- •Частина і. Психологія як наукова дисципліна розділ 1. Вступ до психології
- •1. 1. Об’єкт, предмет і завдання дослідження в психології
- •1. 2. Основні види психічних явищ
- •1. 3. Місце психології в системі наук
- •1. 4. Галузі і внутрішня структура психології
- •Розділ 2. Методологія і методи психології
- •2. 1. Методологічні основи сучасної психології
- •2. 2. Принципи психології
- •2. 3. Класифікації методів психології
- •2. 4. Характеристика організаційних, емпіричних, кількісних, якісних і інтерпретаційних методів у психології
- •Розділ 3. Історичний екскурс становлення психології як науки
- •3. 1. Етапи розвитку психології
- •3. 2. Розвиток вітчизняної психології
- •3. 3. Основні напрями сучасної психологічної науки
- •Розділ 4. Психофізіологічні механізми психічної діяльності
- •4. 1. Проблема зв’язку психіки з мозком
- •4. 2. Загальна характеристика мозку людини
- •4. 3. Поняття про рух та побудову рухів
- •4. 4. Загальне поняття про функціональні асиметрії мозку
- •4. 4. 1. Визначення функціональних асиметрій мозку
- •4. 4. 2. Специфіка законів функціональної асиметрії мозку
- •4. 4. 3. Види функціональних асиметрій мозку
- •4. 4. 4. Методи дослідження функціональних асиметрій мозку та основні результати досліджень
- •4. 4. 5. Функціональні асиметрії мозку та ефективність діяльності
- •4. 4. 6. Особливості психічних процесів, пов’язаних із функціональною асиметрією мозку
- •4. 4. 7. Особливості переробки інформації правою та лівою півкулями
- •Частина іі. Свідомість і несвідоме розділ 5. Свідомість і психіка
- •5. 1. Загальне уявлення про свідомість
- •5. 2. Структура, властивості і функції свідомості
- •5. 2. 1. Структура свідомості
- •5. 2. 2. Властивості свідомості людини
- •5. 2. 3. Функції свідомості людини
- •5. 3. Самосвідомість
- •5. 4. Становлення свідомості людини
- •Розділ 6. Несвідоме
- •6. 1. Історичні аспекти становлення вчення про несвідоме
- •6. 2. Види й прояви неусвідомлюваних процесів
- •6. 2. 1. Неусвідомлювані механізми свідомих дій
- •6. 2. 2. Несвідомі спонукачі свідомих дій
- •6. 2. 3.»Надсвідомі» процеси
- •6. 2. 4. Механізми й процеси підпорогового сприйняття об’єктів
- •6. 2. 5. Структури суспільного несвідомого
- •6. 3. Методи дослідження неусвідомлюваних процесів
- •6. 4. Психологічний захист особистості
- •Частина ііі. Особистість у діяльності і спілкуванні розділ 7. Психомоторика й дія
- •7. 1. Загальне поняття про психомоторику
- •7. 2. Механізми організації рухів
- •7. 3. Процес формування рухової навички
- •Розділ 8. Діяльність
- •8. 1. Поняття діяльності
- •8. 2. Діяльність як теорія та пояснювальний принцип
- •8. 3. Діяльність як об’єкт дослідження
- •8. 4. Суб’єкт діяльності
- •8. 5. Види діяльності
- •Розділ 9. Спілкування
- •9. 1. Поняття спілкування. Процеси спілкування. Спілкування й діяльність
- •9. 2. Спілкування й стосунки. Типи стосунків
- •9. 3. Форми й види спілкування
- •9. 4. Функції й сторони спілкування
- •9. 4. 1. Комунікативний бік спілкування
- •9. 4. 2. Перцептивний аспект спілкування
- •9. 4. 3. Інтерактивний аспект спілкування
- •Розділ 10. Особистість
- •10. 1. Категорія особистості
- •10. 2. Теорії особистості
- •10. 2. 1. Психодинамічні теорії
- •10. 2. 2. Гуманістичні теорії
- •10. 2. 3. Диспозиційні теорії
- •10. 2. 4. Когнітивні теорії
- •10. 2. 5. Діяльнісні теорії
- •10. 3. Розвиток особистості
- •Частина іv. Пізнання розділ 11. Відчуття. Сприйняття
- •11. 1. Поняття про відчуття
- •11. 2. Види відчуттів
- •11. 3. Основні властивості й характеристики відчуттів
- •11. 4. Адаптація і взаємодія відчуттів
- •11. 5. Характеристика основних видів чутливості
- •11. 5. 1. Зорові відчуття
- •11. 5. 2. Слух (слухова чутливість)
- •11. 5. 3. Нюх (чутливість до запахів)
- •11. 5. 4. Смакові відчуття
- •11. 5. 5. Шкірна і больова чутливість
- •11. 5. 6. Кінестетична та вестибулярна чутливість
- •11. 6. Поняття сприйняття
- •11. 7. Властивості сприйняття
- •11. 8. Класифікація процесів сприйняття
- •11. 9. Ілюзії сприйняття
- •Розділ 12. Увага
- •12. 1. Поняття про увагу
- •12. 2. Психофізіологічні механізми уваги
- •12. 3. Види уваги
- •12. 4. Властивості уваги та їх взаємозв’язок
- •12. 5. Відволікання, неуважність та порушення уваги
- •12. 6. Вікові закономірності розвитку уваги
- •Розділ 13. Пам’ять
- •13. 1. Визначення й загальна характеристика пам’яті
- •13. 2. Класифікації видів пам’яті
- •13. 3. Психофізіологічні основи пам’яті
- •13. 4. Процеси пам’яті
- •Розділ 14. Мислення
- •14. 1. Загальна характеристика мислення
- •14. 2. Мислення як процес. Етапи розумового процесу
- •14. 3. Логічні форми мислення
- •14. 4. Види мислення і рівні його протікання
- •14. 5. Співвідношення придбаного та вродженого у мисленні людини
- •14. 6. Індивідуальні особливості мислення
- •14. 7. Зв’язок мислення з іншими психічними явищами
- •Розділ 15. Уява
- •15. 1. Сутність і функції уяви
- •15. 2. Психофізіологічні основи уяви
- •15. 3. Процес уяви: його структура, способи й прийоми
- •15. 4. Види уяви
- •15. 5. Форми прояву уяви
- •15. 6. Уява й творчість
- •15. 7. Індивідуальні особливості уяви
- •Розділ 16. Мова і мовлення
- •16. 1. Загальна характеристика мовлення і мови
- •16. 2. Історія становлення вивчення мовлення і мови в психології
- •16. 3. Фізіологічні основи мовлення
- •16. 4. Види і функції мовлення
- •Розділ 17. Інтелект
- •17. 1. Поняття інтелекту
- •17. 2. Розвиток інтелекту в онтогенезі
- •17. 3. Теорії інтелекту в західній та вітчизняній психології
- •17. 4. Соціальний інтелект
- •17. 5. Емоційний інтелект
4. 4. 6. Особливості психічних процесів, пов’язаних із функціональною асиметрією мозку
Будь-який психічний процес – сприймання, пам’ять, мислення, емоції – здійснюються завдяки складній роботі обох півкуль мозку. Разом із тим різноманітні їх сторони, аспекти, види пов’язані переважно лише із однією півкулею. Наведемо коротку характеристику цим проявам ФАМ у функціонуванні різних процесів.
Мислення. Словесно-логічне мислення пов’язане з лівою півкулею, а образно-просторове та інтуїтивне – з правою. Проте для високоефективного творчого мислення потрібна злагоджена робота обох півкуль – постійний конструктивний «діалог» між ними.
Пам’ять. Словесно-логічна, а також довільна пам’ять пов’язана з лівою півкулею, а образна та емоційна, а також мимовільна – з правою; пам’ять на події зовнішнього світу та формальні знання – з лівою, а на події, які стосуються безпосередньо особисто нас – з правою.
Емоції. Загальний рівень високої емоційності забезпечується правою півкулею, а контроль за емоціями – лівою. Позитивні емоції більш пов’язані з лівою півкулею, негативні – з правою.
Воля. Усі прояви волі пов’язані переважно з лівою півкулею, а імпульсивність, безвілля, спонтанність – з правою.
Мова. Усі прояви мови (вимова, сприймання, розуміння) пов’язані з лівою півкулею, лише вловлювання інтонацій, емоційного підтексту та переносного смислу – з правою.
4. 4. 7. Особливості переробки інформації правою та лівою півкулями
На основі аналізу численних досліджень з проблем переробки інформації лівою та правою півкулею можна виділити такі основні розбіжності між півкулями (ще раз звернемо увагу, що вони мають лише відносний, а не абсолютний характер):
1. Ліва півкуля пов’язана з переробкою вербальної, символічної, знакової інформації, права – невербальної, образно-просторової.
2. Ліва півкуля здійснює послідовну, розгорнуту в часі переробку інформації, права – одночасну, паралельну.
3. Ліва півкуля здійснює переробку інформації на основі поділу, квантування, дроблення інформації на окремі елементи (дискретно), права – симультанно, безперервно, цілісно.
4. Ліва півкуля переробляє інформацію засобами раціонального мислення, логіки; права – інтуїтивного мислення, ірраціонально, нелогічно.
5. Ліва півкуля перероблює інформацію, яка співвідноситься з минулим досвідом і пам’яттю, права – незнайому і не пов’язану з минулим досвідом.
Перераховані особливості визнаються більшістю дослідників ФАМ і покладені в основу сучасних уявлень про роботу головного мозку людини. Проте в цілому проблема ФАМ, на думку провідних у цій галузі спеціалістів, ще остаточно не розв’язана.
Питання для самоконтролю
1. Наведіть аргументи, що підтверджують зв’язки психіки та мозку.
2. Надайте загальну характеристику мозку людини.
3. Охарактеризуйте функції ділянок кори і підкірки мозку.
4. Поясніть дію психофізіологічних механізмів, пов’язаних з рухом людини.
5. Розкрийте зміст поняття «функціональні асиметрії мозку».
6. Охарактеризуйте види функціональних асиметрій мозку.
7. Наведіть приклади методів дослідження функціональних асиметрій мозку.
8. Як впливають функціональні асиметрії мозку на ефективність діяльності людини?
9. У чому полягають особливості психічних процесів, пов’язаних із функціональною асиметрією мозку?
Література
Основна
1. Безруких М. М. Леворукий ребенок в школе и дома. – Екатеринбург: АРД ЛТД, 1998. – 320 с.
2. Березин Ф. Б. Функциональные моторные асимметрии и психомоторные соотношения // Функциональная асимметрия и адаптация человека. – М., 1976. – С. 53–56.
3. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. А. Функциональные асимметрии человека. – М.: Медицина, 1981. – 287 с.
4. Вартапетова Г. М., Петрова Е. Э. Левый мозг, правый мозг и школьная дезадаптация. – Новосибирск: НИПКиПРО, 1997. – 62 с.
5. Ермаков П. Н. Психомоторная активность и функциональная асимметрия мозга. – Ростов-на/Д.: РГУ, 1988. – 128 с.
6. Костандов Э. А. Функциональная асимметрия мозга и неосознаваемое восприятие. – М.: Наука, 1983. – 105 с.
7. Котик Б. С. Межполушарное взаимодействие у человека. – Ростов-на/ Д.: РГУ, 1992. – 243 с.
8. Спрингер С., Дейч Г. Левый мозг, правый мозг. Асимметрия мозга / пер. с англ. – М.: Мир, 1983. – 256 с.
9. Фрит К. Мозг и душа: Как нервная деятельность формирует наш внутренний мир / пер. с англ. – М.: Астрель, 2011. – 335 с.
Додаткова
1. Айрапетянц В. А., Суходолец В. А., Гиров В. И. Функциональные асимметрии мозга у детей и подростков // Здоровье, развитие, личность. – М.: Медицина, 1990. – С. 107–122.
2. Бехтерєва Н. П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека. – Л.: Медицина, 1971. – 350 с.
3. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум, поведение / пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 248 с.
4. Геодакян В. А. Системно-эволюционная трактовка асимметрии мозга // Системные исследования. – М.: Наука, 1986. – С. 355–376.
5. Голицин Г. А., Петров В. М. Информация – поведение – творчество. – М.: Наука, 1991. – 224 с.
6. Леутин В. П., Николаева Е. И. Функциональная асимметрия мозга: мифы и действительность. – СПб, Речь, 2005. – 368 с.
7. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. – М.: Медицина, 1973. – 240 с.
8. Нейропсихология индивидуальных различий (левый – правый мозг и психика) / Е. Д. Хомская, И. В. Ефимова, Е. В. Будыка, Е. В. Ениколопова. – М.: Российское педагогическое агентство, 1997. – 281 с.
9. Силина Е. А., Евтух Т. В. Межполушарная асимметрия и индивидуальные различия. – Пермь, 2005. – 132 с.
10. Симонов П. В. Лекции о работе головного мозга. – М.: Ин-тут психологии РАН, 1998. – 364 с.