освіти. Великим впливом користувались Київське та Харківське товариства грамотності. Вони відкривали недільні школи, народні бібліотеки-читальні, проводили лекції, концерти, театральні вистави, знайоми-лися з видавничою справою.

В Західній Україні поширювалась діяльність «просвіт». Ці культурно-освітні громадські організації були засно-вані ще у кінці 1860-х рр. У 1868 році виникає львівська «Просвіта». Австро-угорське керівництво, яке ставилося до національно-культурного руху більш-менш лояльно, навіть субсидіювало центральну львівську «Просвіту», а низові осередки утримувались на народні кошти. На східноукраїнських землях «просвіти» виникли під час революції 1905–1907 рр.

На початку XX ст. в Західній Україні виник ще один напрям національно-культурної роботи – січовий рух. «Січовики» відроджували традиції військової справи запорожців, козаць¬ку пісню, відкривали читальні. . В 1908 р. засновник січового руху адвокат Кирило Трильовський (видавець часопису «Громада») організував Крайовий Січовий Комітет, реорганізований у 1912 р. в Український Січовий Союз. Напередодні пер-шої світової війни було створено 516 «січей» та 94 това¬риства січових стрільців.

Неоднаковою залишалась ситуація з українсь¬ким книгодрукарством і періодичними виданнями на Сході і Захо-ді України. В Галичині виходила значна кількість газет і часописів українською мовою, а на Сході України, де дру¬кування українською мовою залишалося під забороною до 1905 р., лише в ході революції виникло багато украї¬номовних видань.

В підросійській Україні (де проживало приблизно 4/5 усіх українців) аж до 1905 р. українську мову було вилу-чено з науки й громадського вжитку, а заборона її використання в освіті і офіційних документах тривала до 1917 р. Україномовне населення в масі своїй не ставилося до рідної мови як до чогось вартісного, що слід зберігати. Для селянства українська мова залишалася «мужицькою», була ознакою убогості і неосвіченості. Культурні зв’язки єднали у культурному відношенні політично та економічно розірвані Схід і Захід України. Нові мистецькі течії, які виникли в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. стимулювали становлення різних мистецьких угру-повань, які конкурували між собою. Це було передумовою вільного творчого розвитку, плюралізму стилів і течій, без чого немає плідного художнього життя.

Разом з тим цей час був позначений і політичною ворожнечею і запеклою газетно-журнальною полемікою в то-му числі і між діячами культури. Активно дискутувались проблеми культурного прогресу і шляхів розвитку націо-нальної культури. Зокрема, протиставлялись: 1) концепція національно орієнтованого культурного розвитку і 2) так звана інтернаціоналістична тенденція у розвитку культури.

Початок першої світової війни перервав еволюційний шлях розвитку культури, поглибив вже існуючі суперечності та розколи в українській культурі та спричинив нові не менш трагічні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]