![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Множини
- •Відображення
- •1.3. Бінарні відношення на множині
- •2.1. Принцип математичної індукції Аксіома математичної індукції
- •Узагальнення другої форми принципу математичної індукції
- •2.2. Підстановки
- •Основні алгебраїчні структури
- •3.1. Означення комплексного числа
- •3.2. Дії над комплексними числами
- •3.3. Піднесення до степеня і добування кореня
- •4.1. Поліноми від однієї змінної
- •Г) Найбільший спільний дільник
- •Д) Найменше спільне кратне
- •4.3.Поліноми над числовими полями
- •4.4. Поліноми від багатьох змінних
- •Б) Симетричні поліноми
- •5.1. Поняття матриці
- •5.2. Дії над матрицями
- •6.1. Визначники малих порядків
- •6.2. Поняття визначника n-го порядку
- •6.3. Властивості визначника n-го порядку
- •6.4. Обчислення визначників n-го порядку
- •7.1. Загальні поняття
- •7.2. Способи розв’язування систем лінійних рівнянь
- •7.3. Матрична форма запису системи лінійних рівнянь
- •8.1. Поняття векторного простору, його розмірність і базис
- •8.3. Підпростори векторного простору
- •8.4. Лінійні перетворення у векторному просторі
- •8.5. Власні вектори і власні значення лінійного перетворення а) Інваріантні підпростори
- •Звідси із лінійної незалежності векторів e1, e2, …, en випливає:
- •9.1. Поняття евклідового простору
- •9.2. Ортонормований базис
- •9.3. Лінійні перетворення в евклідовому просторі
- •Властивості:
- •10.1. Лінійна функція (форма)
- •10.2. Поняття білінійної та квадратичної функції
- •10.3. Зведення квадратичної форми до суми квадратів
- •10.4. Закон інерції квадратичних форм
- •10.5. Класифікація квадратичних форм
- •10.6. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
- •10.7. Зведення рівняння другого порядку до канонічного вигляду
- •Виконаємо лінійне перетворення
- •11.2. Зведення матриць до жорданової нормальної форми
- •Необхідна і достатня умова зведення матриць до діагонального вигляду
3.3. Піднесення до степеня і добування кореня
а) Піднесення до степеня
Теорема. При цілому додатному n для числа, поданого в
тригонометричній формі, має місце так звана формула
Муавра піднесення його до степеня:
тобто при піднесенні комплексного числа до степеня
модуль підноситься до цього степеня, а аргумент
множиться на показник степеня.
Доведення.
Для доведення скористаємось методом математичної індукції. Випадок n=2 випливає із доведеної вище формули добутку двох комплексних чисел при α=β. Із припущення правильності формули для n=k, тобто
розглянемо випадок n=k+1:
що і треба було довести.▲
Формула
Муавра правильна і для цілих невід’ємних
показників. Дійсно, оскільки
,
то достатньо застосувати формулу Муавра
до числа
,
тригонометрична форма якого відома:
.
Приклад
б) Добування кореня
Розглянемо
питання добування
кореня
n-го
степеня із комплексного числа
,
тобто знаходження комплексного числа
,
такого, що
.
Згідно
формули Муавра ()n
=r,
звідки
,
де в правій частині знаходиться однозначно
визначене додатне значення кореня.
Оскільки кути
та
можуть відрізнятися на ціле кратне
,
то
=+
k,
звідки
.
Таким чином,
,
де k = 0, 1, 2, …, n-1 (оскільки при інших значеннях k корені будуть повторюватись).
Кут
можна записати і так:
,
деk
=
0, 1, 2, …, n-1.
Отже,
добування кореня n-го
степеня із комплексного числа α
завжди можливе і дає n
різних значень. Всі ці значення розміщені
на колі радіуса
з центром в точці нуль і ділять коло наn
рівних частин.
в) Корені з одиниці
Важливим є випадок добування кореня n-го степеня із числа 1. Оскільки 1=cos0+isin0, то
,
k
=
0, 1, 2, …, n-1.
На комплексній площині корені n-го степеня з одиниці розміщені на колі одиничного радіуса і ділять його на n рівних дуг, один із коренів рівний 1 (при k=0).
Приклади
:
1 і -1.
:
.
:
1, і,
-1, -і.
● Всі значення кореня n-го степеня із комплексного числа α можна отримати множенням одного із цих значень на всі корені n-го степеня із одиниці.
Дійсно,
якщо β
– одне із значень
,
тобто
=α,
а
–
довільне значення
,
тобто
,
то
,
тобто
теж буде одним із значень для
.
Множачиβ
на кожний із коренів n-го
степеня з одиниці, отримаємо всі n
різних значень коренів n-го
степеня з α.
● Добуток двох коренів n-го степеня із одиниці сам є коренем n-го степеня із одиниці.
Дійсно,
якщо
і
,
то
● Число, обернене до кореня n-го степеня з одиниці, само є коренем n-го степеня з одиниці.
Дійсно,
якщо
,
то із
випливає
,
тобто
.
Із цих двох тверджень випливає наступний висновок:
● довільний степінь кореня n-го степеня з одиниці також є коренем n-го степеня з одиниці.
Згідно
формули Муавра,
.
Для кожного n існують такі корені n-го степеня з одиниці, які не є коренями із одиниці ніякого меншого степеня. Такі корені називаються первісними коренями n-го степеня з одиниці.
Теорема.
Якщо
є первісним коренем n-го степеня з
одиниці, то
число
тоді і тільки тоді буде первісним
коренем n-го
степеня, коли (k,n)=1.
Доведення.
Позначимо (k,n) = d.
Нехай
d>1.
Тоді
,
,
звідки
,
тобто корінь
виявився коренем
-го
степеня із одиниці.
Нехай
d=1
і нехай
є коренемm-го
степеня із одиниці, де 1≤m<n.
Тоді
.
Оскільки
– первісний коріньn-го
степеня із одиниці, то
n
, звідки k
з n
не є взаємно простими, що суперечить
припущенню. ▲
Таким
чином, первісними є тільки ті корені
,
для яких (k,n)=1.
Це, зокрема,
і
.
Якщо n – просте число, то первісними коренями n-го степеня з одиниці є всі корені, крім самої одиниці.
Лекція 4. Поліноми