Лучне кормовиробництво

4.2.3. Догляд за посівами трав

Догляд за травами у рік сівби. Важливо знищити ґрунтову кірку, якщо вона утворилась, і запобігти зрідженню трав. Проти бур’янів застосовують виключно агротехнічні заходи — підпокривну сівбу, підкошування. Бур’ян, який відріс, підкошують інколи кілька разів за вегетацію. На торфовищах після підкошування нерідко за- стосовують коткування для укріплення кореневої системи трав, яка при згрібанні підкошених рослин може частково травмуватися, а рослини — підриватися робочими органами граблів. При засміченні літнього посіву трав застосовують осіннє підкошування, але не піз- ніш як на початку жовтня (щоб бур’яни не обсіменялися). На другий рік після висівання трав під покрив залишається стерня, яку вида- ляють боронуванням і граблями.

Догляд за травами на другий рік після сівби і в наступні роки. На другий рік після сівби на легких супіщаних ґрунтах засто- совують випасання, на глинистих — скошування, щоб запобігти ви- топтуванню травостоїв і утворенню скотобійних купин. Випасання в таких випадках проводять після 1 – 2 укосів трав.

Навесні у травостоях першого року використання, особливо на торфовищах, нерідко спостерігається випирання рослин. Для по- ліпшення їх росту посіви коткують. Не слід використовувати важкі котки, оскільки вони можуть надто ущільнити верхній шар ґрунту. Коткування водоналивними котками слід проводити, попередньо визначивши ступінь їх наповнення.

На ґрунтах, які запливають, ущільнюються, дернину обробляють ротаційними голчастими боронами, наприклад БИГ-3, або більш легкими. Борони розпушують ґрунт, не розриваючи дернини, мало травмують кореневу систему трав. Внесення добрив, розпушування і зрошування — найважливіші способи догляду за дерниною пасо- вищ і сіножатей, що створюються при докорінному поліпшенні на другому році і в наступні роки. Боронування зубовими боронами застосовують на одновидових посівах бобових, насамперед люцерни, козлятнику тощо. На густих злаково-бобових лучних травостоях за- стосування зубових борін менш ефективне.

Навесні і після скошування вносять мінеральні добрива: азот- ні — в кілька прийомів, фосфорні і калійні — навесні повну норму.

4.2.4. Прискорене залуження

Суть цього способу полягає в тому, що після переорювання мало- продуктивного травостою проводять його перезалуження без попе- реднього вирощування однорічних культур. Прискорене залуження широко застосовують на луках України та інших країн у системі

197

Частина 2

докорінного поліпшення природних кормових угідь, які виродились, на суходолах, заплавах, осушених низинних луках і торфовищах, схилах, солонцях тощо.

Прискорене залуження, за даними М.Ф. Щербакова, застосову- ють на 75 – 80 % площ, які поліпшують. Завдяки цьому вже в пер- ший рік одержують зелену масу. Ділянка ні на один рік не вилуча- ється із прямого пасовищного, сіножатного або сіножатно- пасовищного використання. При сівбі травосумішей використовують покривні культури — райграс однорічний, ранні ярі суміші, куку- рудзу на зелений корм та ін., а якщо залуження проводять у серпні, то й свіжозібране насіння лучних трав.

Попередню дернину, залежно від ґрунту, розташування і зволо- женості ділянки, обробляють плугом, плоскорізом, фрезбарабаном, поверхнево-дисковими знаряддями або поєднують різні види обробі- тку (табл. 33). Ефективне також ґрунтопоглиблення, на торфовищах і малопродуктивних заплавних луках — фрезерування, після якого вже немає потреби проводити культивацію.

Таблиця 33. Вплив способів обробітку дернини на врожайність трав за прискореного залуження основних типів лук, ц/га

(за М.Ф. Щербаковим, 1986)

На солонцевих комплексах з малопродуктивною рослинністю до- цільна глибока ярусна оранка на глибину до 45 см. Гумусовий шар при цьому не порушується, а солонцевий і підсолонцевий — змішу- ються. Відбувається розсолення — розсолонцювання, чому сприяє розпад запасу кореневих решток. Там, де гумусовий шар невеликий (до 12 см), а надсолонцевий — більш як 12 см, проводять фрезеру- вання, безполицеву оранку на глибину 20 – 25 см, дискування після оранки, коткування і сівбу. На солонцях висівають посухостійкі тра- ви — житняки, люцерну синьогібридну, жовтогібридну і жовту, бур- кун. Для прискореного залуження схилів балок здійснюють контур- ний обробіток упоперек схилів. На схилах залуження проводять на- весні або влітку.

За малої потужності гумусового горизонту (17 – 25 см) збільшу- ють глибину оранки на 4 – 6 см (табл. 34).

198

Лучне кормовиробництво

Таблиця 34. Залежність глибини оранки від глибини гумусового горизонту (за М.Ф. Щербаковим, 1986)

За прискореного залуження застосовують комбіновані агрегати, які поєднують обробіток ґрунту, передпосівне коткування, сівбу трав. Проте такі агрегати можна застосовувати на досить вирівня- них ділянках, де немає чагарників, каміння, купин, щучнику дер- нистого і щільнокущових осок. На бідних, поверхнево зволожених, а також на піщаних і супіщаних землях, які зазнають водної і вітро- вої ерозії, механічний обробіток ґрунту, особливо оранка, буває не- доцільним або неможливим. Дернину знищують гербіцидами і про- водять сівбу сумішей дисковими або стерньовими сівалками. Проте слід зазначити, що такий спосіб знищення дернини небажаний. Ці- лком очевидно, що замість цього можна поліпшити видовий склад і продуктивність травостою внесенням добрив, зрошуванням, насі- ванням швидкорослих трав (конюшини, лядвенцю, сумішей їх із злаковими) у дернину.

Удобрення. Обробіток ґрунту практично щоразу слід поєднувати із внесенням добрив. На ґрунтах середньосуглинкового складу — чо- рноземних, сірих лісових, дерново-підзолистих, альпійських і субаль- пійських луках та пасовищах велике значення мають азотні добрива. На піщаних і супіщаних ґрунтах треба застосовувати також достатню кількість калійних і фосфорних добрив, на торфоболотних азотні доб- рива вносять тільки у перший – другий роки користування. При ви- сіванні однорічних культур основне значення має фосфорно-калійне добриво. Після удобрення продуктивність угідь підвищується в 3 – 4 рази (з 8 – 12 до 30 – 40 ц/га сіна високої якості).

Отже, система докорінного поліпшення на різних типах природ- них угідь має свої особливості. Вона може полягати як в обробітку дернини, удобренні та висіванні трав, так і в проведенні комплексу робіт, які включають меліоративну підготовку території, окульту- рення ґрунту. Можлива також сівба попередніх культур. Технологіч- ну схему докорінного поліпшення на прикладі заплавних лук наве- дено в табл. 35.

199

Частина 2

Таблиця 35. Технологічна схема докорінного поліпшення заплавних лук*

* Узагальнені дані літератури.

200