6. 2. 3.»Надсвідомі» процеси

Якщо спробувати схарактеризувати психічні явища третього класу – «надсвідомі» процеси, то можна сказати, що це процеси утворення деякого інтегрального продукту великої свідомої роботи, який потім «вторгається» у свідоме життя людини і, зазвичай, змінює його течію.

Щоб зрозуміти, про що йде мова, уявімо собі, що ви зайняті вирішенням проблеми, про яку думаєте день у день протягом тривалого часу, що обчислюється тижнями й навіть місяцями або роками. Це життєво важлива проблема. Думаючи над проблемою, ви перебираєте й аналізуєте різні враження і події, висловлюєте припущення, перевіряєте їх, сперечаєтеся з собою й з іншими. І ось одного прекрасного дня все прояснюється – неначе пелена падає з ваших очей. Іноді це трапляється несподівано і начебто само собою, іноді приводом стає ще одне рядове враження, але це враження – як остання крапля води, що переповнила чашу. Ви раптом отримуєте абсолютно новий погляд на предмет, і це вже не рядовий погляд, не один із тих варіантів, які ви перебирали раніше. Він якісно новий; він залишається у вас і іноді веде до важливого повороту у вашому житті.

Таким чином, те, що увійшло до вашої свідомості, є дійсно інтегральним продуктом передуючого процесу. Проте ви не мали чіткого уявлення про хід останнього. Ви знали тільки те, про що думали і що переживали у цей момент, або в обмежений період часу. Увесь же великий процес, який за усіма ознаками відбувався у вас, вами зовсім не простежувався.

Подібні процеси слід помістити поза свідомістю тому, що вони відрізняються від свідомих процесів, принаймні, за наступними двома важливими рисами. По-перше, суб’єкт не знає того кінцевого підсумку, до якого приведе «надсвідомий» процес. Свідомі ж процеси припускають мету дії, тобто ясне усвідомлення результату, до якого суб’єкт прагне. По-друге, невідомий момент, коли «надсвідомий» процес закінчиться; часто він завершується несподівано для суб’єкта. Свідомі ж дії, навпаки, припускають контроль за наближенням до мети й приблизну оцінку моменту, коли вона буде досягнута. Судячи з феноменологічних описів, до обговорюваного класу «надсвідомих» процесів слід віднести процеси творчого мислення, процеси переживання великого горя або великих життєвих подій, кризи почуттів, особистісні кризи тощо

Одним з перших психологів, що звернув увагу на «надсвідомі» процеси, був В. Джемс. Щодо цього він зібрав масу яскравих описів, які викладені в його книзі «Різноманіття релігійного досвіду» (1910). Наведемо один із прикладів, який В. Джемс відносить до кризи почуття. «Протягом двох років, – розповідає одна людина, – я переживав дуже важкий стан, від якого трохи не з’їхав з глузду. Я пристрасно закохався в одну дівчину, яка, незважаючи на свою молодість, була відчайдушною кокеткою... Я палав любов’ю до неї і не міг думати ні про що інше. Найцікавіше, що в той час, як я домагався її руки, я знав в глибині душі, що вона не створена бути моєю дружиною, і що ніколи вона на це не погодиться... І такий стан справ у поєднанні з ревнощами до одного з її прихильників розстроював мої нерви й забирав сон... І я трохи не дійшов до божевілля. Проте я не міг перестати любити її.

Але найчудовіший той дивний, раптовий, несподіваний і безповоротний кінець, яким усе це завершилося. Я йшов уранці після сніданку на роботу, за звичаєм повний думками про неї і про мою нещасну долю. Раптом, неначе якась могутня зовнішня сила опанувала мене, я швидко повернув назад і прибіг у мою кімнату. Там я почав негайно знищувати все, що зберігав на згадку про неї: записочки, листи і фотомініатюри на склі... Це був кінець. Я не говорив із нею більше, не писав їй, і жодної думки про любов не збуджував в мені її образ» (В. Джемс, 1910).

В. Джемс, коментуючи цей випадок, підкреслює слова: «неначе якась могутня зовнішня сила опанувала мене». На його думку, ця «сила» – результат деякого «несвідомого» процесу, який розгортався разом зі свідомими переживаннями молодої людини. В. Джемс не міг передбачати, що термін «несвідомий» буде мати в результаті появи психоаналізу занадто спеціальний сенс. Тому, щоб підкреслити абсолютно особливий тип уперше описаних ним процесів, Ю. Б. Гіпенрейтер використовувала інший термін – «надсвідомі». Він адекватніше відображає їх головну особливість: ці процеси відбуваються над свідомістю в тому сенсі, що їх зміст і часові масштаби більші за все те, що може вмістити свідомість; проходячи через свідомість окремими своїми ділянками, вони як ціле знаходяться за її межами.

Ще одна форма «надсвідомого» пов’язана із загадковим психічним явищем – так званим осяянням у творчості. За гіпотезою П. В. Симонова (1975), творче начало в діяльності мозку представлене механізмами надсвідомості. Надсвідомість – це неусвідомлювана перебудова раніше накопиченого досвіду, яка спонукається і спрямовується домінуючою потребою в пошуку засобів її задоволення. Корінна відмінність від підсвідомого полягає в тому, що надсвідоме створює різні, ніколи раніше не існуючі проекти пізнання предмета. При цьому воно на відміну від «підсвідомих» сновидінь не зводиться до випадкових перебудов слідів, що зберігаються в пам’яті. Діяльність надсвідомості визначається раніше накопиченим досвідом, завданням, яке ставить свідомість, що натрапила на проблемну ситуацію, і домінуючою потребою суб’єкта. За свідомістю залишаються функції формулювання проблеми, її постановки перед розумом, який виконує пізнавальні функції, а також відбір породжуваних надсвідомістю гіпотез шляхом їх логічної оцінки. За П. В. Симоновим, надсвідомість (творча інтуїція) пов’язана не стільки з логікою науки, скільки з домінуючим почуттям у ієрархії мотивів особистості, що дозволяє протистояти консерватизму міцно засвоєних догм.

Свідомі й надсвідомі процеси є постійними сусідами один одного. Наприклад, добре відоме всім людське почуття – любов. Ви знаєте, що любите цю людину, але чому ви її любите? Що спонукає вас любити саме цю людину, а не іншу? Тим більше що дуже часто ваш обранець не є кращим із кола ваших знайомих. Це можна пояснити лише роботою певних механізмів, які ми назвали надсвідомими процесами. Інший приклад – вибір професії. Вважається, що вибір професії є усвідомлений крок. Це так, але як чітко у вашій свідомості відбиваються причини зробленого вами вибору? Дуже часто на запитання про причини вибору тієї чи іншої професії ми відповідаємо, що вона нам подобається, або понад усе підходить, або дозволяє заробити на життя, але при цьому ми часто маємо досить невиразне уявлення про професію. Ми не знаємо (чи не прагнемо дізнатися) умови й особливості праці. Дуже часто ми діємо під тиском думки своїх батьків, друзів, життєвих умов тощо, та не усвідомлює це. Таким чином, наш вибір, або, точніше, процес, що визначив наше рішення, не завжди усвідомлюється нами, тому надсвідомі процеси грають значущу роль у житті людей. До даного класу процесів повною мірою слід віднести процеси творчого мислення, процеси переживання значущих життєвих подій, кризи почуттів, особистісні кризи.