Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_IUK.docx
Скачиваний:
307
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
191.56 Кб
Скачать

25.Розвиток архітектури в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.

Друга половина XVI - перша половина XVII ст. е якісно новим етапом у розвитку ар¬хітектури та містобудування на українських землях. Саме в архітектурі найраніше і найяскравіше нові виявилися тенденції, що поступово стали визначальними для розвитку ї культури загалом.

Вони насамперед пов'язані з діяльністю приїзджих європейських будівничих (до по¬чатку XVII ст. майже виключно італійців), які надали мурованій архітекіурі україн¬ських земель яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва, здебільшого у його північно італійському провінційному варіанті.

Діяльність будівничих італійського походження розпочав невідомий за прізвищем італійський май¬стер Петро, який походив з Лугано. Саме він - Петро Італієць, став першим з італійських будівничих, які почали з'являтися у Львові вже у другій половині XVI ст.

Новітні тенденції європейського містобудування першої половини XVII ст. знайшли своє вираження у переплануванні міста Броди на Львівщині. Ідею плану приписують французькому військовому інженерові Г. де Боплану-. який більш як півтора десяти¬ліття (до весни 1648 р.) перебував в Україні на польській службі. Броди розплановані у вигляді регулярного п'ятикутника, у західній частині якого була збудована укріплена резиденція власників.

Найактивніше містобудівельна страва розвивалася насамперед на території давніх іс¬торичних міст. Чимало з них отримали нові або значно оновили уже існуючі міські укріплення. Так у другій половині XVI ст. оновлювалися фортифікації Кам'янця-Подільського. Нову систему міських укріплень на межі століть отримав Острог.

Замки і фортеці

Друга половина XVI - перша половина XVII ст. були періодом акгявного будівницт¬ва укріплених замків в Україні. Як і в містобудуванні, найпоширенішим напрямом тут виступає перебудова давніх фортець. Ясьравим прикладом є Острог, де приблиз¬но перед 1603 р. в ансамблі замку з'явилася Кругла вежа, яка є однією з класичних пам'яток ренесансного оборонного будівництва.

Поряд з цими загалом традиційніними зразками оборонного резиденційного будівниц¬тва у першій половині XVII ст. на західноукраїнських земтях з'являються замки, спо¬руджені за роробленою у Західній Європі НОВОЮ бастіонною системою. В ній акцент робився на системі оточених сухими ровами земляних уіріплень-бастіотв. всередині яких знаходилися палацові споруди й житлові приміщення для гарнізону. Цю систему представляють споруджений для князя Христофора Збаразького замок у Збаражі (1626-1631). первісний проект якого роробив італійський архітектор Вінченцо.

26.Образотворче мистецтво в Україні у другій половині хvі – першій половині хvіі ст

Мистецький розвиток у даний період відбувався за нових умов. Місце давньої княжої еліти зайняла нова феодальна верхівка. Ряди меценатів поповнилися за рахунок при¬йшлої польської еліти та католицького духовенства. Це вносило суттєві зміни до су¬спільних версій, під опікою яких розвивався елітарний рівень мистецької культури.

Монументальний живопис в нових умовах дедалі більше втрачає свої позиці. Так ві¬домостей про розвиток українського монументального малярства у львівському се¬редовищі другої половини XVI ст. не знайдено. Про його стан на львівському грунті у першій половині XVII ст. певною мірою може свідчити той факт. що член Львівсь¬кого братства Григорій Федоровичу 1633 р. мав намір запросити для малювання вів¬таря Успенської церкви грецьких майстрів.

Станковий живопис у цей період переживав початок нового етапу своєї еволюції, впродовж якого зберігалися роль і значення іконопису та розвивався світській на¬прям малярства, представлений насамперед V портретному жанрі. У мистецькій практиці другої половини XVI ст. ще зберігається триєдиний ансамбль декорації інтер'єру храму у традиційному складі , проте з початку наступного століття цей комплекс відходить на задній план. У новому варіанті ансамблю, який вперше з'явився на львівському грунті на перело¬мі XVI—XVII ст., акцент робиться на іконостасі. Він розбудовується за рахунок нових сцен (страсного циклу, п’ятидесятниці) та цокольного ряду, спершу орнаментально¬го, а згодом із сюжетними композиціями. Класичний чотирирядний варіант іконостаса остаточно утвердився в Україні у другій половині XVI ст.. Поряд з ним були попорені й інші його форми, зоїрема зберігався давній дворядний іконостас. Першою пам’яткою нового львівського іконопису- вважається виконана у 1599 р. іко¬на маляра Федора «Богородиця Одишрія з похвалою» з церкви Покрови Богородиці у Ріпневі. її найхарактерніша особливість - виразні впливи західноєвропейської ма¬лярської системи у тому її варіанті.

Світський портретний живопис

3 другої половини XVI ст. одним із проявів утвердження нової художньої системи стає поява окремих жанрів живопису, утвердження світських напрямів професійної діяльності. Нова жанрова система значною мірою була перейнята з європейської тра¬диції й формувалася в руслі еволюції мистецького напряму західноєвропейської орі¬єнтації. В її утвердженні провідну роль відігравав саме цей мистецьки напрям, а з- поміж малярів українського походження - ті, котрі ближче стояли до нього. Портретний живопис розвивався у напрямі подолання середньовічної естетики, що виявилось у поглибленні індивідуальної характеристики портретеваних. Класичним зразком львівського портретного малярства першої половини XVII ст. вважається портрет руського воєводи Івана Даниловича. Цей твір виділяється образним тракту-ванням моделі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]