- •Частина і. Психологія як наукова дисципліна розділ 1. Вступ до психології
- •1. 1. Об’єкт, предмет і завдання дослідження в психології
- •1. 2. Основні види психічних явищ
- •1. 3. Місце психології в системі наук
- •1. 4. Галузі і внутрішня структура психології
- •Розділ 2. Методологія і методи психології
- •2. 1. Методологічні основи сучасної психології
- •2. 2. Принципи психології
- •2. 3. Класифікації методів психології
- •2. 4. Характеристика організаційних, емпіричних, кількісних, якісних і інтерпретаційних методів у психології
- •Розділ 3. Історичний екскурс становлення психології як науки
- •3. 1. Етапи розвитку психології
- •3. 2. Розвиток вітчизняної психології
- •3. 3. Основні напрями сучасної психологічної науки
- •Розділ 4. Психофізіологічні механізми психічної діяльності
- •4. 1. Проблема зв’язку психіки з мозком
- •4. 2. Загальна характеристика мозку людини
- •4. 3. Поняття про рух та побудову рухів
- •4. 4. Загальне поняття про функціональні асиметрії мозку
- •4. 4. 1. Визначення функціональних асиметрій мозку
- •4. 4. 2. Специфіка законів функціональної асиметрії мозку
- •4. 4. 3. Види функціональних асиметрій мозку
- •4. 4. 4. Методи дослідження функціональних асиметрій мозку та основні результати досліджень
- •4. 4. 5. Функціональні асиметрії мозку та ефективність діяльності
- •4. 4. 6. Особливості психічних процесів, пов’язаних із функціональною асиметрією мозку
- •4. 4. 7. Особливості переробки інформації правою та лівою півкулями
- •Частина іі. Свідомість і несвідоме розділ 5. Свідомість і психіка
- •5. 1. Загальне уявлення про свідомість
- •5. 2. Структура, властивості і функції свідомості
- •5. 2. 1. Структура свідомості
- •5. 2. 2. Властивості свідомості людини
- •5. 2. 3. Функції свідомості людини
- •5. 3. Самосвідомість
- •5. 4. Становлення свідомості людини
- •Розділ 6. Несвідоме
- •6. 1. Історичні аспекти становлення вчення про несвідоме
- •6. 2. Види й прояви неусвідомлюваних процесів
- •6. 2. 1. Неусвідомлювані механізми свідомих дій
- •6. 2. 2. Несвідомі спонукачі свідомих дій
- •6. 2. 3.»Надсвідомі» процеси
- •6. 2. 4. Механізми й процеси підпорогового сприйняття об’єктів
- •6. 2. 5. Структури суспільного несвідомого
- •6. 3. Методи дослідження неусвідомлюваних процесів
- •6. 4. Психологічний захист особистості
- •Частина ііі. Особистість у діяльності і спілкуванні розділ 7. Психомоторика й дія
- •7. 1. Загальне поняття про психомоторику
- •7. 2. Механізми організації рухів
- •7. 3. Процес формування рухової навички
- •Розділ 8. Діяльність
- •8. 1. Поняття діяльності
- •8. 2. Діяльність як теорія та пояснювальний принцип
- •8. 3. Діяльність як об’єкт дослідження
- •8. 4. Суб’єкт діяльності
- •8. 5. Види діяльності
- •Розділ 9. Спілкування
- •9. 1. Поняття спілкування. Процеси спілкування. Спілкування й діяльність
- •9. 2. Спілкування й стосунки. Типи стосунків
- •9. 3. Форми й види спілкування
- •9. 4. Функції й сторони спілкування
- •9. 4. 1. Комунікативний бік спілкування
- •9. 4. 2. Перцептивний аспект спілкування
- •9. 4. 3. Інтерактивний аспект спілкування
- •Розділ 10. Особистість
- •10. 1. Категорія особистості
- •10. 2. Теорії особистості
- •10. 2. 1. Психодинамічні теорії
- •10. 2. 2. Гуманістичні теорії
- •10. 2. 3. Диспозиційні теорії
- •10. 2. 4. Когнітивні теорії
- •10. 2. 5. Діяльнісні теорії
- •10. 3. Розвиток особистості
- •Частина іv. Пізнання розділ 11. Відчуття. Сприйняття
- •11. 1. Поняття про відчуття
- •11. 2. Види відчуттів
- •11. 3. Основні властивості й характеристики відчуттів
- •11. 4. Адаптація і взаємодія відчуттів
- •11. 5. Характеристика основних видів чутливості
- •11. 5. 1. Зорові відчуття
- •11. 5. 2. Слух (слухова чутливість)
- •11. 5. 3. Нюх (чутливість до запахів)
- •11. 5. 4. Смакові відчуття
- •11. 5. 5. Шкірна і больова чутливість
- •11. 5. 6. Кінестетична та вестибулярна чутливість
- •11. 6. Поняття сприйняття
- •11. 7. Властивості сприйняття
- •11. 8. Класифікація процесів сприйняття
- •11. 9. Ілюзії сприйняття
- •Розділ 12. Увага
- •12. 1. Поняття про увагу
- •12. 2. Психофізіологічні механізми уваги
- •12. 3. Види уваги
- •12. 4. Властивості уваги та їх взаємозв’язок
- •12. 5. Відволікання, неуважність та порушення уваги
- •12. 6. Вікові закономірності розвитку уваги
- •Розділ 13. Пам’ять
- •13. 1. Визначення й загальна характеристика пам’яті
- •13. 2. Класифікації видів пам’яті
- •13. 3. Психофізіологічні основи пам’яті
- •13. 4. Процеси пам’яті
- •Розділ 14. Мислення
- •14. 1. Загальна характеристика мислення
- •14. 2. Мислення як процес. Етапи розумового процесу
- •14. 3. Логічні форми мислення
- •14. 4. Види мислення і рівні його протікання
- •14. 5. Співвідношення придбаного та вродженого у мисленні людини
- •14. 6. Індивідуальні особливості мислення
- •14. 7. Зв’язок мислення з іншими психічними явищами
- •Розділ 15. Уява
- •15. 1. Сутність і функції уяви
- •15. 2. Психофізіологічні основи уяви
- •15. 3. Процес уяви: його структура, способи й прийоми
- •15. 4. Види уяви
- •15. 5. Форми прояву уяви
- •15. 6. Уява й творчість
- •15. 7. Індивідуальні особливості уяви
- •Розділ 16. Мова і мовлення
- •16. 1. Загальна характеристика мовлення і мови
- •16. 2. Історія становлення вивчення мовлення і мови в психології
- •16. 3. Фізіологічні основи мовлення
- •16. 4. Види і функції мовлення
- •Розділ 17. Інтелект
- •17. 1. Поняття інтелекту
- •17. 2. Розвиток інтелекту в онтогенезі
- •17. 3. Теорії інтелекту в західній та вітчизняній психології
- •17. 4. Соціальний інтелект
- •17. 5. Емоційний інтелект
4. 4. 5. Функціональні асиметрії мозку та ефективність діяльності
У дослідженнях розглядалися питання про те, чи впливають індивідуальні особливості функціональних асиметрій мозку людини на рівень розвитку її психічних процесів та ефективність виконання різних видів діяльності.
Під індивідуальними особливостями функціональних асиметрій мозку розуміється:
а) міра прояву асиметрій (як у межах одного виду, так і за їх сукупністю). За цим критерієм виділяють асиметрії, які добре виражені, слабо виражені і невиражені (тобто симетрії);
б) спрямованість асиметрій: у випадку вираженості асиметрій ураховується, якій півкулі належить провідна роль у здійсненні тієї чи іншої функції: лівій чи правій.
Зв’язок функціональних асиметрій мозку і розумової діяльності. Виявлена пряма залежність між рівнем вираженості асиметрій півкуль і рівнем розумового розвитку людини (як дитини, так і дорослого). За даними Роудса та співробітників, які досліджували дітей 10–11 років, асиметрія півкуль (за показниками ВП) більш виражена у дітей з високим коефіцієнтом розумового розвитку (IQ). За даними Зангвілла, у осіб із вродженою розумовою відсталістю латералізація функцій виражена слабо або відсутня взагалі. Порівнюючи асиметрії півкуль (по ВП) у нормальних та розумового відсталих дітей, Ч. Гелбрайт і співробітники показали, що у перших латералізація в лобних ділянках мозку виражена у 2,5 разів більше. Г. Гелвей, дослідивши велику кількість дітей, виявив, що існують позитивні кореляції між розумовим розвитком і вираженістю асиметрій мозку для дітей різного віку.
Дослідження А. М. Вейна показали, що творчі здібності більш розвинені у дорослих, які мають добре виражені асиметрії мозку. Це пояснюється великими можливостями ведення «діалогу» на двох різних «мовах», з позиції двох різних «логік» – лівої та правої півкулі; у цьому діалозі і народжуються найбільш цікаві ідеї та нові способи вирішення задач.
У цілому результати досліджень стосовно впливу спрямованості асиметрій на розумовий розвиток мають досить суперечливий характер. Так, не існує однозначних даних стосовно особливостей розумового розвитку у лівшів та правшів.
Зв’язок функціональних асиметрій мозку та ефективності трудової діяльності. У дослідженнях А. Г. Федорука 200 операторів (чоловіків віком від 20 до 34 років) були поділені на три групи: ті, що працюють успішно; ті, що працюють задовільно; ті, що мають серйозні помилки у роботі.
У всіх операторів визначався прояв зорової, слухової та моторної (робота рук і ніг) асиметрії. Виявилося, що відсутність асиметрії (тобто симетрія в роботі парних органів) помітно частіше зустрічається у групі операторів, які недостатньо успішно здійснюють професійну діяльність (випадки симетрії рук, зору та слуху відповідно 20,5; 25,0 та 52,3 %), тимчасом як у групі успішно працюючих операторів симетрія зустрічається нечасто (відповідно 2,3; 1,2 та 3,4 %). У групі успішно працюючих також значно рідше зустрічається лівостороння асиметрія порівняно з групою працюючих менш успішно. Порівняння ступеню прояву правосторонньої асиметрії у трьох групах засвідчило, що коефіцієнти асиметрії +0,40 (для рук) і +0,20 (для слуху) і вище значно частіше зустрічаються в першій групі і практично не зустрічаються у третій (середня група посідає проміжне місце).
Таким чином, сукупність нервово-психологічних властивостей, що відповідають вимогам операторської діяльності, поєднуються з вираженими правосторонніми асиметріями в моторній, зоровій і слуховій сферах: факт погіршення якості операторської діяльності за ослаблення правосторонніх, поява лівосторонніх асиметрій та наростання питомої ваги симетрії підтверджує, що саме правий профіль ФАМ вигідний і зручний для оператора, тому проводити профвідбір операторів для виконання особливо відповідальної роботи доречно з урахуванням цієї закономірності.