Польове кормовиробництво

ну. Висівають пізно восени широкорядним способом. Норма висіву насіння 4 – 6 кг/га.

Рапонтик, або маралячий корінь, — багаторічник, росте на од- ному місці 7 – 10 років. Урожайність зеленої маси 350 – 400 ц/га. Висівають восени широкорядним способом, норма висіву насіння — 7 – 10 кг/га. Силос дуже добре поїдають тварини При цьому поліп- шується відтворення стада, знижується відсоток яловості корів.

Живокіст шорсткий належить до родини шорстколистих. Роз- множується насінням і вегетативно. Можна використовувати на си- лос, зелений корм, для приготування трав’яного борошна. Росте на одному місці 10 років і більше. Врожайність зеленої маси на 2 – 3-й і в наступні роки — 500 – 700 ц/га і більше. Добре поїдають усі види тварин. Містить багато білків, вітамінів, солей, інших мінеральних речовин і мало клітковини. Поживність — на рівні поживності бор- щівника, а вміст протеїну значно вищий (такий, як у люцерни) — 180 – 200 г в 1 корм. од. Врожаї підвищуються при внесенні органіч- них (40 – 60 т/га) і мінеральних добрив.

Сильфія пронизанолиста належить до складноцвітих (айстро- вих). Використовується з другого року життя. Висота стеблостою — до 3 м, листя велике (до 35 см), розсічене. За достатнього зволожен- ня дає 600 – 800 ц/га зеленої високопоживної маси. Силосувати краще в сумішах з іншими культурами.

Прийоми вирощування. Всі зазначені багаторічники на силос вирощують широкорядним способом із міжряддями 60 – 70 см. Що- року слід вносити добрива з розрахунку на запланований урожай, проводити міжрядні глибокі розпушування для знищення бур’янів і створення доброї аерації верхнього шару ґрунту, що поліпшує ріст і відростання рослин.

11.ЗМІШАНІ І СУМІСНІ ПОСІВИ ОДНОРІЧНИХ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

Сумісне вирощування кормових і зернофуражних культур є однією з актуальних проблем кормовиробництва. Розв’язання її у нашій країні почалося ще в XVIII ст. і триває досі з перемінним успіхом. Так, наприкінці 50-х — на початку 60-х років минулого століття концепція кормовиробництва зводилась до вирощування кількох культур — кукурудзи, цукрових буряків на корм і однорічних бобо- вих на зерно — гороху, бобів. Змішаним і сумісним посівам приді- ляли менше уваги. З відродженням кормовиробництва інтерес до цих посівів зріс. Це стосується як багаторічних, так і однорічних кормових культур.

Ідею спільного вирощування рослин на корм людина взяла з природи, де, як відомо, трав’яна і деревна рослинність росте найча-

337

Частина 3

стіше у вигляді рослинних угруповань — фітоценозів, які краще пристосовані до умов місця, де вони ростуть. На відміну від багато- річних рослинних угруповань взаємовплив рослин в однорічних аг- роценозах триває короткий відрізок часу. Помилки у доборі видів для сумішей відразу позначаються на результатах — знижується приріст зеленої маси, урожайність її і якість кормів. Виправити ці помилки буває важко або неможливо. Тому потрібний особливо ре- тельний підхід (прогнозування) особливостей взаємодії рослин у су- міші, який ґрунтується на знаннях біології й екології однорічних кормових культур — компонентів агрофітоценозу. Необхідно врахо- вувати динаміку росту і розвитку їх. В разі вдалого добору рослин, достатнього зволоження і забезпечення поживними речовинами продуктивність сумішей не тільки не поступається перед продуктив- ністю одновидових посівів, а й часто перевищує її.

Класифікація змішаних посівів. В Уманському державному аграрному університеті використовують таку класифікацію зміша- них і сумісних посівів однорічних культур:

змішані посіви — це посіви двох і більше культур на корм або зернофураж, які висівають одночасно або в різні строки неповними нормами, в одному рядку або черезрядно і які збирають одночасно в одну транспортну місткість. Наприклад, вика з вівсом, горох з вів- сом, вика + горох + овес; вика + горох + ріпак + овес; кукурудза зви- чайної рядкової сівби з ріпаком, кукурудза з ріпаком і вівсом, куку- рудза з бобовими — соєю, буркуном та ін.; конюшина однорічна з пажитницею однорічною, буркун однорічний з вівсом, ячмінь з го- рохом на зерно та ін.;

сумісні посіви — це посіви двох і більше культур на корм і зер- нофураж, висіяні одночасно або в різні строки автономно — стріч- ками або смугами, які збирають одночасно в одну транспортну міст- кість або окремо. Наприклад, смугові посіви кукурудзи з горохом або ярою викою на зелений корм, смугові посіви кукурудзи із соєю на зерно; посіви кукурудзи із соєю, буркуном, люпином за схемою 2 – 3 рядки кукурудзи, 2 – 3 рядки бобових та ін.;

змішані і сумісні одновидові посіви різних сортів або гібридів — бленди — це посіви на зелений корм і силос різних за вегетаційним періодом сортів або гібридів однієї культури. Через поєднання сортів або гібридів із різною висотою рослин ці посіви мають вигляд зрізано- го конуса або піраміди (звідси назва бленди). На таких посівах збі- льшується строк збирання, поліпшуються поїдання рослин тварина- ми, якість, придатність зеленої маси до силосування, а інколи збіль- шується врожайність. Бленди можна застосовувати в посівах кукуру- дзи і сорго на силос для поліпшення якості силосної маси і в зеленому конвеєрі для подовження строку використання культури.

Крім цих груп змішаних посівів, виділяють:

338

Польове кормовиробництво

ущільнені посіви — посіви двох або кількох культур, з них ос- новну культуру висівають повною нормою, а в її міжряддях або ряд- ках — одну – дві культури, які ущільнюють посіви і висіваються од- ночасно з основною культурою або в різні строки. Збирають культу- ри як одночасно в одну транспортну місткість, так і в різні місткості

істроки (кукурудза на зерно і силос із гарбузами, кабачками; куку- рудза на зерно з квасолею; кукурудза з соєю, бобами, буркуном та інші культури на силос);

підсівні посіви — це посіви культур або сумішей на зелений корм і силос із підсівною (підсівними) культурою (культурами). Завдяки піс- ляукісному відростанню одержують додатково 1 – 2 укоси (суміш вики або гороху і вівса з підсіванням пажитниці однорічної, кукурудза на зелений корм з підсіванням суданської трави або буркуну дворічного). До підсівних (раніше їх називали вставними) можна віднести і підсі- вання коренеплодів — моркви, ріпи-стернянки, брукви, турнепсу під ранні ярі суміші, кукурудзу на зелений корм та інші культури.

Змішані, сумісні, підсівні і ущільнені посіви з одночасним зби- ранням компонентів використовують широко, а ущільнені з окремим збиранням (наприклад, кукурудзи на зерно і силос з гарбузами і ква- солею) — недостатньо. Основна причина полягає в тому, що немає машин і пристроїв для окремого збирання. Проте, незважаючи на це, деякі господарства Черкаської області (Драбівського і Христинівсько- го районів) відродили практику ущільнених посівів гарбузів по куку- рудзі на силос і зерно. Для цього застосовують дрібноплідні сорти гар- бузів, які під час збирання кукурудзи менше пошкоджуються. Що- правда, плоди гарбузів навантажують уручну, хоча є можливість ме- ханізувати цю роботу, застосувавши фронтальний пристрій для зби- рання плодів з наступним навантаженням їх переобладнаними на- вантажувачами буряку. На Кубані, наприклад, для цього використо- вують спеціально обладнаний зерновий комбайн.

За вдалого добору ущільнювальної культури основний врожай змінюється незначно. Досліди М.І. Дяченка, проведені під керівниц- твом автора в зернотрав’яній сівозміні, показали, що ущільнені посі- ви гарбузів добре затінюють ґрунт, зменшуючи кількість бур’янів у міжряддях і фізичне випаровування вологи з поверхні ґрунту.

Добре зарекомендували себе кущові форми гарбузів. При виро- щуванні їх можна проводити міжрядні розпушування аж до фази розвитку кукурудзи 10 – 12 листків. У зазначених вище дослідах при одержанні 140 – 180 до 200 ц/га гарбузів урожайність зерна ку- курудзи зменшувалась лише на 3 – 4 ц/га.

Слід зазначити, що ущільнювальні культури, як і підсівні, є проміжними: перші — на площі, другі — у часі.

Добір компонентів. Основними компонентами для змішаних і сумісних посівів є бобові. Замість них доцільно вводити у суміші також

339

Частина 3

капустяні. При цьому економлять насінний матеріал, оскільки масові норми висіву капустяних у 8 – 10 разів нижчі, ніж бобових. Можна та- кож використовувати соняшник, мальву, щирицю червону і білу та ін.

Скільки має бути компонентів у суміші? Іноді без урахування ґрунтово-кліматичних умов рекомендують вирощувати багатоком- понентні суміші. Дослідженнями Інституту кормів УААН (А.О. Ба- бич, Г.П. Квітко, В.Ф. Петриченко, Г.Ф. Підпалий), Подільського державного аграрного університету (М.І. Бахмат), Кіровоградської обласної сільськогосподарської дослідної станції (В.Т. Маткевич) та іншими дослідними установами виявлено, що в умовах задовільного зволоження більш продуктивними є прості (2 – 3-компонентні) су- міші, а при достатньому зволоженні кількість компонентів може бути доведена до 5 – 6 і навіть 7.

Так, у дослідженнях Інституту землеробства УААН (В.Ф. Сайко, П.Л. Сарнацький, І.Ф. Артеменко), проведених в умовах достатнього зволоження (південна частина Полісся), 4-компонентні суміші значно переважали за продуктивністю дво- і навіть трикомпонентні.

Орієнтовне районування деяких однорічних кормових культур для використання у змішаних і сумісних посівах подано в табл. 78.

Таблиця 78. Орієнтовне районування деяких однорічних кормових культур («+» — рекомендовано, «0» — припустимо, «–» — не рекомендовано)

340

Польове кормовиробництво

Принципи складання сумішей. Орієнтовні варіанти сумішей, відсоткове співвідношення у них компонентів і способи сівби подано у табл. 79. Склад сумішей і норми висіву компонентів слід уточню- вати на місцях відповідно до зональних і регіональних рекоменда- цій.

Таблиця 79. Орієнтовні варіанти однорічних сумішей

і співвідношення у них компонентів

341

Частина 3

При доборі культур для однорічних сумішей так само, як і бага- торічних, ураховують взаємодію компонентів стеблостою. Так, у разі висівання кукурудзи з горохом, чиною, викою ярою і озимою різко погіршується ріст кукурудзи, а із соєю, бобами, буркуном, люпином білим вона добре розвивається. Такі суміші за достатнього зволо- ження і на поливах не поступаються за виходом зеленої маси на

342

Польове кормовиробництво

1 га і навіть переважають одновидові посіви кукурудзи. На відміну від кукурудзи і суданської трави, овес і ячмінь добре ростуть із горо- хом, чиною, викою озимою і ярою.

Приклади несприятливого взаємовпливу бобових і злакових та інших культур можна спостерігати вже у фазі проростків. Якщо пророщувати насіння гороху, вики озимої і ярої з кукурудзою, то довжина проростків у неї буде значно меншою, ніж у насіння, яке пророщують окремо. Аналогічне спостерігається при спільному про- рощуванні насіння вики і гороху із суданською травою. Овес і яч- мінь проростають однаково з бобовими і без них.

Отже, взаємовплив рослин в агроценозі багато у чому залежить від кореневих виділень рослин — компонентів суміші.

Можна рекомендувати такі принципи складання однорічних трав і кормосумішей:

в однорічних траво- і кормосумішах, на відміну від бага- торічних, не повинно бути видів у рецесивному (полеглому, пригніченому, з уповільненим ростом) стані. Це знижує зага-

льну продуктивність суміші, якість корму і має бути виключено при складанні суміші. Наростання зеленої маси краще у тих варіантах, де збігаються ріст і розвиток рослин компонентів;

слід ураховувати алелопатичну взаємодію компонентів суміші, спричинену кореневими виділеннями (колінами). Через це можливе погіршення росту одного або кількох компонентів суміші. Оскільки зазначений взаємовплив виявляється вже у фазі проростків, слід пе- ревіряти сумісність рослин у суміші. При виявленні негативного

впливу одного виду на інший доцільно автономно розміщува- ти культури, висіваючи їх окремими стрічками або смугами (кукурудза, суданка, сорго з викою, горохом, чиною);

при доборі компонентів суміші слід ураховувати біологічні й екологічні особливості не тільки видів, а й сортів. Так, сівба низько- рослих сортів сої у суміші з кукурудзою на силос не дає бажаних ре- зультатів, разом з тим при вирощуванні їх на зерно в одновидовому посіві можна мати високий врожай;

треба створити щільний покрив стеблостою по всій його висоті. При складанні сумішей, компоненти яких розміщуються у різних ярусах стеблостою, слід враховувати тіньовитривалість рослин для нижнього ярусу. В широкорядних посівах із міжряддями 70 см це має менше значення. Проте у міру звуження міжрядь роль світло- вого фактора для рослин нижнього ярусу в посіві зростає. Більш ті- ньовитривалі боби, горох, люпин білий, вика яра, ріпак, буркун, соя укісних сортів, менше — щириця біла, окремі види мальви, вика озима (при висіванні з ранньостиглими сортами жита) та ін.

Порядок складання сумішей. Для кормосумішей добирають компоненти згідно із зональними рекомендаціями, враховують ре-

343

Частина 3

комендовані вміст їх у суміші у відсотках і кількісну норму висіву у чистому вигляді, переводять її в масову з поправкою на посівну придатність насіння. Потім розраховують норму висіву компонентів з урахуванням відсоткового вмісту їх у суміші (табл. 80).

Таблиця 80. Складання сумішей однорічних кормових культур і роз-

рахунок норм висіву насіння в сумішах

Основні прийоми вирощування. Удобрення. Донедавна вва-

жали, що при сівбі бобово-злакових сумішей слід забезпечити на- самперед фосфорно-калійне живлення рослин. Проте в літературі є достатньо даних, які свідчать про доцільність, а то й необхідність внесення азотного добрива. Разом з тим мінеральний азот погіршує азотфіксацію бобових. Тому азотне добриво у посівах бобово-зла- кових сумішей треба застосовувати так, щоб не зашкодити розвит- кові бульбочкових бактерій на коренях бобових компонентів. Врахо- вуючи, що основна маса бульбочок міститься в шарі ґрунту 0 – 12 см, азотні добрива при висіванні бобово-злакових сумішей доцільно вносити на глибину 14 – 16 см рослинопідживлювачами. Певним винятком є суміш озимої (мохнатої) вики з житом. Вика не тільки забезпечує себе азотом, а й поліпшує ріст жита і наступної післяукі- сної культури.

Додавання бобових та інших компонентів нерідко знижує врожай суміші. При цьому внесення збільшених норм азотовмісних добрив дає змогу зрівняти врожайність компонентів і навіть перевищити урожайність одновидового посіву основного компонента (табл. 81).

344

Польове кормовиробництво

Таблиця 81. Вплив добрив на врожайність змішаних посівів кукуру-

дзи з високобілковими компонентами в умовах південної частини Лісостепу України (ґрунт — чорнозем, дослідне поле кафедри рослинницт- ва і кормовиробництва УДАУ, досліди О.І. Зінченка і А.О. Січкаря), ц/га

Інокуляція насіння бобових азотфіксуючими бактеріями. За багатьма даними літератури, врожайність суміші і якість корму можна підвищити обробкою насіння бобових ризоторфіном, який містить відповідні штами азотфіксуючих бактерій. Проте це не зав- жди ефективно. Однією з причин цього може бути незадовільне зволоження, мають значення також аерація, механічний склад, ки- слотність ґрунту, вміст у ньому органічної речовини та ін. Обробля- ють насіння ризоторфіном безпосередньо перед сівбою.

Прийоми вирощування мають забезпечити високий урожай і до- статній вміст високобілкового компонента в суміші. Аналіз хімічно- го складу різних сумішей показав, що високобілкових компонентів у них має бути 16 – 17 % до 20 – 22 %. Це підвищує вміст протеїну в кормі з 70 – 90 до 110 – 120 г на 1 корм. од. У дослідах одержано на- віть вищі показники вмісту високобілкових компонентів у посівах

(див. табл. 81).

Способи і строки висівання сумішей. Залежно від призна-

чення і складу суміші висівають звичайним рядковим, широкоряд- ним і стрічковим способами або розміщують компоненти окремими смугами по 2 – 6 м. Наприклад, у посівах ранніх ярих і озимих су- мішей усі компоненти розміщують в одному рядку при висіванні звичайним рядковим способом. Кукурудзу з бобовими, ріпаком, бур-

345

Частина 3

куном, мальвою на силос можна висівати з міжряддями 45 – 60 – 70 см, на зелений корм — широкорядно (45 – 60 см) і звичайним рядковим способом. Компоненти розміщують в одному рядку, через рядок, через 2 – 4 рядки і окремими смугами (кукурудзу з соєю на зерно або з горохом на зелений корм). Компоненти ранніх ярих су- мішей, а також сумішей кукурудзи на силос і зелений корм із соєю, мальвою, щирицею висівають одночасно, проте редьку олійну, ріпак ярий з кукурудзою на зелений корм, боби з кукурудзою на силос ви- сівають після появи сходів кукурудзи. В разі одночасної сівби вони можуть дозрівати до скошування сумішей. Озиму вику з житом і ранньостиглими сортами пшениці на корм краще висівати у різні строки — спочатку вику, а після появи її сходів — жито і пшеницю.

Однорічні кормові культури у сумішах висівають у літньо-осінні, весняні (ранні і пізні) і літні строки. У літньо-осінній строк (сер- пень — вересень) сіють озимі кормосуміші. Вони можуть складатись із озимих рослин (вика + жито, ріпак + жито, вика + пшениця), ози- мих і зимуючих культур — жито (пшениця) + зимуючий горох. У ці строки можна сіяти і озимо-ярі суміші для подвійного (осінньо- весняного) використання. З посівів одних озимих або зимуючих кормових культур рідко мають значний осінній укіс. При додаванні до озимої суміші ярих рослин, наприклад вівса і гороху, можна мати 100 – 120 ц/га зеленої маси восени. Загальний вихід корму при цьо- му значно збільшується (табл. 82). У північній частині Лісостепу і самі озимі (жито з ріпаком) восени нарощують до 200 ц/га і навіть більше зеленої маси (Г.І. Демидась).

Таблиця 82. Урожайність озимо-ярих сумішей ( Південна частина Лісо-

степу України, за даними обліків у колекційно-демонстраційному розсадни- ку кафедри рослинництва і кормовиробництва УДАУ)

У ранніх ярих сумішах, крім ярих (вівса, гороху, вики та ін.), мо- жуть бути озимі (ріпак, вика мохната) і зимуючі (пелюшка). У пізніх ярих і літніх посівах також можливі поєднання кукурудза + озимий ріпак, суданська трава + ріпак ярий, кукурудза + кормовий овес + + боби та ін.

Догляд за змішаними і сумісними посівами такий самий, як і за одновидовими посівами кормових трав та інших кормових куль- тур. Це до- і післясходові боронування і міжрядний обробіток широ- корядних посівів.

346